Справа № 2-472/11
09.08.2011 Глибоцький районний суд Чернiвецької областi
у складі головуючого судді - Цуренка В.А.
секретар судового засідання - Оршевська С.М.
та за участю позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока справу за позовом ОСОБА_1 до Глибоцького ВУЖКГ про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 08 грудня 2003 року була прийнята на роботу по переводу в Глибоцьке ВУЖКГ на посаду юриста першої категорії. Наказом від 04 травня 2011 року № 73-к була звільнена з роботи з 29 квітня 2011 року у зв'язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що її було звільнено незаконно, оскільки: з наказом її було ознайомлено тільки 11 травня 2011 року; в наказі відсутній пункт про виплату їй вихідної допомоги; 29 квітня 2011 року вона знаходилася на стаціонарному лікуванні; вона є матір'ю одиначкою і відповідно до вимог ч.2 ст. 184 КЗпП України не могла бути звільненою; також на підприємстві фактичного скорочення штатів не відбулося; в день звільнення їй не було вручено наказ про звільнення, трудову книжку та не виплачено належні їй платежі. Незаконним звільненням їй заподіяно також і моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях внаслідок неправомірного звільнення, оголошенням в районній газеті «Новий день». Просить суд поновити її на роботі на посаді юриста, стягнути з відповідача на її користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2011 року по день поновлення на роботі, виходячи з її середньомісячного заробітку 2258 грн., стягнути з відповідача на її користь середньомісячний заробіток за час затримки видачі трудової книжки, стягнути моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн., витрати за одержання правової допомоги в розмірі 500 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки ОСОБА_2 в своїх поясненнях підтвердили обставини, які викладені в позовній заяві, позовні вимоги підтримали повністю і просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача Глибоцького ВУЖКГ ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх поясненнях посилався на дотримання ним вимог чинного законодавства, а також на те, що позивачка поновлена на роботі на підставі наказу від 11 травня 2011 року. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків та, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Так, як вбачається з книги наказів Глибоцького ВУЖКГ ОСОБА_1 08 грудня 2003 року була прийнята на роботу по переводу в Глибоцьке ВУЖКГ на посаду юриста першої категорії.
Наказом від 04 травня 2011 року № 73-к позивачка була звільнена з роботи з 29 квітня 2011 року у зв'язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.
11 травня 2011 року на підставі наказу № 75-к наказ № 73-к від 04 травня 2011 року визнано недійсним і скасовано. За таких обставин позовні вимоги про поновлення на роботі суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, визнається сторонами та підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також актом Глибоцького ВУЖКГ від 23 травня 2011 року, позивачка із наказом про звільнення № 73-к від 04 травня 2011 року була ознайомлена 11 травня 2011 року, а з наказом № 75-к від 11 травня 2011 року про визнання наказу про звільнення недійсним і його скасування - 23 травня 2011 року.
Також в судовому засіданні встановлено, що заробітна плата нараховувалася позивачці по 11 травня 2011 року включно. Суд вважає, що дії адміністрації щодо не нарахування заробітної плати позивачці з 12 травня 2011 року по 23 травня 2011 року були неправомірними, оскільки остання про скасування наказу про звільнення дізналася тільки 23 травня 2011 року, тому період з 12 травня 2011 року по 23 травня 2011року є вимушеним прогулом і з відповідача слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 травня 2011 року по 23 травня 2011 року включно. При визначенні розміру якого суд виходить з того, що згідно Постанови КМ України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення заробітної плати» для розрахунку повинні братися два останніх повні місяці роботи позивачки - лютий і березень, оскільки травень був неповним робочим місяцем, а в квітні відповідачка знаходилася на лікарняному, що в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_9 - головний бухгалтер підприємства. Таким чином середній заробіток за два повних місяця складає 3162,00 грн., що становить 75,29 грн. за один робочий день (3162 : 42 робочих дня = 75,29 грн.) Середній заробіток за час вимушеного прогулу становитиме 602,32 грн. (75,29 грн.*8 робочих днів = 602,32 грн.)
В той же час дії відповідача пов'язані із не нарахуванням заробітної плати після 23 травня 2011 року, суд вважає правомірними, оскільки як встановлено судом, позивачка дізнавшись 23 травня 2011 року про скасування наказу про її звільнення і після пропозиції начальника ВУЖКГ приступити до виконання обов'язків на попередній посаді, відмовилася приступити до виконання своїх обов'язків, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також актом Глибоцького ВУЖКГ від 23 травня 2011 року.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки не підтвердженні належними і допустимими доказами, більш того згідно довідки Глибоцького ВУЖКГ від 02 серпня 2011 року № 217 перед позивачкою ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі та лікарняним виплатам - немає.
При вирішенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд враховує вимоги розумності, виваженості, співмірності і справедливості, характер порушення, глибину фізичних та душевних страждань позивачки, порушення нормальних життєвих зв'язків, ступінь вини особи, яка завдала шкоду та оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 250,00 грн.
У відповідності до вимог ст. 79, п.п.1,2 ч.3 ст. 81, ст. 88 ЦПК України суд вважає, що з відповідача слід стягнути судові витрати у справі.
На пiдставi викладеного, ст. 40 КЗпП України, Постанови КМ України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення заробітної плати», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та керуючись ст. ст. 3-11, 15, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Глибоцького ВУЖКГ на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 травня 2011 року по 23 травня 2011 року в розмірі 602 (шістсот дві) гривні, 32 копійки з вирахуванням із вказаної суми податків та інших обов'язкових платежів та моральну шкоду в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) гривень, 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Глибоцького ВУЖКГ на рахунок Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят однієї) гривні, 00 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, 00 копійок на користь Територіального управління державної судової адміністрації Чернівецької області, УДК у Глибоцькому районі, Глибоцький районний суд Чернівецької області.
На підставі п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд Чернівецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.