Справа №2-1859/11
18 липня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Бишова М.В.
при секретарі - Фельсен М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»третя особа -ОСОБА_1 про розірвання договору поруки,
Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк»(далі ПАТ «Кредитпромбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим. що 01.03.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №38ДС/082/К02/2007, згідно з яким ПАТ «Кредитпромбанк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 13861,39 доларів США на купівлю автомобілю із сплатою 14,1% річних з кінцевою датою погашення кредиту 28.02.2014р. Згідно п.3.9 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів позивальник повинен сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої п.1.5 кредитного договору, від суми простроченого платежу. Відповідно до умов кредитного договору заборгованість повинна сплачуватися щомісячно рівними частинами згідно до кредитного договору, але ОСОБА_1 здійснювала погашення кредиту не своєчасно, чим порушила умови кредитного договору, у зв'язку з чим у банку виникло право на дострокове стягнення кредитних коштів та процентів згідно договору. 01.03.2007. в забезпечення виконання обов'язків за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу -автомобілю НОМЕР_1, який був придбаний за кредитні кошти. Окрім того, 01.03.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 солідарно у тому ж обсязі на тих же умовах та в ті ж строки відповідає перед банком за кредитним договором. Позивач неодноразово повідомляв відповідачів про наявність заборгованості та необхідність її погашення, але до теперішнього часу заборгованість не сплачена. Станом на 05.02.2011р. загальна сума заборгованості становить 82452,98 грн та складається з наступного: заборгованість про кредиту, строк якої не настав -6098,40 доларів США або 48443,86 грн; прострочена заборгованість по кредиту -1651,70 доларів США або 13120,61 грн; заборгованість по відсотках -202,06 доларів США або 1605,10 грн; прострочена заборгованість по процентах -1632,82 доларів США або 12970,63 грн; заборгованість за пенею -6312,78 грн. ПАТ «Кредитпромбанк»просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 82452,98 грн та судові витрати по справі.
ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ПАТ «Кредитпромбанк»про розірвання договору поруки. Свій позов ОСОБА_2 мотивував тим, що 01.03.2007р. між ним та ПАТ «Кредитпромбанк»був укладений договір поруки по кредитному договору ОСОБА_1 З 2007р. до дня розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самим ОСОБА_2 постійно здійснювалася оплата зобов'язань по кредитному договору ОСОБА_1 У зв'язку із розірванням шлюбу за ініціативою ОСОБА_1 ним були припинені платежі по кредитному договору. 24.03.2009р. ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк»була укладена додаткова угода №1, про яку мізрахіну І.В. не було відомо до моменту подачі ПАТ «Кредитпромбанк»позову до суду. Додаткова угода була змінена по 7 пунктах. В даному випадку банк із ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 уклали додаткову угоду, яка збільшує об'єм відповідальності. ОСОБА_2 не підписував додаткових угод до договору поруки, які пов'язані із збільшенням обов'язків поручителя, та вважає, що порука припинилася. Вважає за необхідне погасити невиконані зобов'язання за кредитним договором за рахунок реалізації заставного майна. 17.03.2009р. ОСОБА_1 подала заяву про розірвання шлюбу. Якщо б ОСОБА_2 знав, що трапиться така подія, він не став би поручителем за кредитним договором. В теперішній час в ОСОБА_2 не має додаткового доходу для погашення зобов'язань. З заробітної плати він сплачує аліменти в розмірі 50%. ОСОБА_2 просить суд зняти з нього зобов'язання по виконання кредитного договору ОСОБА_1 та розірвати договір поруки від 01.03.2007р. за кредитним договором №38ДС/082/К02/2007.
У судовому засіданні представник позивача -ПАТ «Кредитпромбанк»ОСОБА_4 позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк»підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав, надав письмові заперечення проти позову, які долучені до матеріалів справи, та пояснив суду, що додаткова угода, підписана 24.03.2009р. між банком та ОСОБА_1, не збільшує обсяг відповідальності поручителя ОСОБА_1. за кредитним договором.
ОСОБА_2 у судовому засіданні позов ПАТ «Кредитпромбанк»не визнав, свій зустрічний позов підтримав та пояснив суду, що до 2009р. був одружений із ОСОБА_1 01.03.2007р. ОСОБА_1 уклала із ПАТ «Кредитпромбанк»кредитний договір та на кредитні кошти купувала автомобіль. До моменту розірвання шлюбу виплати по даному кредитному договору здійснював саме ОСОБА_2 Про підписання додаткової угоди між банком та ОСОБА_1 самому ОСОБА_2 відомо не було. Він вважає, що додаткова угода збільшує обсяг його відповідальності як поручителя, підписана без його згоди, у зв'язку порука припинилася.
ОСОБА_1 у судовому засіданні позов банку визнала частково в частині тіла кредиту та відсотків, надала письмові заперечення проти позову, які долучені до матеріалів справи, позов ОСОБА_2 просила залишити без задоволення у зв'язку з його безпідставністю.
Заслухавши пояснення представника ПАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вивчивши письмові докази по справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов ПАТ «Кредитпромбанк»підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_5 слід залишити без задоволення.
Судом встановлено, що 01.03.2007р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №38ДС/082/К02/2007, згідно з яким ПАТ «Кредитпромбанк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 13861,39 доларів США на купівлю автомобілю із сплатою 14,1% річних з кінцевою датою погашення кредиту 28.02.2014р. (а.с.6-8).
01.03.2007р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Кредитпромбанк»укладений договір поруки №38ДС/040/П02/2007-Акли, згідно з яким ОСОБА_2 зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №38ДС/082/К02/2007 (а.с.14).
24.03.2009р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк»була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору № між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №38ДС/082/К02/2007, згідно п.1 з якої при надходженні до банку коштів для погашення заборгованості за кредитним договором та додатковими угодами до нього банк направляє ці кошти на погашення такої заборгованості у наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитами; 2) прострочена до повернення сума кредитів; 3) строкові проценти за користування кредитами; 4)строкова заборгованість за кредитами; 5) пеня за несплату в строк процентів за користування кредитами; 6) пеня за не повернення в строк суми кредитів; 7) штрафи, передбачені кредитним договором (а.а.9).
Згідно з ст.559 ч.1 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
У зустрічному позові ОСОБА_2 посилається саме на ст.559 ч.1 ЦК України та стверджує, що внаслідок підписання без його згоди ОСОБА_1 додаткової угоди від 24.03.2009р. збільшився обсяг його відповідальності як поручителя, що тягне за собою припинення поруки.
Додаткової угода від 24.03.2009р., підписана ПАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_1 не містить положень, яки б збільшували обсяг відповідальності позивальника ОСОБА_1 та її поручителя ОСОБА_2 перед банком, а регулює черговість направлення коштів для погашення заборгованості по кредитному договору.
Що стосується інших доводів ОСОБА_2 про можливість задоволення вимог банку шляхом звернення стягнення на предмет застави, суд їх до уваги не приймає, оскільки банк сам обирає спосіб задоволення своїх вимог.
Таким чином, позов ОСОБА_2 не має правових підстав, у зв'язку з чим його слід залишити без задоволення.
Що стосується первинного позову ПАТ «Кредитпромбанк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд вважає наступне:
Письмові заперечення ОСОБА_1 проти позову ПАТ «Кредитпромбанк»зводяться до того, що відсоткова ставка банком збільшена всупереч вимогам ст.10561 ЦК України та у позивачки виникло скрутне матеріальне становище у зв'язку із розірванням шлюбу та втратою роботи.
ОСОБА_2 заперечував проти позову ПАТ «Кредитпромбанк»з тих підстав, що ОСОБА_1 за основним кредитним договором бралися в кредит долари США, а банк вимагає повернення кредиту у гривнях України, що, на думку ОСОБА_2, суперечить положенням ст.1049 ч.1 ЦК України щодо родових ознак речей, отриманих у позику.
Суд вважає, що вимоги банку та положення кредитного договору між ПАТ «Кредитпромбанк»та ОСОБА_1 щодо збільшення відсоткової ставки не суперечать положенням ст.10561 ЦК України, оскільки договір був укладений 01.03.2007р., а ЦК України доповнений ст.10561 лише Законом України від 12.12.2008 р. N 661-VI.
Що стосується доводів відповідача ОСОБА_1 про скрутне матеріальне становище, в яке вона попала у зв'язку із розлученням та втратою роботи, суд вважає ці доводи неспроможними, оскільки ОСОБА_1 навіть не намагалася врегулювати з банком питання не сплати кредиту за автомобіль.
Також не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 щодо невідповідність позовних вимог банку про стягнення суми заборгованості у гривні України та те, що така вимога суперечить ст.1049 ч.1 ЦК України щодо родових ознак речей, отриманих у позику, оскільки гривня України є законним засобом платежу на території України.
Заборгованість за кредитним договором слід стягнути з позичальника ОСОБА_1 та з її поручителя ОСОБА_2, оскільки, відповідно до ст.554 ч.1.2 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В той же час суд вважає за необхідне стягнути із кредитора ОСОБА_1 та її поручителя ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором прострочену заборгованість по кредиту -1651,70 доларів США або 13120,61 грн; заборгованість по відсотках - 202,06 доларів США або 1605,10 грн; прострочену заборгованість по процентах -1632,82 доларів США або 12970,63 грн та заборгованість за пенею -6312,78 грн. а всього -34009,12 грн.
Заборгованість про кредиту, строк якої не настав -6098,40 доларів США або 48443,86 грн стягненню не підлягає, оскільки банком не заявлено вимогу про дострокове розірвання кредитного договору, який дії до 28.02.2014р. та правових підстав для дострокового стягнення суми кредиту у суду не має.
Також з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути на користь банка витрати по оплаті судового збору в сумі 340,09 грн пропорційно до задоволеної частки позовних вимог, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 28-30, 33, 60, 61, 81, 88, 212-215 ЦПК України суд,
Позов публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»заборгованість по кредитному договору станом на 05.02.2011р. в загальній сумі 34009 (тридцять чотири тисячі дев'ять) грн 12 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»судовий збір в сумі 340,09 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Решту позовних вимог публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»- залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний Суд Донецької області протягом 10 днів від дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області.
Головуючий: