Справа № 2-2590/2011р.
15 липня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді - Соловйова О. Л.
при секретарі -Андрійчук М.В.
з участю прокурору - Вайсбурга С.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом прокурору Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Маріупольського відділення № 8013 (далі за текстом Маріупольське відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України») до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-
19.04.2011 року прокурор Жовтневого району м. Маріуполя звернувся в до суду із позовом в інтересах Маріупольського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України»до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України» 20 000 гривень.
В обґрунтування позову посилається на те, що вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23.06.2010 року ОСОБА_1 була визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 3,4 КК України та засуджена до 6 років позбавлення волі з позбавленням права займатися розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 2 роки. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20.08.2010 року зазначений вирок суду першої інстанції було змінено, ОСОБА_1 визнано винною у скоєні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 4, ст. 366 ч. 1 КК України, останній призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатись організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 2 роки. В ході судового розгляду зазначеної кримінальної справи судом було встановлено, що ОСОБА_1, займаючи посаду завідуючого ТОБО № 8013\089 ВАТ «Державний ощадний банк України», зловживаючи своїм службовим становищем з особистих корисливих помислів заволоділа коштами ОСОБА_2 в розмірі 20 000 грн., ОСОБА_3 у розмірі 22 587 грн. 52 коп., ОСОБА_4 у розмірі 22 500 грн., ОСОБА_5 у розмірі 52 000 грн., ОСОБА_6 у розмірі 3 500 грн., ОСОБА_7 у розмірі 7 360 грн., ОСОБА_8 у розмірі 33 859 грн. Зазначив, що Жовтневим районним судом м. Маріуполя під час розгляду цивільних справ за позовами громадян, постраждалих внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 до ВАТ «Державний ощадний банк України»про стягнення заподіяної шкоди та процентів по вкладу позовні заяви зазначених громадян були задоволені, з ВАТ «Державний ощадний банк України»на користь ОСОБА_2 було стягнуто 20 000 гривень, ОСОБА_4 - 24 906 грн. 58 коп., ОСОБА_5 - 52 000 грн., ОСОБА_6 - 3 500 грн. Також Жовтневим районний судом м. Маріуполя за позовами прокурору м. Маріуполя в інтересах ошуканих вкладників були прийняті рішення про стягнення з ВАТ «Державний ощадний банк України»наступних сум: на користь ОСОБА_9 у розмірі 22 587 грн. 52 коп., ОСОБА_8 -33 859 грн., ОСОБА_7 - 6 860 грн., ОСОБА_6 - 3 500 грн. В ході розгляду зазначених цивільних справ ОСОБА_1 була залучена до участі у справі в якості третьої особи. В порядку виконавчого провадження на користь постраждалого вкладника ОСОБА_2 за виконавчим провадженням № 24979032 на виконання виконавчого листа № 2-19061\10 від 13.12.2010 року банком було перераховано на користь ОСОБА_2 20 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням.
В судовому засідання прокурор Жовтневого району м. Маріуполя підтримав позовну заяву з зазначених у позові, підстав, наполягав на задоволенні позову.
Представник Маріупольського відділення ВАТ «Державний Ощадний банк України»в судове засідання не з'явилась -надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, наполягала на задоволенні позову.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась -на теперішній час відбуває покарання, призначене ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20.08.2010 року по кримінальній справі за її обвинуваченням за ст. 191 ч.4, 366 ч. 1 КК України у Приазовській виправній колонії 107, в матеріалах справи міститься письмові пояснення відповідачки по суті позову, відповідно до яких ОСОБА_1 позовні вимоги прокурору Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах Маріупольського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України»про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином, визнає.
Суд, вислухавши прокурора, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_10 до ВАТ «Державний ощадний банк України»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином, позов ОСОБА_10 задоволено частково. З ВАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_10 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 20 000 грн.
Згідно із платіжним дорученням від 07.04.2011 року № 35709т Маріупольським відділенням «Державний ощадний банк України» було перераховано на рахунок ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві сума грошових коштів у розмірі 20 000 грн. на виконання виконавчого листа № 2-19061\10 від 13.12.2010 року на користь ОСОБА_10
Відповідно до ч. 4 ст. 61 Цивільного Процесуального Кодексу України (далі за текстом ЦПК України) вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23.06.2010 ОСОБА_1 було визнано у скоєні злочинів. Передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 191 ч. 4, ст. 366 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права займатись організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 2 роки. З ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на стягнуто на користь потерпілих ОСОБА_10 матеріальну шкоду, заподіяну злочином у розмірі 20 000 грн., ОСОБА_9 -22 587 грн., 52 коп., ОСОБА_4 -22 500 грн., ОСОБА_5 -52 000 грн., ОСОБА_6 -3 500 грн., ОСОБА_7 -6 8060 грн., ОСОБА_8 -33 859 грн., а також на користь маріупольського відділення № 8013 ВАТ «Державний ощадний банк України суму матеріальної шкоди у розмірі 26 572 грн. 55 коп.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Донецької області від 20.08.2010 року вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23.06.2010 року відносно ОСОБА_1 було змінено. Остання була визнана винною за ст. 191 ч. 4, ст. 266 ч. 1 КК України та засуджена по 5 років 6 місяців позбавленням волі з позбавленням права займатися організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 2 роки. Зазначений вирок суду в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8 скасовано та направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Як вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя , так і ухвалою Апеляційного суду Донецької області встановлено, що 18.08.2009 року ОСОБА_1, займаючи посаду завідуючої ТВБВ № 8013\089, знаходячись на своєму робочому місці - в приміщенні ТВБВ № 8013\089 філії Маріупольського відділення № 8013 ВАТ «Державний ощадний банк України»при оформлені клієнту банку ОСОБА_10 грошового внеску «Динамічний»строком на 3 місяці під 17,5 відсотків річних отримала від нього грошові кошти у розмірі 20 000 грн. для внесення до каси відділення філії банку, проте вказані грошові кошти до каси не внесла, а заволоділа ними шляхом зловживанням своїм службовим положенням.
З огляду на наведене суд приходить до висновку про встановлення факту вини ОСОБА_1 у заподіяні шкоди ОСОБА_10 при виконання нею своїх службових повноважень завідуючої ТВБВ № 8013\089.
Відповідно до ст. 132 Кодексу законів про працю України (далі за текстом КЗпП України) за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівник, з вини якого заподіяно , несе матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Згідно із ч. 3 ст. 134 КЗпП України працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли шкоду завдано діями працівника, яки мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку
З огляду на наведені норми діючого законодавства суд вважає за можливе стягнути з відповідачки на користь Маріупольського відділення ВАТ «Держаний ощадний банк України» суму заподіяної неї ОСОБА_10 матеріальної шкоди у розмірі 20 000 грн., яку було сплачено на користь ОСОБА_10 Маріупольським відділенням ВАТ «Державний ощадний банк України», оскільки факт заподіяння матеріальної шкоди ОСОБА_10 саме ОСОБА_1 встановлено вироком суду від 23.06.2010 року, не оспорюється сторонами, а отже не підлягає додатковому доказуванню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 200 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 61, 88, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 132, 134 КЗпП України, ст. 1166 ЦК України, суд,-
Позов прокурору Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Маріупольського відділення № 8013 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольського відділення № 8013 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(87550 м. Маріуполь пр. Леніна,24, рр № 3739106 у відділенні № 8013 ВАТ «Державний ощадний банк України), МФО 394200, ЄДРПОУ 02789397) суму матеріальної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 200 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.Л. Соловйов