Справа № 2-877/11
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2011 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Заговоричевої Н.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Малушко Г.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка»про стягнення заборгованості по заробітній платні та середнього заробітку за затримку кінцевого розрахунку, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Димитровського міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка»про стягнення заборгованості по заробітній платні та середнього заробітку за затримку кінцевого розрахунку в обґрунтування якого вказав, що на підприємстві відповідача він працював з 28 cічня 2009 року по 15 червня 2010 року на посаді прохідника -підземного. У зв'язку з тим, що на підприємстві несвоєчасно виплачувалася заробітна плата, він був змушений звільнитися за власним бажанням. При звільнені підприємство заборговало йому заробітну плату у сумі 1 333 грн. 61 коп. Крім того, позивач вважає, що підприємство зобов'язано сплатити йому середній заробіток за затримку кінцевого розрахунку у сумі 55 528 грн. 20 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволені позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні позов визнала частково та надала заперечення, де вказала, що позивач працював на підприємстві з 28 cічня 2009 року по 15 червня 2010 року на посаді прохідника -підземного. При звільнені підприємство заборговало ОСОБА_1 заробітну плату у сумі 1 333 грн. 61 коп. Разом з тим, на день звільнення відповідач перебував у слідчому ізоляторі № 6 м. Артемівська з 26 березня 2010 року по 15 червня 2010 року. Згідно ухвали колегії суддів апеляційного суду Донецької області по кримінальним справам від 15 червня 2010 року по кримінальній справі № 11-1529/11 ОСОБА_1 було звільнено з під варти у залі суду. З урахуванням викладеного, на думку представника відповідача, позивач не може посилатися на ст. 116 КЗпП України, так як письмово не звернувся до відповідача про виплату йому заробітної плати, так як на день звільнення не працював. Щодо вплати моральної шкоди, то позивач не обґрунтував в чому ж саме підприємством йому було заподіяно моральної шкоди.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач з 28 cічня 2009 року по 15 червня 2010 року працював на у відповідача на посаді прохідника -підземного. (а. с. 17-19, 37-43, 45).
Згідно ухвали апеляційного суду від 15 червня 2010 року свідчить, що ОСОБА_1 перебував у слідчому ізоляторі № 6 м. Артемівська з 26 березня 2010 року по 15 червня 2010 року на підставі кримінальної справі № 11-1529/11 та 15 червня 2010 року його було звільнено з під варти у залі суду. (а. с. 14).
Згідно заяви про звільнення від 15 червня 2010 року ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням з 01 липня 2010 року. (а. с. 20).
Згідно журналу вхідної кореспонденції за 2010 рік заява ОСОБА_1 про виплату йому заборгованості по заробітній платні до підприємства не надходила.(а. с. 15).
Згідно повідомлення Димитровського міського центру зайнятості ОСОБА_1 за допомогою до вказаної установи щодо працевлаштування не звертався. (а. с.36).
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільнені робітника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Як встановлено судом, позивач у день звільнення не працював, а перебував у слідчому ізоляторі № 6 м. Артемівська з 26 березня 2010 року по 15 червня 2010 року. Згідно ухвали колегії суддів апеляційного суду Донецької області по кримінальним справам від 15 червня 2010 року по кримінальній справі № 11-1529/11 ОСОБА_1 було звільнено з під варти у залі суду. Про вказаний факт свідчить особисте пояснення ОСОБА_1 на ім'я Генерального директора ВАТ «Донуглепоставка»Васильеву В.А. (а. с. 13).
Доказів щодо пред'явлення вимоги про розрахунок, позивачем суду не надано.
Тому суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 55 528 грн. 20 коп. не ґрунтуються на законі.
Згідно ч.1 ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи вищенаведене, надані суду докази, суд вважає, що у позовних вимогах щодо стягнення моральної школи необхідно відмовити, оскільки підприємство не порушило законодавство при звільненні позивача. Позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди оскільки він протягом місяця (13 липня 2010 року) працевлаштувався на інше підприємство за тією ж професією. (а. с. 42).
На підставі ч.1 ст.47, ч.1 ст.116, ч.1 ст.232 КЗпП України, ст.34 Закону України «Про оплату праці»та керуючись ст.ст.10, 11, 57, 88, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -
Вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка»про стягнення заборгованості по заробітній платні та середнього заробітку за затримку кінцевого розрахунку задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платні у сумі 1 333 (одна тисяча триста тридцять три грн.) 61 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглепоставка»на користь держави судовий збір у сумі 13 грн. 30 коп. та на користь територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 02 грн. 81 коп.
У задоволені інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя