Справа № 2-909/11
16 серпня 2011 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі
головуючого -судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Заговоричевої Н.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
редставника відповідача Бояр С.В., Заговорич Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»відокремленному підрозділу «шахта ім. О.Г.Стаханова»про стягнення допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоді,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»відокремленному підрозділу «шахта ім. О.Г.Стаханова»про стягнення допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоді. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у період з 20 липня 1995 року до 22 вересня 2003 року він працював на ВП «шахта ім.О.Г.Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля» на посаді машиніста. Згідно наказу по підприємству № 267/к від 22 вересня 2003 року його було звільнено у зв'язку з виходом на пенсію за віком. Його пільговий стаж у вугільній промисловості складає більш двадцяти років. Розмір одноразової допомоги в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат складає 3 897 грн. 99 коп. але вказана допомога виплачена не була. На думку позивача, оскільки не була виплачена одноразова допомога при звільнені у зв'язку з переходом на пенсію, то на підставі ст. 117 КЗпП України підприємство повинно сплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки за період з 22 вересня 2003 року по 12 липня 2011 року. В сумарному виражені позивач наполягає на виплати на його користь 115 384 (сто п'ятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири грн.) 50 коп. та моральної шкоди у сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн.
Представник позивача з позовними вимогами не погодився та пояснив, що дійсно у період з 20 липня 1995 року до 22 вересня 2003 року він працював на ВП «шахта ім.О.Г.Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля»на посаді машиніста. Згідно наказу по підприємству № 267/к від 22 вересня 2003 року його було звільнено у зв'язку з виходом на пенсію за віком. У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до підприємства с заявою про виплату одноразової допомоги згідно з колективним договором. Комісія по невиробничим витратам розглянула вказану заяву та відмовила у її задоволені на підставі ч. 1 ст. 233 КЗпП України, на підставі того, що позивачем був пропущений тримісячний термін звернення до суду.
Крім того, згідно Постанови КМУ від 05 квітня 1994 року № 255 «Про порядок повідомчої реєстрації галузевих та регіональних угод, колективних договорів»свідчить, що у колективному договорі обов'язково повинно бути вказано джерело фінансування заходів, направлених на надання додаткових (у порівнянні з діючим законодавством) соціальних пільг та гарантій.
Повертаючись до п. 8.3. Колективного договору «шахти ім.О.Г.Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля», який діяв протягом 2002-2003 років свідчить, що в указаному документі відсутне джерело фінансування заходів, направлених на надання додаткових (у порівнянні з діючим законодавством) соціальних пільг та гарантій.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
В судовому засіданні встановлено, що у період з 20 липня 1995 року до 22 вересня 2003 року ОСОБА_1 працював на ВП «шахта ім.О.Г.Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля»на посаді машиніста. Згідно наказу по підприємству № 267/к від 22 вересня 2003 року ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку з виходом на пенсію за віком. (а. с. 3-11).
Згідно Постанови КМУ від 05 квітня 1994 року № 255 «Про порядок повідомчої реєстрації галузевих та регіональних угод, колективних договорів»свідчить, що у колективному договорі обов'язково повинно бути вказано джерело фінансування заходів, направлених на надання додаткових (у порівнянні з діючим законодавством) соціальних пільг та гарантій.
У Колективному договору «шахти ім.О.Г.Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля», який діяв протягом 2002-2003 років свідчить, що в указаному документі відсутне джерело фінансування заходів, направлених на надання додаткових (у порівнянні з діючим законодавством) соціальних пільг та гарантій.
Частиною 1 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, міського суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З урахуваннями вище викладеного, а саме те що позивачем пропущено, без поважних причин, термін звернення до суду передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, у Колективному договорі «шахти ім.О.Г.Стаханова»ДП «Красноармійськвугілля», який діяв протягом 2002-2003 років (на час звільнення позивача з підприємства), відсутне джерело фінансування заходів, направлених на надання додаткових (у порівнянні з діючим законодавством) соціальних пільг та гарантій, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 3,4,5,6, 10, 14, 57-64, 67,72. 73, 208, 212, 213-218 ЦПК України, суд-
У задоволені вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»відокремленному підрозділу «шахта ім. О.Г.Стаханова»про стягнення допомоги у зв'язку з виходом на пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоді відмовити.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя