Справа № 2-431/11
іменем України
25 серпня 2011 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого -судді Резніченка М.С.,
за участю секретаря
судового засідання Гук С.Р.,
позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права та поділ спільного майна подружжя,
01.07.2011 р. до П'ятихатського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на майно подружжя та його поділ, обгрунтовоуючи вимоги тим, що з відповідачем зареєстрували шлюб 04.08.1985 р., мають повнолітнього сина, а рішенням суду від 26.04.2011 р. шлюб розірвано. Під час шлюбу та спільного проживання за спільні кошти 16.11.1995 р. придбали будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу оформлено на ім'я ОСОБА_3. Вартість будинку станом на 30.03.2011 р. становить 66955 грн.. Крім того, 13.11.2011 р. за спільні кошти ними придбано автомобіль марки КамАЗ-5320 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який також зареєстровано в Жовтоводському МРЕВ за відповідачем. Проведеним експертним автотоварознавчим дослідженням ринкова вартість автомобіля станом на 29.04.2011 р. становить 37988,40 грн.. Оскільки будинок і автомобіль придбані подружжям під час шлюбу за спільні кошти вважає майно спільною сумісною власністю і просить визнати за нею право на Ѕ частину будинку і автомобіля, провести розподіл, виділивши їй будинок з господарчими будівлями, а ОСОБА_3 автомобіль, її зобов'язати сплатити відповідачеві в рахунок компенсації різниці між вартістю 14483,30 грн. та стягнути на її користь понесені витрати.
Позивач 09.08.2011 р. уточнила позовні вимоги, надавши суду свідоцтво про одруження, відповідно до якого 02.07.2011 р. вона зареєструвала з ОСОБА_4 шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_2, актовий запис № 2 (а.с. 48). В судовому засіданні просила задовольнити первісний позов, зобов'язавши її сплатити ОСОБА_3 28966,60 грн. компенсації різниці вартості майна. Тривалий час, а саме з березня 2008 р., з відповідачем проживають окремо, стосунків не підтримують. ОСОБА_3 проживає з іншою жінкою, в спірному будинку не мешкає.
Відповідач позов не визнав і пояснив, що дійсно під час шлюбу з позивачем придбали за спільні кошти будинок і автомобіль. З ринковою вартістю автомобіля, яку визначено експертним дослідженням у 37988,40 грн., з інвентаризаційною вартістю будинку у 66955 грн. погодився, вважав недоцільним призначення будівельно-технічної експертизи. В спірному будинку він зареєстрований і і висловив пропозицію про визнання за ним права на будинок, а позивачеві передати автомобіль, однак грошових коштів на відшкодування компенсації він не має.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 04 серпня 1985 р. між сторонами був зареєстрований шлюб у виконкомі Саврівської сільської ради П'ятихатського району, актовий запис № 12 (а.с. 6).
Рішенням П'ятихатського районного суду від 26.04.2011 р. (а.с. 7) шлюб між сторонами розірвано.
З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 8) та реєстраційного посвідчення (а.с. 9) слідує, що будинок АДРЕСА_1 загальною площею 43,1 м2 зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.1985 р. (а.с. 10-11). Вартість жилого будинку станом на 30.03.2011 р. складає 19040 грн. (61 % зносу), вартість сараю В -5285 грн. (40 %), вартість сараю Г -22114 грн. (5 %), вхід в погріб -551 грн. (45 %), сарай Ж -711 грн. (45 %), вбиральня -4532 грн. (10 %), баня -2948 грн. (10 %), паркан -5814 грн. (5 %), ворота -3549 грн. (5 %), хвіртка -1605 грн. (5 %), колонка -806 грн. (5 %).
Технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлений на ОСОБА_3 і його інвентаризаційна вартість становить 66955 грн. (а.с. 12-14).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль КАМАЗ 5320 реєстраційний № НОМЕР_2, рік випуску 1984, шасі (рама) № НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_3 (а.с. 15).
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 162 від 29.04.2011 р. (а.с. 30-36) ринкова вартість автомобіля КамАЗ 5320, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 на дату оцінки становить 37988,40 грн..
Згідно ст.ст.. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.. 321 ч. 1 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності зі ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.. 355 цього ж Кодексу майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Відповідно до ст.. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.. 372 цього Кодексу майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
У відповідності зі ст.. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що однин з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 70 ч. 1 цього ж Кодексу передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст.. 71 ч.ч. 1, 4 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, допускається лише за його згодою.
Таким чином, судом встановлено, що сторони за час шлюбу набули майно у вигляді будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами загальною вартістю 66955 гривень, а також транспортний засіб КамАЗ 5320 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 37988,40 грн. і вказане майно є їхньою спільною сумісною власністю, а частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Визначаючи частки у праві спільної сумісної власності суд виходить з того, що у спірному будинку на момент вирішення спору сторони фактично не проживають, згідно свідоцтва про реєстрацію ЯАА № 593924, виданого 28.07.2011 р., автомобіль належить ОСОБА_3, який має право керувати і розпоряджатися ним, позивач ОСОБА_2 дала згоду на присудження ОСОБА_3 грошової компенсації замість його частки у праві власності на житловий будинок в рахунок відшкодування різниці вартості майна, проти чого заперечив ОСОБА_3, посилаючись на відсутність таких коштів, тому повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, виконавши всі вимоги цивільного судочинства суд вважає законним і обґрунтованим визнати за позивачем право на житловий будинок, а за відповідачем право на автомобіль, при цьому зобов'язавши ОСОБА_2 сплатити в рахунок грошової компенсації різницю вартості майна у розмірі 28966,60 грн. (66955-37988,40=28966,60).
В частині вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача на її користь судових витрат суд дійшов висновку, що в цій частині вимог слід відмовити, оскільки витрати на правову допомогу -це витрати сторін, які вони несуть у зв'язку із оплатою допомоги адвоката чи іншого фахівця в галузі права, які беруть участь у справі, а адвокат такої участі у розгляді справи не приймав і договору про надання правової допомоги позивач не надала, розрахункова квитанція (а.с. 22) не свідчить про фактичну сплату суми гонорару. Зважаючи на обставини справи і результат її вирішення суд відмовляє ОСОБА_2 і в іншій частині цих вимог.
На підставі ст..ст. 316, 317, 321, 328, 355, 368, 372 ЦК України, ст..60, 70, 71 СК України, керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право на житловий будинок АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.
Визнати за ОСОБА_3 право на автомобіль марки КАМАЗ-5320 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер (VIN) ХТС НОМЕР_3, 1984 року випуску.
Зобов'язати ОСОБА_2 сплатити ОСОБА_3 різницю вартості майна у розмірів 28966 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень 60 копійок.
В решті заявлених вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 30 серпня 2011 р..
Суддя: