Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Справа № 2-629/11
"25" серпня 2011 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області
в складі:судді: Корольова Г. Ю.
при секретарі Наливайкіній Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ТБ «Центральна товарна біржа»м. Полтава,
3-х осіб по справі без самостійних вимог - Управління державної автомобільної інспекції ЦУМВ України в Сумській області в особі Охтирського ВРЕР (підпорядкованого УДАІ) УМВС України в Сумській області
про визнання права власності на Ѕ частину спільного майна подружжя, визнання незаконною реєстрацію транспортного засобу та її скасування, визнання правочину недійсним, суд
В квітні 2011 року позивачка ОСОБА_6 звернулася до суду з вищеозначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.09.1989 року зареєструвала шлюб з відповідачем -ОСОБА_7 Від шлюбу є двоє дітей, які досягли повноліття.
За час спільного проживання придбали майно, а саме: ј частина жилого будинку АДРЕСА_1, автомобіль марки «Мазда 626», рішенням Хухрянської сільської ради від 27.08.1997 року за № 67 ОСОБА_8 передана у приватну власність земельна ділянка АДРЕСА_1 площею 0,13 га в межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства. Рішенням Хухрянської сільської ради Охтирського району за № 67 від 29.09.2001 року передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,77 га в межах згідно з планом на території Хухрянської сільської ради для ведення сільськогосподарського товарного виробництва. Як член колективного сільськогосподарського підприємства ОСОБА_8 має право на майновий сертифікату розмірі 0,13180 відсотків. Позивачка прохає визнати вищевказане майно спільним сумісним майном подружжя і визнати за нею рівну 1\2 частку вищевказаного майна.
В доповненій позовній заяві позивачка прохає визнати незаконною реєстрацію транспортного засобу марки «Мазда 626», 1987 року випуску та скасувати дану реєстрацію, визнавши свідоцтво про його реєстрацію недійсним, оскільки її стало відомо, що даний транспорт, який був придбаний за їх спільні кошти -подружжя, зареєстрований на ОСОБА_9 -матір'ю відповідача, про що її стало відомо з довідки, наданої Охтирським ВРЕВ та в уточненій позовній заяві позивачка прохає визнати недійним з моменту його вчинення правочин у вигляді біржового контракту № ТЗ/64/12 від 28.01.2010 року, укладеного на ТБ «Центральна товарна біржа»м. Полтава між ОСОБА_8, діючим на підставі нотаріально посвідченого доручення (довіреності) від ім'я власника транспортного засобу ОСОБА_5, з одного боку як продавця, та ОСОБА_9, з іншого боку як покупця про продаж за 100 грн. транспортного засобу марки «Мазда», 1987 року, який укладений без її згоди як дружини.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі і пояснили, що автомобіль «Мазда 626»був постійно в користуванні відповідача і по теперішній час він користується даним автомобілем, гроші були витрачені спільні, а не матері і їй не було відомо, що автомобіль зареєстрований на його матір.
Відповідач ОСОБА_8 у судовому засіданні з позовом згоден частково, погодившись, що квартира є їх спільним майном та земельні ділянки і не згоден, що автомобіль є їх спільною сумісною власністю.
Відповідачка ОСОБА_9 у судовому засіданні з позовом не згодна, вказуючи, що автомобіль придбаний за її гроші в м. Київ.
Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з*явилася, хоча вчасно була повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, а тому є підстави для розгляду справи в її відсутність.
Представник відповідача ТБ»Центральна товарна біржа»м. Полтава в судове засідання не з*явилася, хоча повідомлені були належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Представник 3-ої особи -Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області в особі Охтирського ВРЕВ (підпорядкованого УДАІ) УМВС України в Сумській області ОСОБА_10 в судовому засіданні з позовом не згоден в частині недійсності реєстрації транспортного засобу, вказуючи, що при його реєстрації порушень не було.
Вислухавши сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка вступила до шлюбу з відповідачем 23 вересня 1989 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу ( а.с. 6).
Згідно договору купівлі-продажу від 30 липня 1992 року ОСОБА_8 придбав1/4 частину жилого будинку квартири № 2 - коридор 1 -2,0 кв.м, коридор 2 -4,3 кв.м, жилу 3 -13,8 кв.м, кухню -7 кв.м, ј сарая В, погріб -пг за адресою: с. Хухра по пров. Чапаєва, 2-В Охтирського району, Сумської області на присадибній земельній ділянці присадибних земель Хухрянської сільської ради (а.с. 10).
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії СМ 02060 від 10.04.1997 року ОСОБА_8 на підставі рішення Хухрянської сільської ради від 27.08.1997 року передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,13 га в межах згідно з планом, яка розташована на території с. Хухра Хухрянської сільської ради АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства (а.с. 13).
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії 111 -СМ № 010442 від 28 грудня 2001 року ОСОБА_8 на підставі рішення 20 сесії 23 скликання Хухрянської сільської ради від 29 вересня 2001 року передана у приватну власність земельна ділянка площею 3,77 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Сумської області, Охтирського району, Хухрянської сільської ради для ведення сільськогосподарського товарного виробництва (а.с. 15).
З свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії СУ-Х1-022 № 705 виданого Хухрянською сільською радою ОСОБА_8 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Приватне сільськогосподарське підприємство «Хухрянське», загальна вартість якого визначена в розмірі 11851 гр., або 0,13180 відсотків, виданого 11 березня 2002 року (а.с. 16).
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 61 СК України об*єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об*єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя, а також є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.
Зміст ст. 355 ЦК України визначає, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить ім. на праві спільної сумісної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної сумісної власності часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю, а ч. 4 цієї статті визначено, що майно, набуте у результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Як регламентовано ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що їм належить на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»- поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди -виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.
Як роз'яснено зазначеною Постановою Пленуму Верховного Суду України, спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК) відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь - які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна та робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилась внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної власності на нього припиняється.
У відповідності зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнаєтьсяя іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.
Аналізуючи зібрані докази в сукупності, судом достовірно встановлено, що подружжям ОСОБА_8 під час спільного життя за договором купівлі-продажу була придбана ј частина жилого будинку по пров. Чапаєва, 2-В, с. Хухра Охтирського району Сумської області, передана у приватну власність земельна ділянка площею 0, 13 га, земельна ділянка площею 3,77 га та майновий сертифікат у розмірі 0,13180 відсотків, що є спільною сумісною власністю в рівних долях як подружжя.
Крім того, позивачка прохає визнати право власності і на транспортний засіб «Мазда 626»державний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, який був придбаний ними за час спільного проживання і вважала його власністю подружжя, але випадково дізналася, що даний автомобіль зареєстрований на матір відповідача.
Судом встановлено, що 12.11.2008 року згідно облікової картки приватного АМТ тимчасовий облік транспортного засобу «Мазда 626»зареєстрований на ОСОБА_3 як власника автомобіля (а.с. 46), а 28.01.2010 року здійснена перереєстрація даного автомобіля на ОСОБА_9 (а.с. 47) на підставі її заяви (а.с. 48) та біржового контракту за № ТЗ 164/12 від 28.01.2010 року за умовами якого ОСОБА_9 придбала у ОСОБА_8, який діяв за дорученням від імені ОСОБА_11 спірний автомобіль за 100 грн. (а.с. 50), хоча згідно висновку № 28 по визначенню вартості транспортного засобу від 28.01.2010 року його ринкова вартість складає 19318, 67 грн. ( а.с. 51-53).
Згідно довіреності від 14 січня 2010 року Петрук (дошлюбне прізвище -ОСОБА_5) ОСОБА_12 уповноважила ОСОБА_3 експлуатувати та розпоряджатися належним її легковим автомобілем «Мазда 626», 1987 року випуску, але згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей довіреность була видана 27.01.2010 року (а.с. 41-42) і вже 28.01.2010 року по біржовому договору даний автомобіль проданий ОСОБА_9 в м. Полтава, але в судовому засіданні ОСОБА_9 стверджувала, що даний автомобіль був придбаний в м. Київ і сума була названа різною.
Згідно п.5.1. біржового договору продавець свідчить, що згаданий транспортний засіб в спорі, під забороною та арештом не перебуває і дійсно є його власністю, а пункт 5.3 даного договору передбачає, що біржа не несе відповідальності у разі надання неправдивих свідчень щодо придбання та відчудження майна відповідно до ст. 65 СК України, яка передбачає, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого подружжя має бути подана письмово та має бути нотаріально посвідчена.
Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя, що він діє за згодою другого подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Таким чином, судом простежується, що відповідач за обліковую карткою від 12.11.2008 року користувався автомобілем як власник за тимчасовою реєстрацією і тільки при отриманні 27.01.2010 року довіреності від імені ОСОБА_5 на наступний день 28.01.2010 року продає спірний автомобіль своєї матері -ОСОБА_4, яка є пенсіонеркою, отримує пенсію біль 500 грн., отримує субсидію, при чому вартість автомобіля висновком визначається 19 318, 67 грн., а біржовий контракт складається за умовами продажу транспортного засобу за 100 грн. Крім того, відповідач ОСОБА_3 здійснив вчинок всупереч інтересам сім'ї, так як відчужив транспортний засіб на користь своєї мами, хоча автомобіль жодного дня не виходив з його користування та розпорядженні подружжя ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, що передбачено ст. 215 ЦК України.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивачки з приводу спірного майна -автомобіля «Мазда 626», 1987 року випуску, підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позовні вимоги позивачки задоволені у повному обсязі, на підставі ст.ст. 80, 81 ЦПК України на користь позивачки підлягають стягненню судовий збір в розмірі 51 грн. та за інформаційне-технічне забезпечення при розгляді цивільної справи в сумі 120 грн.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України підлягають стягненню витрати за правову допомогу на користь позивачки з відповідача ОСОБА_8 в сумі 1500 грн., яка підтверджується договором про надання правової допомоги від 14 квітня 2011 року, розрахунковою квитанцією від 5.05.2011 року в сумі 1500 грн., актами виконаних робіт, дипломом спеціаліста, участю в судових засіданнях більш 2 годин, що не перевищує розмір Постановою КМУ від 27.04.2006 р. за № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», суд -
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати ј частину жилого будинку про АДРЕСА_3, земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,13 га в межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства; земельну ділянку площею 3, 77 га в межах гідно з планом на території Хухрянської сільської ради для ведення сільськогосподарського товарного виробництва;майновий пай у майновому фонді колективного сільськогосподарського підприємства реорганізованого у приватне сільськогосподарське підприємство «Хухрянське»в розмірі 0,13180 відсотків -спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину у спільному майні подружжя, а саме -1/8 частину жилого будинку АДРЕСА_4 зі складовими: коридор під умовним позначенням 1 площею 2,0 кв.м, коридор під умовним позначенням 2 площею 4,3 кв.м, жила кімната під умовним позначенням 3 площею 13,8 кв.м, кухня під умовним позначенням 4 площею 7,6 кв.м, 1/8 сараю під умовним позначенням літерою «В», погріб під умовним позначенням літерами «пг», Ѕ частину автомобілю марки «Мазда- 626», державний номер НОМЕР_2; земельну ділянку АДРЕСА_5 площею 0,065 га в межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства; земельну ділянку площею 1,885 га в межах згідно з планом на території Хухрянської сільської ради для ведення сільськогосподарського товарного виробництва; майновий пай у майновому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства реорганізованого у приватне сільськогосподарське підприємство «Хухрянське»в розмірі 0,06559 відсотків.
Визнати недійсним з моменту його вчинення правочин у вигляді біржового контракту № ТЗ/64/12 від 28.01.2010 року, укладеного ТБ «Центральна товарна біржа»м. Полтава між ОСОБА_13, діючим на підставі нотаріально посвідченого довіреності від ім'я власника транспортного засобу ОСОБА_5, з одного боку як продавця та ОСОБА_4, з іншого боку, як покупця, про продаж за 100 грн. транспортного засобу марки «Мазда 626», 1987 року випуску за його ідентифікаційними технічними та реєстраційними даними (кузов, двигун, шасі).
Скасувати реєстрацію транспортного засобу марки «Мазда 626», 1987 року випуску, за його ідентифікаційними та реєстраційними технічними даними від 28.01.2010 року.
Визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Мазда 626», 1987 року випуску, за його ідентифікаційними та технічними даними (кузов, двигун, шасі) на ім'я ОСОБА_4 з 28.01.2010 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 51 грн. і за інформаційне-технічне забезпечення при розгляді цивільної справи в сумі 120 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 за правову допомогу в сумі 1500 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяГ. Ю. Корольова