29.08.2011 Справа №2-5185/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :
Головуючого Сливки Л.М.,
за участі секретаря Заплітного Б.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики ,-
Позивач ОСОБА_1 пред'явив до суду позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу за укладеним між ними 10 червня 2009 року договором позики, за умовами якого надав відповідачці в борг 110000 гривень із терміном повернення боргу на першу його вимогу. 27 квітня 2010 року він надіслав відповідачці письмову вимогу про повернення коштів, однак борг нею не повернутий. З цих підстав просить стягнути в його користь з відповідачки 110000 гривень боргу за договором позики, 3300 гривень -3% річних від простроченої суми та 11000 гривень інфляційних нарахувань.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_3 позов підтримав із викладених у позовній заяві обставин, уточнивши розмір інфляційних нарахувань, які за його розрахунком становлять 12210 гривень, та просить позов із урахуванням зазначених уточнень задовольнити, а також із метою недопущення утруднення в подальшому виконання рішення подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту або заборони відчуження належного відповідачці житлового будинку по АДРЕСА_1
Відповідачка ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явилася, не повідомивши про причини неявки. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач згідно з поданою ним заявою не заперечив проти такого вирішення справи.
Суд дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі факти:
10 червня 2009 року сторони уклали договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачці 110000 гривень із терміном повернення боргу на першу його вимогу, що підтверджується письмовою розпискою з власноручним підписом відповідачки ОСОБА_2
Таким чином відповідно до ст. 1046 ЦК України сторони уклали договір позики.
27 квітня 2010 року ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення коштів, однак вони повернуті не були.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок. Згідно зі ст. 530 цього кодексу якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Таким чином строк виконання вимоги ОСОБА_1 за договором позики сплинув для ОСОБА_2 04 травня 2010 року.
Однак, незважаючи на наявність вимоги про повернення коштів та встановлений законом строк на її виконання, відповідачка ОСОБА_2, як позичальник, свого обов'язку повернути позивачу ОСОБА_1, як позикодавцеві, позичені кошти в загальному розмірі 110000 гривень на підставі договору позики від 10 червня 2009 року, не виконала.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як слідує з розрахунків позивача, 3% річних від простроченої суми за прострочений період від дня пред'явлення вимоги до відповідачки становить 3300 гривень, сума інфляційних нарахувань -12210 гривень. При цьому суд бере до уваги, що за методикою розрахунків суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з травня 2010 року по липень 2011 року вона збільшилась на 19896,8 гривень (110000 х 1,18088 (сукупний індекс інфляції за вказаний період) = 129896,8), а 3% річних за вказаний період становить 4095 гривень (110000 х 3 х 453 (кількість днів прострочки (від 04 травня 2010 року (27 квітня + 7 днів на виконання вимоги про повернення боргу) по липень 2011 року) : 365 : 100), однак враховуючи вимоги ст. 11 ЦПК України, вказані виплати слід стягнути в заявлених позивачем та уточнених у подальшому його представником розмірах.
Таким чином, судом встановлено порушення прав позивача ОСОБА_1, які підлягають до захисту шляхом стягнення в його користь з відповідачки ОСОБА_2 110000 гривень боргу за договором позики, 3300 гривень -3% річних від простроченої суми та 12210 гривень інфляційних нарахувань.
Також, зважаючи на те, що договір позики між сторонами укладений на значну суму -110000 гривень, строк повернення коштів сплинув ще 04 травня 2010 року, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення, судом установлено підстави для вжиття заходів забезпечення позову .
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 224, 226, 213, 215, 223, 228, 233, 294, ч. 4 ст. 295 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1048, 1050, 526, 527, 530, 625 ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 110000 гривень боргу за договором позики, 3300 гривень -3% річних від простроченої суми, 12210 гривень інфляційних нарахувань та 1363 гривні понесених судових витрат.
З метою забезпечення належного виконання рішення заборонити ОСОБА_2 відчужувати належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка