Справа № 2-6118/11
Іменем України
16 серпня 2011 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Грицака Р.М.
за участю секретаря Кунець Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервер»про визнання майнових прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ «Сервер»про визнання майнових прав на недобудовану однокімнатну квартиру загальною площею 37,2 кв.м на 1 поверсі в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 згідно угоди № 28 від 05 січня 2006 року про дольову участь у будівництві квартири вартістю на момент підписання договору сумі, еквівалентній 37200 доларів США в національній валюті, та в обгрунтування своїх вимог вказує на те, що позивачем було сплачено відповідачу вартість квартири повністю та виконано умови договору, тому позивач набула майнове право на квартиру. Однак відповідач не виконав умови договору, не завершив будівництво, не здав в експлуатацію зазначений будинок та не передав у власність квартиру. У зв'язку з цим просить визнати за нею майнове право на вищевказане нерухоме майно та стягнути судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що згідно договору про дольову участь на будівництво квартири у позивача виникло майнове право на квартиру у момент сплати коштів, яке не потребує додаткового визнання в судовому порядку, однак на даний час будівництво не завершене, оскільки від ОСОБА_2 до ТОВ «Сервер»не надходило коштів на фінансування будівництва, тому вважає, що позивачем не доведено жодних обставин про порушення його прав відповідачем ТОВ «Сервер»та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав:
05 січня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_2 приймає ОСОБА_1 у пайове будівництво однокімнатної квартири, площею 37,2 кв.м на 1 поверсі в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію до 1 грудня 2007 року. Вартість квартири еквівалентна 37200 доларам США в національній валюті.
Крім того, між ОСОБА_2 та ТОВ «Сервер»був укладений договір простого товариства, метою якого було спільне будівництво 54-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_2 з ціллю отримання прибутку.
Позивачем було повністю сплачено вартість квартири, що підтверджено додатком до угоди від 09.11.2007 року та відповідними квитанціями.
Таким чином, зі сторони ОСОБА_1 договір від 01 жовтня 2005 року виконано повністю.
Однак, СПФ ФО ОСОБА_2 та ТОВ «Сервер»порушено взяті на себе зобов'язання згідно договору, оскільки у вказаний в договорі строк -2007 рік не закінчено будівництво та не зданий будинок в експлуатацію.
На підставі ч. 2 ст. 1138 Цивільного кодексу України, якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.
Таким чином відповідач ТОВ «Сервер»зобов'язаний відповідати по спільних зобов'язаннях з, СПФ ФО ОСОБА_2 а саме за угодою з ОСОБА_1 від 05.01.2006 року.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак, відповідачем не подано доказів про закінчення будівництва та здачу будинку в експлуатацію в запланований строк -2007 рік та виконання таким чином умов договору.
Таким чином судом встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання, оскільки не завершив будівництва квартири та не прийняв в експлуатацію зазначений будинку, чим неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання.
Відповідно до змісту ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом (договір є обов'язковим для виконання сторонами).
Відповідно до змісту ст. 190 ЦК України та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», майновими правами, які можуть оцінюватись, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 набула майнових прав на спірну квартиру згідно сплачених нею коштів на суму, еквівалентну 37200 доларів США в національній валюті, а саме право вимоги передачі у її власність даної квартири після завершення будівництва.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про порушення прав позивача відповідачем, які підлягають захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1 майнового права на однокімнатну квартиру загальною площею 37,2 кв.м на 1 поверсі в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 згідно угоди № 28 від 05 січня 2006 та стягнення з відповідача в користь позивача судових витрат в сумі 45 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 294 ЦПК України, ст.ст. 190, 208, 509, 526, 629, 654, 1138 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнове право на однокімнатну квартиру загальною площею 37,2 кв.м на 1 поверсі в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 згідно угоди № 28 від 05 січня 2006.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервер»в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 45 грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий підпис Р.М. Грицак
Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. Оригінал рішення суду зберігається в архіві Тернопільського міськрайонного суду в матеріалах справи № 2-6118/11.