01.07.08
Справа №АС17/242-08.
За позовом: Сумського обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліман» ЛТД
про стягнення 4 333 грн. 06 коп.
Суддя Коваленко О.В.
Представники:
Від позивача Груздо Т.С.
Від відповідача Церулик А.Л.
У засіданні брали участь секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 333 грн. 06 коп., з яких 3 999 грн. 50 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році, а також 333 грн. 56 коп. пені.
Позивач подав в судове засідання заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 461 грн. 46 коп. адміністративно-господарських санкцій та пені.
Відповідач в письмовому відзиві зазначив, що згідно даних бухгалтерського обліку у 2006 році чисельність штатних працівників облікового складу за рік становила 7 чоловік. Інші робітники працювали за сумісництвом.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 2002 року №875-ХП (далі Закон) діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, соціально-побутових і соціальне-психологічних умов для задоволення їх здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.
Статтею 19 даного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості 1 робочого місця.
Підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж установлена нормативами зазначеними вище, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (ч. І ст.20 Закону).
Позивач мотивує свої вимоги тим, що згідно статистичних даних за 2006 рік (форма 10-ПІ) на ТОВ «Ліман» ЛТД середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 16 чоловік, а тому відповідно до ст. 19 Закону, норматив числа робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становить 1 робоче місце, а фактично в 2006 році на підприємстві було створено 0 робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Проте з матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що протягом 2006 р. на підприємстві за сумісництвом працювали Золотавін О.Є., Перевалов В.К., Алексєєнко О.М.; у червні 2006 р. був звільнений Ободєєв Ю.В., у липні звільнені Тверезовська Л.М., Немикін В.І. та Коломієць В.Ю., що підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: копіями трудових книжок, відповідними наказами, та розрахунково-платіжними відомостями за січень-грудень 2006 р.
Згідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників за 2006 р. рік на підприємстві відповідача становила 7,25, що свідчить про те, що відповідач не підпадає під виконання вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В позові Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліман» ЛТД про стягнення 4 333 грн. 06 коп. відмовити
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. КОВАЛЕНКО