Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
19.06.2008
Справа №2-29/4081-2008А
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - експериментальне підприємство «Інвертор», м. Сімферополь.
До відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополь, м. Сімферополь.
Про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним.
Суддя Башилашвілі О.І.
Секретар судового засідання Романів В.В.
Від позивача - Плаксин Є.В., представник, довіреність у справі; Синичкіна М. В., довіреність №01.109 від 25.07.07р., гол. бухгалтер;
Від відповідача - Шиленко О.В. - представник, довіреність у справі.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - експериментальне підприємство «Інвертор» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополь про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000651701/0 від 04.02.2008р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення - рішення винесено безпідставно, оскільки позивачем не порушувались вимоги закону в частини сплати податкового зобов'язання.
Відповідач проти позову заперечує посилається на те, що позивачем порушенні встановлені законом строки по сплаті узгодженого податкового зобов'язання.
Після з'ясування усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів.
Після закінчення дебатів, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи заслухавши сторін, суд, -
04.02.2008 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі, на підставі акту не виїзної документальної перевірки своєчасності оплати податку з доходів фізичних осіб на дивіденди до бюджету № 647/20710258 від 31.01.2008 року, винесено податкове повідомлення-рішення № 0000651701/0 від 04.02.2008 року.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за порушення позивачем п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181, а саме, за порушення граничного терміну оплати узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на дивіденди і роялті в сумі 6176, 47 грн.
За вказане порушення до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 3 088, 24 грн.
Відповідно до п.п. 9.3.3. п. 9.3. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (надалі - Закон № 889) резидент, що виплачує дивіденди платникам цього податку, надає податковому органу у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, податковий розрахунок про нараховані дивіденди, форма якого визначається за правилами, встановленими законом.
Позивач надав ДПІ в м. Сімферополі податковий розрахунок резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб, за квітень 2007 року. В розрахунку платником визначена до сплати сума податку у розмірі 6176,47 грн.
Згідно з абз. 1 п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 5.4.1. п., 5.4. ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (п.п. 16.3.5. п. 16.3. ст. 16 Закону № 889).
В той же час п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» покладає відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ, на платника.
Згідно п. 5.1. р. 5 Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за N 843/11123, для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників з бюджетом за податками, зборами (обов'язковими платежами) органи державної податкової служби провадять оперативний облік надходжень платежів згідно з кодами бюджетної класифікації за доходами на підставі документів, перелічених у розділі 2 цієї Інструкції.
Тобто у разі зазначення у платіжному дорученні помилкових реквізитів, надходження платежу у картці особового рахунку платника податків з певного виду податку, збору (обов'язкового платежу) не відобразиться.
Помилково сплачені платежі за заявою платника податків підлягають поверненню на розрахунковий рахунок або зарахуванню у рахунок інших платежів, з відображенням відповідної операції в картці особового рахунку датою надходження коштів на правильний рахунок (код бюджетної класифікації).
Відповідач посилається на те, що узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 6176,47 грн., на підставі поданого розрахунку резидента, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб, за квітень 2007 року, по строку сплати 30.05.2007р., фактично надійшла 17.12.2007р.
Однак суд встановив, що 21.05.2007 року ТОВ НЕП «Інвертор» здало в ДПІ в м. Сімферополі податковий розрахунок резидента, який виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб за квітень 2007 року.
ТОВ НЕП «Інвертор» по територіальній приналежності є платником податків Гресовської селищної ради.
Суд встановив, що платіжним дорученням № 88 від 27.03.2003 року позивач сплатив до бюджету Гресівської селищної ради податок з фізичних осіб на дивіденди в сумі 6176, 47 грн. (а.с. 15).
Факт оплати підтверджений відповіддю виконкому Гресовської селищної Ради № 65/02.1 - 24 від 07.02.2008 року. При цьому виконком повідомив, що даний податок винен був сплачений за кодом 11010300 (а.с. 16).
У зв'язку з тим, що ДПІ в м. Сімферополі в 2007 році заявку на відкриття рахунку в Виконкомі Гресовської селищної ради не погоджувало і в Держказначейство не подавала, ТОВ НЕП «Інвертор» провести платіж на розрахунковий рахунок Гресівської селищної ради за кодом 11010300 не мало можливості.
Щоб уникнути порушення норм п. 9.3. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ТОВ НЕП «Інвертор» провело оплату в законодавчо встановлені строки за кодом 11010100, при цьому вказавши, що даний платіж є оплатою податків з фізичних осіб на дивіденди.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
- значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені - 19.06.2008р.
Повний текст постанови складений та підписаний - 23.06.2008р.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 160,162,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь № 0000651701/0 від 04.02.2008р.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.