"25" червня 2008 р.
Справа № 22-15/321-07-8922
За позовом Одеської залізниці;
до відповідача Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"
про врегулювання розбіжностей в договорі.
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від позивача: Нікогосян О.С. -за довіреністю та Хахалін В.В. - за довіреністю;
Від відповідача: Короткіх М.К. за довіреністю та Букур Г.П. - за довіреністю;
Суть спору: Державне підприємство “Одеська залізниця» звернулась до суду з позовом про спонукання Державного підприємства “Ізмаїльський морський торговельний порт» укласти додаткову угоду до договору № ОД/М-050599л-НЮ від 01.09.2005 р. про обробку вагонів з вантажами, виклавши п.6.6, п.6.7, п.6.8 та 7.4 договору в наступній редакції:
п.6.6. “Відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів встановлюється:
- ВПК-1 -4,7 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці -3,4 км, на балансі порту -1,3 км;
- ВПК-2 (контейнерний майданчик) -32,8 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці 31,7 км, на балансі порту -1,1 км;
- ВПК-2 (рудний причал) -34,3 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці -
31,7 км, на балансі порту -2,6 км;
- ВПК-3 -33,5 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці -31,6 км, на балансі порту -1,9 км.
п. 6.7. “Навантаження або вивантаження вагонів вважаються закінченими з моменту готовності до забирання усієї партії вагонів одночасно поданої на вантажний фронт згідно ЄТП. Про час готовності до забирання усієї партії вагонів Порт письмово повідомляє Станцію».
п. 6.8. “Час користування вагонами на вантажному фронті обчислюється з моменту постановки вагонів на фронт з урахуванням розміру максимальної одночасної подачі на вантажний фронт до моменту готовності до забирання усієї одночасно поданої партії вагонів і проставляється у Відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 на підставі Памятки про користування вагонами ф.ГУ-45».
п.7.4. “За користування вагонами і контейнерами Порт сплачує Залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами Правил перевезень вантажів.
За подачу та забирання вагонів на/з фронтів навантаження (вивантаження), за маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені Портом, Порт сплачує збори згідно з Тарифним керівництвом № 1 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
При подачі та забиранні вагонів з фронтів навантаження (вивантаження) Залізниця своїми силами, у разі потреби, здійснює перевід стрілок, які знаходяться на балансі Порту, за що Порт сплачує Залізниці, по накопичувальній картці, збір згідно договірного тарифу. Факт виконання робіт по переводу стрілок оформляється щодекадним актом виконаних робіт у двох примірниках, який складає відповідальний представник станції Ізмаїл та підписується відповідальними працівниками станції і Порту».
Відповідач надав суду відзив, в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на те що редакція Одеської залізниці змін до договору № ОД/М-05-599-НЮ від 01.09.2005 р. про обробку вагонів з вантажами суперечить пунктам 1.2, 1.6 Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1999 р. та Техніко-розпоряджувального акту станції Ізмаїл, просить суд припинити провадження у справі оскільки є мирова угода сторін і вона затверджена ухвалою господарського суду.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2005 р. по справі № 15/211-05-5728 за позовом Одеської залізниці до ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт» про спонукання укласти договір, затверджено мирову угоду, укладену між Одеською залізницею та ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт», згідно якої сторонами затверджено договір про обробку вагонів з вантажами в редакції наведеній в судовій ухвалі.
За умовами даного договору (п.2.1) Залізниця приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського, залізничного транспорту, а також господарські вантажі для Порту або для його контрагентів. Відповідно до пункту 3.2 вказаного договору Залізниця взяла на себе зобовязання, зокрема, здійснювати подачу вагонів під вивантаження та навантаження за узгодженим змінно-добовим планом у кількості не більше фронту одночасної подачі за умови наявності вагонів, а також своєчасно здійснювати забирання з території Порту розвантажених та навантажених Портом вагонів.
Пунктом 6.6.даного договору від 01.09.2005 р. встановлена ставка збору за подачу та забирання вагонів у розмірі, що дорівнює гривневому еквіваленту 0,325 доларів США з ПДВ за одну навантажену або вивантажену тону по офіційному курсу НБУ на день оплати.
Пунктом 6.7. даного договору встановлено, що навантаженими або вивантаженими вагонами вважаються з моменту готовності до забирання всієї партії вагонів по фронту одночасної подачі, згідно ЄТП.
Пунктом 6.8 даного договору передбачено, що час подачі вагонів проставляється у відомості за користування вагонами на підставі Памятки про користування вагонами (контейнерами) по фронту одночасної обробки, а час готовності до забирання -по повідомленню Порта на всю партію по фронту одночасної подачі, згідно ЄТП.
Пунктом 7.4 договору встановлено, що за користування вагонами і контейнерами Порт сплачує Залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, Правил перевезень вантажів частина 1.
За подачу і забирання вагонів з фронтів навантаження (вивантаження), за маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені Портом, Порт сплачує збори згідно з Тарифним керівництвом № 1 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
29.10.2007 р. Одеською залізницею було складено та надіслано відповідачу проект додаткової угоди до договору про обробку вагонів з вантажами де викладено п.6.6, п.6.7, п.6.8, п.7.4 договору у нової редакції:
п.6.6. “Відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів встановлюється:
- ВПК-1 -4,7 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці -3,4 км, на балансі порту -1,3 км;
- ВПК-2 (контейнерний майданчик) -32,8 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці 31,7 км, на балансі порту -1,1 км;
- ВПК-2 (рудний причал) -34,3 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці -
31,7 км, на балансі порту -2,6 км;
- ВПК-3 -33,5 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці -31,6 км, на балансі порту -1,9 км.
п. 6.7. “Навантаження або вивантаження вагонів вважаються закінченими з моменту готовності до забирання усієї партії вагонів одночасно поданої на вантажний фронт згідно ЄТП. Про час готовності до забирання усієї партії вагонів Порт письмово повідомляє Станцію».
п. 6.8. “Час користування вагонами на вантажному фронті обчислюється з моменту постановки вагонів на фронт з урахуванням розміру максимальної одночасної подачі на вантажний фронт до моменту готовності до забирання усієї одночасно поданої партії вагонів і проставляється у Відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 на підставі Памятки про користування вагонами ф.ГУ-45».
п.7.4. “За користування вагонами і контейнерами Порт сплачує Залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами Правил перевезень вантажів.
За подачу та забирання вагонів на/з фронтів навантаження (вивантаження), за маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені Портом, Порт сплачує збори згідно з Тарифним керівництвом № 1 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
При подачі та забиранні вагонів з фронтів навантаження (вивантаження) Залізниця своїми силами, у разі потреби, здійснює перевід стрілок, які знаходяться на балансі Порту, за що Порт сплачує Залізниці, по накопичу вальній картці, збір згідно договірного тарифу. Факт виконання робіт по переводу стрілок оформляється щодекадним актом виконаних робіт у двох примірниках, який складає відповідальний представник станції Ізмаїл та підписується відповідальними працівниками станції і Порту».
Доповнити договір наступними пунктами:
5. На підставі вищевикладеного вносяться відповідні зміни до Єдиного технологічного процесу роботи ДП “ІзмМТП» та станції Ізмаїл.
6. Дане доповнення є невідємною частиною мирової угоди від 01.09.2005 р.
№ ОД/М-05-599-НЮ і діє з моменту його підписання.
Листом від 05.11.2007 р. ДП “ІзмМТП» було надіслано позивачу підписану Портом додаткову угоду з урахуванням протоколу розбіжностей, згідно якого викладено п.6.6, п.6.7, п.6.8, п.7.4 договору у інший редакції:
п.6.6. Відповідно розділу 2 Тарифного керівництва № 4 залізниці України, пункт 6.6. втрачає свою чинність та викладається у наступній редакції:
Відстань для розрахунку за подавання/збирання вагонів з табл.. розд.2 Тарифного керівництва 1:
ВПК-1 - 687,30 м в обидва кінці;
ВПК-2,3 -з урахуванням контейнерного терміналу -1623,20 м в обидва кінці.
п.6.7. “Навантаження або вивантаження вагонів вважаються закінченими з моменту готовності до збирання усієї партії вагонів одночасно поданої по фронту одночасної обробки згідно ЄТП. Про час готовності до збирання вагонів Порт письмово повідомляє Станцію».
п.6.8 Час подачі вагонів проставляється у відомості і користування вагонами на підставі Памятки про користування вагонами (контейнерами) по фронту одночасної обробки, а час готовності до збирання -по повідомленню Порта на всю партію по фронту одночасної обробки, згідно ЄТП.
п.7.4 За користування вагонами і контейнерами Порт сплачує Залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами и контейнерами. Правил перевезень вантажів частина 1.
За подачу і збирання вагонів з фронтів навантаження (вивантаження), за маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені Портом. Порт сплачує збори згідно з Тарифним керівництвом № 1 розд.2 табл.2 з відповідними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Пункти 5 та 6 додаткової угоди виключити.
29.11.2007 р. між сторонами відбувся розгляд протоколу розбіжностей до додаткової угоди до договору від 01.09.2005 р. № ОД/М-05-599-НЮ , в результаті якого розбіжності залишились неврегульованими, про що був складений відповідний протокол узгодження розбіжностей до додаткової угоди до договору від 01.09.2005 р. № ОД/М-05-599-НЮ між Одеською залізницею та ДП “ІзмМТП» про обробку вагонів з вантажами по станції Ізмаїл.
Посилаючись на те ,що редакція додаткової угоди ґрунтується на Правилах обслуговування залізничних підїзних колій, затверджених наказом Мінтранса № 644 від 21.11.2000 р. Одеська залізниця 06.12.2007 року звернулась до суду з позовом про спонукання відповідача укласти додаткову угоду до договору від 01.09.2005 р. № ОД/М-05-599-НЮ в редакції Залізниці.
Відповідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Необхідність укладання договору між Одеською залізницею та ДП “ІзмМТП» про обробку вагонів з вантажами передбачена ч.6 ст.179 Господарського кодексу України, п.71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 р. № 457, п.2.1 Правил обслуговування залізничних підїзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 875/5096).
Порядок укладання договору про подачу за забирання вагонів визначений розділом 3 Правил, відповідно до положень якого розбіжності, що залишилися неврегульованими після їх розгляду, оформляються протоколом і у двадцятиденний строк передаються залізницею до господарського суду.
Такий порядок оформлення також поширюється на додаткові угоди до договору, на його доповнення або часткові зміни.
Стосовно п.6.6 договору.
На підставі наказу Міністерства транспорту України від 07.07.2003 р. № 491 “Про передачу основних засобів Ізмаїльському МТП» за актом прийому-передачу підїзних колій по ст.. Ізмаїл -порт новий від 28.07.2003 р. Одеською залізницею була здійснена передача з балансу Ренійської дистанції колії на баланс Ізмаїльського морського торговельного порту основних засобів, а саме: колій №№ 36,21,35,21,24,25,20,37,33,22,23,27,26,30,28,29,2,1,3,4,
5,7,8,9,10,11,15 стрілочних переводів №№ 28,30,34,46,48,44,38,32,36,40,101,105,106,110,107,
109,103,108,114,112 земляного полотна.
У звязку з передачею колій та стрілочних переводів 20.10.2003 р. були затверджені зміни та доповнення до Технічно-розпоряджувального акту (ТРА) станції Ізмаїл.
Згідно з ТРА місцем примикання та межею підїзного путі Виробничо перевантажувального комплексу № 1 (ВПК-1) Ізмаїльського МТП є стрілочний перевод 101 до продовження путі № 100, межа -1 рельсовий стик путі № 100 на території першого району порту у залізничних воріт; Виробничо-перевантажувального комплексу № 2 (ВПК-2) Ізмаїльського МТП -стрілочний перевід 4 в парній горловині парку Ізмаїл -порт новий, межа -1 рельсовий стик путі № 33 на території другого району порту у залізничних воріт; Виробничо-перевантажувального комплексу № 3 (ВПК-3) Ізмаїльського МТП -стрілочний перевід 42 до путі № 33, межа -1 рельсовий стик путі № 35 на території третього району порту з залізничних воріт.
Фактична відстань від стрілок примикання станції Ізмаїл на виробничо-перевантажувальний комплекс № 1 за даними відповідача становить 687,3 м в обидва кінці від стрілочного переводу № 101; на виробничо-перевантажувальні комплекси №№ 2,3 -1623,2 м в обидва кінці від стрілочних переводів №№ 4,42 в парку станції Ізмаїл “Порт-Новий».
Пунктом 1.2 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 1999 р. за № 828/121, встановленого, що відстань подачі й забирання вагонів визначається від стрілки примикання підїзної колії, якщо вона примикає до колій станції, або від вихідної стрілки станції, з якої подаються вагони, якщо підїзна колія примикає до перегону чи в інших місцях за межами станції. Відстань подачі й забирання вагонів визначається за затвердженою документацією (технічним паспортом підїзної колії (додаток до ТРА), схемою підїзної колії, схемою станції) або за фактичним заміром.
В порушеної наведеної норми, позивач визначив відстань подачі і забирання вагонів на підставі розділу 2 Тарифного керівництва № 4, яке регулює правовідносини, також в прямому змішаному залізнично-водному сполученні.
Протягом 2005-2008 р.р. Одеська залізниця тричі змінювала відстань подачі і забирання вагонів:
1. У проекті договору від 27.04.2005 р. відстань у всіх ВПК порту 32 км в обидва конці (справа № 15/211-05-5728 яким затверджена Мирова угода).
2. У додатковій угоді від 29.11.2006 р. відстань в обидва конці 24 км у всіх ВПК порту (справа № 22/28-07-341 про відміну п.6.6 договору від 01.09.2005 р.).
3. У додаткової угоді від 29.10.2007 р. та позові по цієй справі відстань в обидва конці: на ВПК1 -4,7 км, ВПК-2 -32,8 км, ВПК-3 -33,5 км.
Проте, Одеською залізницею не надано доказів того, що проекти додаткових угод, розроблялися на підставі акту обстеження підїзної колії, де б зазначалась відстань, за яку повинна стягуватися плата за подачу та забирання вагонів.
Наданий 13.06.2007 р. акт обстеження умов роботи на підїзної колії і станцій примикання на погодження сторонами , про що зроблено застереження ДП “ІзмМТП».
Встановлена у п.6.6 договору від 01.09.2005 р. ставка збору за подачу та забирання вагонів у розмірі, що дорівнює гривневому еквіваленту 0,325 доларів США з ПДВ за одну навантажену або вивантажену тону, не заперечить діючому законодавству, так як згідно п.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Цей пункт договору сторони уклали у Мировії угоди, яка затверджена 21.09.2005 р. ухвалою господарського суду Одеської області по справі № 15/211-05-5728.
Повторно 14.03.2007 р. рішенням господарського суду Одеської області відмовлено Одеськыї залізниці у задоволенні позову про прийняття п.6.6 договору у новій редакції (справа № 22/28-07-341).
Таким чином, стосовно п.6.6 договору є ухвала про затвердження Мирової угоди та рішення господарського суду Одеської області про відмову Одеській залізниці змінювати п.6.6 договору на нову редакцію запропоновану у позові.
Відносно п.6.6 договору справа належить припиненню згідно п.2 та п.7 ст.ГПК України, так як є:
- рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав;
- сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Стосовно п.6.7 та п.6.8 договору.
Відповідно до ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, сторони, визначаючи зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління субєктам господарювання для використання при укладанні ними договорів, мають право змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст лише за взаємною згодою.
Примірний договір між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами, передбачений Додатком 3, до п.2.1 Правил обслуговування залізничних підїзних колій (Правила) затверджених наказом Мінтрансу № 644 від 21.11.2000 р.
Чинну редакцію п.6.7 та п.6.8 договору сторони, Одеська залізниця та ДП “ІзмМТП» уклали 11.04.2005р. при узгодженні розбіжностей до договору від 01.09.2005 р. та склали її в наступнії редакції:
п.6.7 Навантаженими або вивантаженими вагони вважаються з моменту готовності до забирання всієї партії вагонів по фронту одночасної подачі, згідно ЄПТ.
п.6.8 Час подачі вагонів проставляється у відомості плати за користування вагонами на підставі памятки про користування вагонами (контейнерами) по фронту одночасної обробки, а час готовності до збирання по повідомленню Порта на всю партію по фронту одночасної подачі, згідно ЄТП.
У тій самій редакції ці пункти договору були внесені в Мирову угоду, яку затвердив господарський суд Одеської обл, ухвалою від 21.09.2005 р.
Зміст п.6.7 та п.6.8 повністю відповідають п.6.8 та п.6.9 Примірного договору між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами, затверджених наказом Мінтрансзвязку № 644 від 21.11.2000 р. та Єдиного технологічного процесу роботи Ізмаїльського порту і станції Ізмаїл Одеської залізниці від 2003 р.
Прийняття цих пунктів 6.7 та 6.8 редакції позивача не ґрунтується на вимоги п.5.3 . зазначених Правил, так як ця норма є умовна і позивач не надав суду докази того, що довжина колії ДП “ІзмМТП» дозволяє виконувати подачу такої кількості вагонів, яка перевищує місткість механізованого фронту навантаження або вивантаження.
Крім того, стосовно п.6.7 та п.6.8 договору є ухвала господарського суду Одеської області від 21.09.2005р. про затвердження мирової угоди (справа №15/211-05-5728).
Керуючись п.7 ст.80 ГПК України провадження у справі стосовно п.6.7, 6.8 договору від 01.09.2005 р. належить припиненню.
Стосовно п.7.4 договору.
В засіданні суду представник позивача вважає за необхідне доповнити п.7.4 договору від 01.09.2005 р. абзацом 3, виклавши його у наступній редакції.
При подачі та збиранні вагонів з фронтів навантаження (вивантаження). Залізниця своїми силами, у разі потреби, здійснює перевід стрілок, які знаходяться на балансі Порту, за що Порт сплачує Залізниці, по накопичу вальній картці, збір згідно договірного тарифу. Необхідність внесення такого доповнення до 7.4 договору, на думку позивача обумовлена п.13 Таблиці розділу 1 Тарифного керівництва № 1, яким передбачена послуга “Утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на підїзних коліях вітковласників» в якості послуги, що надається за вільним тарифом.
Відповідно до п.1.2.4 Методики розробки єдиних технологічних процесів роботи підїзних колій і станцій примикання, переведення стрілок відноситься до обовязків залізниці при виконанні маневрової роботи з подавання, забирання й розставлення вагонів на вантажних фронтах.
Додаткові операції, що виконуються складачем поїздів в процесі подачі вагонів або їх забирання на вантажних фронтів порту наведені в таблиця 1.13 та додатку 5 до пункту 1.2.4 Методики розробки єдиних технологічних процесів роботи підїзних колій і станцій примикання.
У звязку з невірним тлумаченням залізницею пункту 13 Переліку видів робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (на підставі окремих договорів), а саме» “Утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття й закриття воріт, шлагбаумів на підїздах, розташованих на підїзних коліях вітковласників», Одеська залізниця вважає за можливе одержувати плату за одну додаткову операцію, що виконується при маневровій роботі, а саме перевід стрілок.
Однак, відповідно до 1.1. Інструкції складача поїздів і його помічника, затвердженої наказом Укрзалізниці № 164-Ц від 23 червня 1998 р. ЦД-0015, складач поїздів з керівником маневрів, який відповідає за правильне і безпечне їх виконання. До обовязків складача поїздів та його помічника відноситься виконання наступних видів маневрової роботи: формування та розформування поїздів, відчіплювання та причіплювання вагонів від поїздів, подача та прибирання вагонів на вантажно-розвантажувальні та інші спеціалізовані колії, розчеплення вагонів під час розпуску составів (переведення під час маневрів нецентралізованих та переданих під місцеве управління централізованих стрілок та ін).
Технічно-розпорядчий акт станції Ізмаїл Одеської залізниці встановлює порядок переведення стрілок на території порту складачами поїздів, як того вимагає п.3.19 Інструкції ЦЦ-0015: складач поїздів перед заїздом маневрового состава на колії районів, де стрілки не обслуговуються черговими стрілочних постів, зобовязаний особливо уважно перевіряти положення колій і стрілок та переконуватися у відсутності перешкод для руху.
Переведення стрілок у таких районах здійснюється складачем поїздів або іншим працівником, який вказаний у технічно-розпорядчому акті станції (п.12.62ІРП).
Таким чином редакція п.7.4 договору від 01.09.2005р. повністю відповідає умовам примірного договору між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами .
Зміст п.7.4 договору було узгоджено сторонами при укладанні мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду Одеської області 21.09.2005 р.
Відповідно до п.7 ст.80 ГПК України провадження у справі стосовно п.7.4 договору від 01.09.2005 р. потрібно припинити.
Керуючись п.7 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд-
1. Припинити провадження у справі № 22-15/321-07-8922.
Суддя Торчинська Л.О.