Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
12.06.2008
Справа №2-24/3396-2008А
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :
Судді Колосової Г.Г.
при секретарі Новохацької І.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За адміністративним позовом Управління ПФУ у Білогірському районі АР Крим, (97600 АР Крим, м. Білогірськ, вул.. Островського,3)
До відповідача: Державного дослідного господарства «Кримська Роза», (Білогірський район, с. Кримська Роза; ідентифікаційний код 00494500)
Про стягнення 41258,60 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - Немеш С. М., довіреність № 3229/05-17.5 від 03.08.2007 р.
Від відповідача - не з'явився
Суть адміністративної справи: Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим звернулося до господарського суду АР Ким з позовом до Державного дослідного господарства «Кримська роза» про стягнення 41258,60 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не була перерахована заборгованість по відшкодуванню фактичних затрат на сплату та доставку пенсій за період з 01.12.2006 р. по 29.02.2008 р., які призначені на підставі п.п. «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вищезгаданого Закону, також відповідачем не були перераховані в граничні строки сплати страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, які нараховуються відповідно до Закону України від 26.06.1997г. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 09.07.03г. № 1058-У1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Несплата страхових внесків порушує права територіального органу Пенсійного Фонду України на користування і розпорядження засобами, за рахунок яких формується бюджет Пенсійного Фонду України, і які прямують на фінансування пенсій та інших соціальних виплат.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника до судового засідання не забезпечив, документи, витребувані судом не надав, про причини неявки не повідомив. Про час слухання справи повідомлений судовими повістками рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, які повернуті поштою з відміткою «за вказаною адресою - не значиться».
Згідно ст. 39 КАС України якщо місце фактичного проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України, в зв'язку з чим у газеті «Селянська новь» № 38 від 24.05.2008р. було дано оголошення про місце та час слухання справи.
Справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» № 2953-ІУ від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р. до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.41 Кодексу Адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Державне дослідне господарство «Кримська Роза» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (номер реєстрації 17100014).
Відповідно до Положення про Управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, затвердженим постановою правління ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 р., основними завданнями Управління ПФУ є збір та акумуляція в місті збору й інших засобів, призначених для пенсійного забезпечення, повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій і соціальних виплат, які здійснюються за рахунок фонду. Отже, Пенсійний фонд є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) винятково даним Законом визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки, по нарахуванню, відрахуванню, й сплати по страхових внесках.
Відповідно до статті 14 Закону № 1058, страхувальниками є роботодавці-підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи
Відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники (платники) зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно підпункту 11.11. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р.(далі - Інструкція), платники щомісяця складають у двох примирниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому самостійно визначають суми страхових внесків, згідно з додатком 23 Інструкції.
Відповідно до пунктів 6, 10 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції.
Відповідачем у період з грудня 2006 р. по лютий 2008 р. самостійно були задекларовані страхові внески на загальну суму 20324,81 грн., згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з листопаду 2006 р. по січень 2008 р.(а.с. 25-28,31-32,37-38,41,46-,4952.57-60).
Відповідачем у відповідний період була здійснена часткова сплата заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 276,22 грн., заборгованість по внескам складає 20048,59 грн.
У відповідності до п.8 Інструкції Пенсійним фондом на адресу відповідача були спрямовані вимоги про сплату боргу (а.с. 29,33,3942,44,47,50,53).
Згідно п. 8 Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Вищезазначені вимоги булі отримані відповідачем згідно поштовим повідомленням у матеріалах справи (а.с.30,34,36,40,43,45,48,51,54,56).
Частина 3 статті 106 Закону № 1058, п.п. 8.4.,8.5. Інструкції передбачають, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.
Вимоги про сплату боргу не були оскаржені до суду, а значить суми у вимогах узгоджені страхувальником.
Таким чином, за відповідачем значиться узгоджена заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 20048,59 грн.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 р.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, що зазначені у частині 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами даного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
До таких осіб відносяться ті, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1,№2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
100 % відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.03 № 1058, особам які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
100 % відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.03 № 1058, особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пп. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюється Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1.
Цією інструкцією встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно до пп. «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення".
Пунктом 6.4 розділу 6 зазначеної вище Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.03 № 1058.
З матеріалів справи вбачається, що з грудня 2006 р. по лютий 2008 р. Управлінням ПФУ в Білогірському районі АР Крим були понесені витрати, зумовлені сплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, на загальну суму 21210,01 грн. Як свідчать матеріали справи, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2006 рік, з квітня 2007 року, за 2008 рік були отримані відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштових повідомленнях.(а.с.13,16)
Таким чином за відповідачем існує заборгованість у розмірі 41258,60 грн., яка на день розгляду справи не погашена та визнана відповідачем у повному обсязі. Іншого суду не доведено, у той час як відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При таких обставинах, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, та відповідають чинному законодавству України.
Згідно пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У судовому засідання оголошена вступна та резолютивна часини постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний 17.06.2008 р.
Керуючись частиною 1 статті 71, статтями 94, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного дослідного господарства «Кримська Роза», (Білогірський район, с. Кримська Роза; ідентифікаційний код 00494500) на користь Управління ПФУ у Білогірському районі АР Крим, (97600 АР Крим, м. Білогірськ, вул.. Островського,3; р/р 2560470444712 у ВАТ «Державний ощадний банк», м. Сімферополь, МФО 324805, ідентифікаційний код 22300429) 41258,60 грн. заборгованості.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.