Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
25.06.2008
Справа №2-27/17683-2007А
За позовом - Сімферопольський міський центр зайнятості, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 7.
До відповідача - Товариство з обмеженою відповідальності «АТП №579361», м. Сімферополь, вул.. Київська, 5/2.
Про стягнення заборгованості у розмірі 1837,95 грн.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Пономаренко Н. О.
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Сутність спору:
Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 1837,95 грн.
Позивач позовні вимоги обґрунтовував тим, що за відповідачем значиться недоїмка у розмірі 1812,25 грн. і пеня у розмірі 25,70 грн., яку відповідач відмовляється сплачувати в добровільному порядку.
Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Відповідач явку представника жодного разу в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд -
Товариство з обмеженою відповідальності «АТП №579361» було зареєстровано в Сімферопольському міському центрі зайнятості як платник страхових внесків на випадок безробіття за №15095746.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533 законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» і інших нормативно -правових актів, що регулюють відносини в сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких дано Верховною Радою України.
Тобто відносини в сфері соціального страхування на випадок безробіття врегульовано спеціальним законодавством.
В силу п. 2 Прикінцевих положень Закону №1533, до приведення законодавства у відповідність з цим Законом, закони і інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, йому не суперечної, а пунктом 4 Кабінетові Міністрів України в шестимісячний строк із дня опублікування цього Закону доручено підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції по приведенню законів України у відповідність до цього Закону.
Таким чином, з моменту набуття законної сили зазначеного Закону, тобто з 01.01.2001 р., не діють норми Закону України «Про систему оподатковування» у частині йому суперечної.
Отже, з 01.01.2001 р. страхові внески на випадок безробіття не є податковим збором, не входять у систему оподатковування і не можуть бути стягнені в іншому порядку, чим передбачено Законом № 1533.
Відповідно до п. п. 2.2 п. 2 ст. 35 Законом України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» роботодавці зобов'язані сплачувати страхові внески в розмірах установлених Законом України від 11.01.2001 р. №2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування».
Судом встановлено, що 30.10.2007 р. позивачем було проведено у відношенні відповідача перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
По результатам перевірки було складено акт №451 від 30.10.2007 р.
В ході проведення перевірки було встановлено, що за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 1837, 95 грн., що складається з недоїмки по страховим внескам у розмірі 1812,25 грн. і пені у розмірі 25,70 грн.
На підставі вказаного акту перевірки позивачем було винесено рішення №94 від 12.11.2007 р. про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 1812,25 грн. і пені у розмірі 25,70 грн.
З матеріалів справи вбачається, що рішення №94 від 12.11.2007 р. на момент розгляду справи відповідачем в судовому або адміністративному порядку не оскаржувалося, недійсним у встановленому порядку не визнане, ніким не відмінено.
Вказану заборгованість відповідач відмовляється стягувати в добровільному порядку.
Таким чином, сума заборгованості, що підлягає стягненню в судовому порядку, складає 1837,95 грн.
Вступну і резолютивну частини постанови проголошено 25.06.2008 р.
Постанову у повному обсязі складено 01.07.2008 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності «АТП №579361», м. Сімферополь, вул.. Київська, 5/2, ( ЗКПО 33979896, р/р 26003054904825 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 348631 ) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 7, ( р/р 37171305900002 в ГУ ДКУ в АР Крим, код платежу 50040500, ЗКПО 20700612, МФО 824026 ) заборгованість по страховим внескам у розмірі 1812,25 грн. і пеню у розмірі 25,70 грн.
Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.