ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/103
09.08.11
За позовом Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокуренівка»
про стягнення 43 466, 15 грн.
Головуючий суддя Пригунова А.Б. Суддя Спичак О.М.
Суддя Гулевець О.В.
Представники:
від прокуратури: Давиденко О.В.
від позивача: Гулько А.Б.
від відповідача: Помилуйко В.О.
Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 43 466, 15 грн., заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані користуванням відповідачем земельною діяльною площею 0, 75 га по вул. Маршала Гречка, 17 у місті Києві без правовстановлюючих документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі провадження у справі відповідач подав клопотання про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокуренівка», як неналежного відповідача, зазначивши при цьому, що відповідач не здійснював самовільного зайняття земельної ділянки площею 0, 75 га по вул. Маршала Гречка у місті Києві та не будував будь-яких приміщень і споруд, оскільки йому було передано вже готову та облаштовану автостоянку разом із членами кооперативної автостоянки «Садовий»; також відповідач звертає увагу суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокуренівка»здійснює лише утримання вказаної стоянки.
У процесі розгляду справи позивач надав суду пояснення по справі у яких зазначає, що Київська міська рада не приймала рішення про надання відповідачу спірної земельної ділянки, а відтак -відповідач її займає неправомірно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.
Розгляд справи відкладався через нез'явленням у судове засідання повноважних представників позивача і прокурора та неналежне виконання ними вимог суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011 р. призначено колегіальний розгляд справи № 51/103.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 08.06.2011 року призначено колегіальний розгляд справи № 51/103 у складі колегії суддів: Пригунова А.Б. (головуючий), Спичак О.М., Гулевець О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2011 р. суддями Пригуновою А.Б. (головуюча), Спичаком О.М. та Гулевець О.В. справу № 51/103 прийнято до свого провадження, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.07.2011 р. за участю представників сторін та прокуратури.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважного представника позивача та неналежне виконання прокуратурою та позивачем вимог суду.
У судовому засіданні 01.08.2011 р. судом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 09.08.2011р.
У даному судовому засіданні учасники провадження підтримали свої позиції.
Розглянувши клопотання відповідача про виключення неналежного відповідача у справі №51/103, суд відзначає наступне.
Можливість виключення неналежного відповідача з учасників провадження встановлена ст.65 ГПК України на стадії по підготовці справи до розгляду. При цьому, зазначена норма застосовується судом на стадії підготовки до розгляду, та, крім того, стосується неналежного відповідача.
Обгрунтовуючи подане клопотання, відповідач зазначає, що ним не здійснювалось самовільне зайняття земельної ділянки, а свою діяльність з надання послуг з утримання спірної ділянки відповідач здійснює на законних підставах.
Таким чином, наведені обставини виключають можливість застосування судом ст.. 65 ГПК України в частині виключення відповідача зі справи №51/103, як неналежного, а тому суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання.
Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження.
У судовому засіданні 09.08.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, Господарський суд міста Києва, ?
Розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації № 1132 від 12.09.2003 р. відповідачу надано дозвіл на експлуатацію автостоянки «Садова»по вул. Маршала Гречка та оформлення правової і проектної документації.
23.09.2003 р. відповідачу було передано для експлуатації автостоянку «Садова»(уздовж огорожі КСГ «Пуща Водиця»від АЗС до проспекту Правди по вул. М. Гречка, 15), що підтверджується актом передачі автостоянки (копія у матеріалах справи).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема договору про виконання робіт з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ) від 10.10.2003 р., укладеного між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством «Київспецтранс»та договору про постачання електричної енергії № 2081194 від 02.06.2003 р., укладеного між відповідачем та АЕК «Київенерго», відповідач здійснює організацію по експлуатації та обслуговуванню автостоянки по вул. Маршала Гречка, 17 у місті Києві.
10.06.2010 р. Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться по вул. М. Гречка, 17 у Подільському районі м. Києва.
В ході перевірки було встановлено, що по вул. М. Гречка, 17 у Подільському районі м. Києва відповідач самовільно займає земельну ділянку орієнтовано площею 0, 75 га та використовує її для розміщення автостоянки.
За результатами проведеної перевірки Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві було складено акт обстеження земельної ділянки № 229/2 від 10.06.2010 р. та проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою: вул. М. Гречка, 17 у Подільському районі м. Києва на загальну суму 43 466, 15 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор та позивач стверджують, що самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки призвело до завдання шкоди державі, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний її відшкодувати власнику земельної ділянки - Київській міській раді у розмірі 43 466, 15 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.
Стаття 211 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Згідно з пунктом 3.1. наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції і контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, знятгя ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, знятгя ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення:
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Таким чином, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити факт вчинення цього правопорушення, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Аналогічний висновок міститься в постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».
В той же час, до позовної заяви було додано лише акт обстеження земельної ділянки № 229/2 від 10.06.2010 р.
Тобто, у даному випадку встановлено порушення відповідачем, яке полягає у використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів, передбачених статями 125, 126 Земельного кодексу України.
При цьому, доказів складення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколу про адміністративне правопорушення, припису з вимогою усунення порушення земельного законодавства та постанови про накладення адміністративного стягнення щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки суду не надано.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, використання земельної ділянки без документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, при відсутності акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколу про адміністративне правопорушення, припису з вимогою усунення порушення земельного законодавства, постанови про накладення адміністративного стягнення не є підставою стягнення шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Отже, викладене свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Головуючий суддя Пригунова А.Б.
Суддя Спичак О.М.
Суддя Гулевець О.В.
Повне рішення складено 12.08.2011 р.