ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/114
09.08.11
За позовом Прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопарк - сервіс 2005»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс»
про звільнення самовільного зайняття земельної ділянки та відшкодування шкоди
Головуючий суддя Пригунова А.Б. Суддя Спичак О.М.
Суддя Гулевець О.В.
Представники:
від прокуратури: Радзівіл Б.В.
від позивача: Гулько А.Б.
від відповідача: Биков Д.М.
від третьої особи: Башмаков К.О.
Прокурор Дарницького району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 18 га, що розташована по вул. Руденко, 10-А у Дарницькому районі міста Києва, привівши її у придатний стан та стягнення з відповідача на користь держави в особі Головного управління Держкомзему у місті Києві управляння державної інспекції з контролю за використанням і охороню земель у місті Києві 95 418, 62 грн. Позовні вимоги обґрунтовані використанням відповідачем вищевказаної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс», призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22.04.2011 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що акт перевірки дотримання земельного законодавства, на який посилається прокурор, як на підставу позову, складений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідача не було повідомлено про проведення перевірки. При цьому відповідач зазначає, що факт використання чи експлуатації об'єкту на земельній ділянці не є самовільним її зайняттям, а лише використанням без правовстановлюючих документів.
У процесі розгляду справи представник третьої особи надав суду відзив на позов, у якому проти його задоволення заперечує з тих підстав, що Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»на підставі рішень, прийнятих Київською міською радою, та договору, укладеного з відповідачем, було надано останньому право на організацію та експлуатацію місць платного паркування транспортних засобів, на відведеному Київською міською радою паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Руденко, 10-А.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників сторін та третьої особи і неналежне виконання учасниками провадження вимог суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.
У судовому засіданні 25.05.2011 р. та 06.06.2011 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва.
22.06.2011 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, у яких зазначено, що відповідач використовує спірну земельну ділянку без документів, що посвідчують право користування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. призначено колегіальний розгляд справи № 51/114.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 24.06.2011 року призначено колегіальний розгляд справи № 51/114 у складі колегії суддів: Пригунова А.Б. (головуючий), Спичак О.М., Гулевець О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2011 р. суддями Пригуновою А.Б. (головуюча), Спичаком О.М. та Гулевець О.В. справу № 51/114 прийнято до свого провадження, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.08.2011 р. за участю представників сторін, прокуратури та третьої особи.
У судовому засіданні 01.08.2011 р. судом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 09.08.2011 р.
У процесі розгляду справи представник відповідача надав суду клопотання про залучення у розгляді справи відповідачем 2 Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс».
Розглянувши у даному судовому засідання вищезазначене клопотання, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
У п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" зазначається, що питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення. Необхідно також мати на увазі, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються.
Суд відзначає, що Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» залучено для участі у розгляді даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а тому залучення його відповідачем 2 не вплине на коло обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення. Таким чином, суд відмовляє у задоволені поданого клопотання.
У даному судовому засіданні представник прокуратури заявив усне клопотання про залучення до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Держкомзему у місті Києві Управління державної інспекції з контролю за використанням і охоронною земель у місті Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі не вплине на права та обов'язки Головного управління Держкомзему у місті Києві Управління державної інспекції з контролю за використанням і охоронною земель у місті Києві, а відтак -суд відмовляє представнику прокуратури у задоволенні клопотання про залучення Головного управління Держкомзему у місті Києві Управління державної інспекції з контролю за використанням і охоронною земель у місті Києві до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
У даному судовому засіданні учасники провадження підтримали свої позиції.
Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу.
У судовому засіданні 09.08.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, ?
18.03.2011 р. Головним управлінням Держкомзему у місті Києві було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні відповідачем земельної ділянки по вул. Л. Руденко, 10-А у Дарницькому районі м. Києва, за результатами якої складено акт А/87/6.
В ході перевірки було встановлено, що станом на 18.03.2011 р. відповідач самовільно займає земельну ділянку орієнтованою площею 0, 18 га по вул. Л. Руденко, 10-А у Дарницькому районі м. Києва під влаштування відкритої автостоянки; на момент проведення перевірки зазначена земельна ділянка огороджена, має обмежений доступ та охороняється; документи передбачені ст. 126 Земельного кодексу України у відповідача відсутні.
Крім того, 18.03.2011 р. Головним управлінням Держкомзему у місті Києві було складено протокол про адміністративне правопорушення № 00187, відповідно до якого директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопарк - сервіс 2005» притягнуто до адміністративної відповідальності.
Разом з цим, 18.03.2011 р. Головним управлінням Держкомзему у місті Києві було видано припис № П/87/6 щодо усунення порушення вимог земельного законодавства у 30-денний термін.
21.03.2011 р. Головним управлінням Держкомзему у місті Києві було проведення обстеження земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Л. Руденко, 10-А у Дарницькому районі м. Києва.
В ході перевірки було встановлено, що по вул. Л. Руденко, 10-А у Дарницькому районі м. Києва відповідач самовільно займає земельну ділянку орієнтовано площею 0, 18 га під влаштування відкритої автостоянки.
Головним управлінням Держкомзему у місті Києві було складено акт обстеження земельної ділянки № 36/6 від 21.03.2011 р. та проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою: вул. Л. Руденко, 10-А у Дарницькому районі м. Києва на загальну суму 95 418, 62 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що відповідач самовільно займає спірну земельну ділянку для розміщення автостоянки з приміщенням для охорони, у зв'язку з чим він звернувся до суду з вимогами зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 18 га, що розташована по вул. Руденко, 10-А у Дарницькому районі міста Києва, привівши її у придатний стан та стягнення з відповідача на користь держави в особі Головного управління Держкомзему у місті Києві управляння державної інспекції з контролю за використанням і охороню земель у місті Києві 95 418, 62 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно з статтею 2 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно з Положенням про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008, Держкомзем є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, одним з основних завдань якого є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Відповідно п. 7 вказаного Положення Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 № 123 затверджено Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі.
Одним з основних завдань головного управління є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (п. 3 Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі).
Згідно з підпунктом 37 пункту 4.3 Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” та інших законів.
Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.
Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самовряду вання та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Документами, що посвідчують право на земельні ділянки, відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, є державний акт про право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, встановленої форми, договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»під самовільним зайняттям земельної ділянки розуміються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки зa відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до листа Держкомзему України №14-17-4/12991 від 11.11.2008 р. «Щодо застосування терміну «Самовільне зайняття земельної ділянки»зайняття земельної ділянки не вважається самовільним, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь - яких інших рішень зазначених органів (наприклад про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.
Спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту міста Києва, а тому розпорядження вказаною земельною ділянкою, передача її у власність чи користування громадян та юридичних осіб належать до повноважень Київської міської ради. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону.
Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 р. № 930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві», єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту у м. Києві визначено КП «Київтранспарксервіс».
Пунктом 17.3.2 Правил паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва»встановлені особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, які полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно яких у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок.
Додатком № 13 до рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішекння Київради від 30.12.2010 р. № 573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік»визначено перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за КП «Київтранспарксервіс». Адреса паркувального майданчика по Л. Руденко, 10-А у Дарницькому районі м. Києва входить до вказаного переліку.
Пунктом 7.3.1 Правил паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. №1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва»передбачено, що оріанізація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.
01.03.2011 р. між відповідачем та третьою особою було укладено договір № ДНП-75 про надання в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування від 01.03.2011 р., за умовами якого третя особа зобов'язалася надати відповідачу право на експлуатацію 65 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: Дарницький район, вул. Л. Руденко, 10-А (надалі -об'єкт), який розташований в межах третьої територіальної зони паркування м. Києва, що визначено Рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 р. № 573/5385.
Відповідно до п. 1.2 договору об'єкт передається в експлуатацію з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі в експлуатацію фіксованих місць для нічного паркування.
Згідно з п. 5.2 договору строк дії цього договору розпочинається з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 р.
На виконання умов вищезазначеного договору, 01.03.2011 р. третя особа передала, а відповідач прийняв 65 місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: м.Київ, Дарницький район, вул. Л. Руденко, 10-А, що підтверджується актом приймання-передачі місць для паркування автотранспортних засобів за договором № ДНП-75 від 01.03.2011 р. (копія -у матеріалах справи).
Таким чином, суд приходить до висновку, що діяльність відповідача за вказаною адресою здійснюється відповідно до рішень власника спірної земельної ділянки -Київської міської ради на підставі діючого оплатного договору, а відтак - висновок прокурора про самовільне її зайняття відповідачем спростовується вищенаведеним.
Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, яка викладена у постанові №40/426 від 26.04.2011р.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимої і заперечень.
Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсу тність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення гія правильного вирішення господарського спору.
Таким чином ані прокурор, ані позивач не довів суду неправомірного зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою: вул. Руденко, 10-А у Дарницькому районі міста Києва, а тому суд вважає позовні вимоги прокуратури про зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 18 га, що розташована по вул. Руденко, 10-А у Дарницькому районі міста Києва, привівши її у придатний стан, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо вимог прокуратури про стягнення з відповідача на користь держави в особі Головного управління Держкомзему у м.Києві управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві 95418,62 грн. суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно зі ст.2 ГПК України Господарський суд порушує справи за позовними заявами: в тому числі й прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пред'являючи позов до суду, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -Київську міську раду, який в силу положень ст. 21 ГПК України має процесуальний статус позивача у даній справі.
З наведеного випливає, що спір у справі має вирішується між позивачем і відповідачем.
Оскільки прокурор просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Головного управління Держкомзему у м.Києві управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Києві 95418,62 грн., тобто, на користь іншої, ніж позивач, особи, суд визнає вказані вимоги такими, що суперечать вимогам чинного процесуального законодавства, а відтак -відмовляє у задоволенні позову в цій частині також.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Головуючий суддя Пригунова А.Б.
Суддя Спичак О.М.
Суддя Гулевець О.В.
Повне рішення складено 12.08.2011 р.