Справа № 2-0117-842/11
Іменем України
"27" липня 2011 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді ДАХНЕВИЧ О.Д.
при секретарі АЛІБЄЄВОЇ Ш.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СВК «Першотравневий» , ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та визнання права власності на отримане нерухоме майно ,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до СВК «Першотравневий» про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та визнання права власності на отримане нерухоме майно , мотивуючи свої вимоги тим, що 10 березня 2008 року на Вознесенської філії Південної Товарної біржі між нею та СВК «Першотравневий» було укладено договір купівлі-продажу № 02036 адміністративної будівлі літ. «А», загальною площею 412,9 кв.м., розташованого за адресою : АДРЕСА_1. Вказана в договорі сума вартості майна була повністю сплачена позивачем відповідачу. На підставі договору майно було передано в натурі, про що складено відповідний акт. Проте, відповідач ухиляється від посвідчення угоди в нотаріальному порядку. Оскільки сторони домовились про всі суттєві умови договору, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, на підставі ч.2 ст.220 ЦК України просить визнати договір дійсним. На підставі п.1 ст.392 ЦК України просить визнати за ній право власності на адміністративну будівлю літ. «А», загальною площею 412,9 кв.м., розташовану за адресою : АДРЕСА_1. 12.04.2011 року позивач уточнила позовні вимоги, додав, що 28.11.2006 року на підставі акту прийому-передачі № 2811/01 ОСОБА_3 прийняв, а СВК «Першотравневий» в особі голови ОСОБА_2 передав адміністративну будівлю літ. «А», загальною площею 412,9 кв.м., розташовану за адресою : АДРЕСА_1.. Керівництвом СВК «Першотравневий» ОСОБА_3 було виписано реквізити для оплати 25700 грн. за об'єкт купівлі-продажу. 23.01.2007 року голова благочинного фонду реабілітації ветеранів, інвалідів та пенсіонерів в особі голови ОСОБА_3 та ПП «Євпаторійська дитяча оздоровниця» в особі директора ОСОБА_1 уклали договір про сумісну діяльність для придбання спірного об'єкту . 05.04.2007 року було укладено договір купівлі-продажу спірного об'єкту між благочинним фондом реабілітації ветеранів, інвалідів та пенсіонерів в особі голови ОСОБА_3 та ПП «Євпаторійська дитяча оздоровниця» в особі директора ОСОБА_1 Відповідно до вказаного договору позивач видала ОСОБА_3 по ордеру 56000 грн. в рахунок оплати за адміністративну будівлю та 17000 грн. на додаткові витрати, пов'язані з проведенням вказаної угоди. 16 квітня 2007 року було перераховано 25700 грн. на реквізити СВК «Першотравневий». Призначення платежу - ОСОБА_3 Повернення вказаного платежу не було. Після смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і відмови його дружини від частки у спадщині на користь позивача, ОСОБА_1 стала спадкоємцем всього проекту. Для приведення документів у відповідний стан, було укладено біржову угоду від 10.03.2008 року, про яку йшлося у первісному позові. Вимоги пред'являє до колишнього голови СВК «Першотравневий» . Просить визнати дійсним договір купівлі-продажу № 02036 від 10.03.2008 року адміністративної будівлі літ. «А», загальною площею 412,9 кв.м., розташованої за адресою : АДРЕСА_1., укладений на Вознесенській філії Південної товарної біржі між нею та СВК «Першотравневий» та визнати за нею право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості.
Представник позивача за дорученням ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Пояснила у відповідності до вищевикладеного.
Представник позивача за дорученням ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснив у відповідності до вищевикладеного. Додав, що ОСОБА_2 при первісному розгляді справи позов визнавав, що підтверджується його заявою в матеріалах справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлений про день та час слухання справи належним чином. У попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнавав, просив у їх задоволенні відмовити. Поясняв, у відповідності до письмових заперечень на позов. Додав, що з ОСОБА_1 ніяких угод не укладав, на Вознесенській філії Південної товарної біржі не був.
Представник відповідача ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав , просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив у відповідності до викладеного в запереченнях на позов.
Провадження у справі стосовно вимог ОСОБА_1 до СВК «Першотравневий» ухвалою суду від 27.07.2011 року закрито на підставі п.7 ч.1 ст.205 ЦПК України у зв'язку з ліквідацією СВК «Першотравневий» ( ухвала Господарського суду АР Крим від 16.04.2009 року, справа № 2-17/826-2007).
Вислухавши представників позивача, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що 10 березня 2008 року на Південній Товарній біржі у м. Вознесенськ між СВК «Первомайський» в особі голови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір № 02036 купівлі-продажу нерухомого майна, а саме : адміністративної будівлі літ. «А», загальною площею 412,9 кв.м., розташованої за адресою : АДРЕСА_1. Як вбачається із змісту договору, угода відбулася між юридичною особою - СВК «Першотравневий» та фізичною особою - ОСОБА_1 Вказана обставина підтверджується копією договору № 02036 від 10.03.2008 року .
Відповідно до копії акту прийому-передачі № 2803/1-1 від 10.03.2008 року, затвердженого заступником директора Вознесенської філії Південної Товарної біржі Раповим І.М., ОСОБА_1 прийняла, а СВК «Першотравневий» в особі директора ОСОБА_2, діючого на підставі довіреності № 1 від 10.03.2008 р. передав вищезазначений об'єкт купівлі-продажу. Взаємних претензій один до одного не мають.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ч.1 ст.638 ЦК України, а саме на те, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та на ч.2 ст.220 ЦК України, а саме - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
На підтвердження досягнення домовленості щодо усіх істотних умов договору, а також виконання договору позивач надав копію договору № 02036 від 10.03.2008 року, копію акту прийому-передачі № 2803/1-1 від 10.03.2008 року , копію рахунка № 6 від 04.12.2006 року, виписаного СВК «Першотравневий» на ім'я ОСОБА_3 та квитанції № 81 від 16.04.2007 року про сплату ОСОБА_3 на рахунок СВК «Першотравневий» 25700 грн. 00 коп. за адміністративну будівлю на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2006 року.
Проте, суд не може погодитися з доводами позивача з наступних підстав.
Як вбачається із змісту ч.1 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною ч. 4 ст. 656 ЦПК передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Частина 3 статті 640 ЦК України передбачає, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Тому законодавець відрізняє договори, які підлягають нотаріальному посвідченню від договорів, які підлягають державній реєстрації та договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Згідно зі ст.210 ЦК України, правочин, який за вимогами закону підлягає державній реєстрації, є вчиненим лише з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про нотаріат», ч.2 ст.182 ЦК України правочини щодо нерухомості підлягають саме нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Проте, як вбачається з змісту ч.2 ст.220 ЦК України, вказана норма матеріального закону передбачає можливість визнання дійсним тільки договорів, які підлягають лише нотаріальному посвідченню, і не передбачає можливість визнання дійсним договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Таким чином, законодавче закріплення судового захисту цивільних прав та інтересів таким способом, як визнання дійсним договорів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації - відсутнє.
Крім цього, позивачем суду не надано доказів ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Судом також не приймаються доводи позивача стосовно того, що спочатку спірний об'єкт було придбано ОСОБА_3, що підтверджується актом прийому-передачі від 28.11.2006 року та рахунком № 6 від 4.12.2006 року СВК «Першотравневий» на ім'я ОСОБА_3 на суму 25700 грн. , а після його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і відмови його дружини від частки у спадщині на користь позивача, ОСОБА_1 стала спадкоємцем всього проекту. Доказів того, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на спірний об'єкт нерухомості позивачем не надано, судом не знайдено, а відтак , вказане майно не могло увійти в спадкову масу і у дружини померлого не виникло право на прийняття спірного об'єкту нерухомості у спадок чи відмову у прийнятті спадщини на користь інших осіб.
За таких саме обставин є неспроможними посилання позивача на те, що 23.01.2007 року між головою благочинного фонду реабілітації ветеранів, інвалідів та пенсіонерів в особі голови ОСОБА_3 та ПП «Євпаторійська дитяча оздоровниця» в особі директора ОСОБА_1 було укладено договір про сумісну діяльність для придбання спірного об'єкту, а 05.04.2007 року було укладено договір купівлі-продажу спірного об'єкту між благочинним фондом реабілітації ветеранів, інвалідів та пенсіонерів в особі голови ОСОБА_3 та ПП «Євпаторійська дитяча оздоровниця» в особі директора ОСОБА_1 Відповідно до вказаного договору позивач видала ОСОБА_3 по ордеру 56000 грн. в рахунок оплати за адміністративну будівлю та 17000 грн. на додаткові витрати, пов'язані з проведенням вказаної угоди.
Суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_2 та його представника, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , повинні розглядатись в порядку Господарського провадження, оскільки виникли між юридичними особами.
За таких обставин, у даному конкретному випадку, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 208, 213-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до СВК «Першотравневий» , ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі АДРЕСА_1. , укладеного 10 березня 2008 року на Південної товарної біржі між СВК «Первомайський» в особі голови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності на отримане нерухоме майно : будівлю АДРЕСА_1. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції .
Суддя Дахневич О. Д.