Справа № 2-0117-443/11
Іменем України
"15" серпня 2011 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Асанова Е.Н.,
при секретарі: Шиян О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частку квартири, третя особа - Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації міста Євпаторії», -
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання квартири об'єктом спільної сумісної власності подружжя, поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частку квартири.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час шлюбу сторонами була придбана квартира під номером АДРЕСА_1. Спірна квартира зареєстрована в цілому на ім'я відповідача. З врахуванням заяви від 11.08.2011 року, позивач просить суд визнати спірну квартиру об'єктом спільної часткової власності сторін з визнанням за кожним із них право власності по Ѕ частці квартирі та зобов'язати третю особу здійснити відповідну державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити. Також просила суд стягнути на свою користь витрати, пов'язані з наданням правової допомоги та проведенням судової експертизи. Просила не стягувати на свою користь сплачені нею при подачі позовної заяви судовій збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
ОСОБА_3, яка діє в інтересах позивача, позов підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити. При цьому пояснила суду, що рішенням суду Сакського міськрайонного суду від 07.02.2011 року шлюб між сторонами розірвано, відповідач у нотаріальному порядку відмовляється поділити спірне майно, тому позивач вимушений у судовому порядку захистити своє право власності. Також просила суд стягнути на користь позивача витрати, пов'язані з наданням правової допомоги та проведенням судової експертизи. Просила не стягувати на сплачені позивачем при подачі позовної заяви судовій збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення позивача та його представника суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого 27.04.1974 року Ліснівською сільською радою Сакського району (а.с.5). Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 07.02.2011 р.
Під час шлюбу сторони придбали квартиру під номером АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі -продажу від 25.06.1992 року. Право власності на вказане нерухоме майно 26.11.1992 року було зареєстровано на ім'я відповідача - ОСОБА_2 (а.с.6-7).
Ринкова вартість спірного майна складає 374 500 гривень, що вбачається з висновку № 1726 судової будівельно-технічної експертизи від 15.06.2011 р.
Згідно ч.1 ст.60, ч.1 ст.61, ч.1 ст.63, ч.1 ст.68, ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.3 ст.368, ч.2 ст. 372 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вмог в частині визнання права власності на спірне майно.
Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на користь позивача з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по справі: судовій збір (у розмірі, передбаченому п.п а) п. 1 ст. 3 Декрету КМУ „Про Державне мито”) у сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., витрати на правову допомогу у сумі 850 грн та проведення експертизи у сумі 2390,88 грн.
Суд не приймає до уваги доводи позивача та його представника про те, що вони не наполягають на стягненні з відповідача судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Вирішення питання про судові витрати це процесуальний обов'язок суду під час ухвалення рішення та у позивача не має право розпоряджатися цими вимогами, оскільки по своєї суті вони не є позовними. Сторона по справи може реалізувати своє право на відмову від стягнення судових витрат на стадії виконавчого провадження не пред'явивши виконавчий документ до примусового виконання.
Не підлягають також задоволенню вимоги до третьої особи - КРП «БРТІ м. Євпаторії», оскільки суду не надано належних та допустимих доказів порушення вказаною собою прав або інтересів позивача. Крім того, залучення КРП «БРТІ м. Євпаторії» в якості третьої особи суттєво звужує процесуальні права, оскільки сторона у справі має більший обсяг прав (зокрема відповідач має право: визнати позов повністю або частково, подати зустрічний позов, укласти мирову угоду, вимагати виконання судового рішення та інше).
Враховуючі наведене, на підставі статей 60,61, 63, 68, 70 Сімейного кодексу України, статей 368, 372 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10,11,60,80,212-215 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Припинити право власності в цілому ОСОБА_2 на квартиру під номером АДРЕСА_1.
Визнати квартиру під номером АДРЕСА_1 об'єктом спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири під номером АДРЕСА_1..
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири під номером АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовій збір у сумі 1700 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової експертизи у сумі 2390 гривень 88 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 850 гривень, а всього 3240 гривень 88 копійок (три тисячі двісті сорок гривень вісімдесят вісім копійок).
У задоволення решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі через Сакський міськрайонний суд АРК апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Асанов Е. Н.