Справа № 2-0117-899/11
Іменем України
"08" липня 2011 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Асанова Е.Н.,
при секретарі: Шиян О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліснівської сільської ради Сакського району АР Крим про визнання права власності на нерухоме майно, третя особа: КРП «БРТІ м. Євпаторії», -
У лютому 2011 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Ліснівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, що залящалося після смерті ОСОБА_3, а саме на житловий будинок з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3., який на випадок своєї смерті заповідав усе належне йому майно позивачу. У встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину на автомобіль, який належав спадкодавцю. У видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений будинок нотаріусом було відмовлено з посиланням на відсутність належних правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд визнати право власності за вказаний будинок.
У судове засідання позивач не з'явивися, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, голова сільської ради подав письмову заяву про розгляд справи в його відсутності. Із змісту заяви також вбачається, що відповідач позов визнає. (а.с.32).
Третя особа у судове засідання також не з'явилася, заперечень проти позову суду не надала.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3. що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видано 24.10.2006 р. відділом РАЦС Сакського МРУЮ (а.с.6).
На випадок своєї смерті ОСОБА_3. залишив заповіт, який був посвідчений 06.02.1996 року Ліснівською сільською радою. Згідно з заповітом, спадкодавець заповідав позивачу житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, автомобіль та усе майно, яке буде належати йому на день смерті (а.с.7).
Згідно з відомостями наданим державним нотаріусом Сакської районної державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_3, на підставі заяви позивача 16.03.1998 року була заведена спадкова справа №99/1998. 16.03.1998 року на ім'я позивача було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на автомобіль (а.с.29).
Рішенням виконавчого комітету Сакської районної ради від 10.12.1975 року ОСОБА_3 було дозволено будівництво будинку в с. Ліснівка та видано відповідне свідоцтво на забудову (а.с.15,16).
Будинок під номером АДРЕСА_1, був прийнятий в експлуатацію, що підтверджується відповідним Актом, який підписаний уповноваженим членами комісії 19.05.1980 року, та архівною довідкою від 16.03.1998 року (а.с.18,19).
Згідно Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31 січня 1966 року, яка діяла до затвердження Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31/1056 та діючих на час виникнення правовідносин, реєстрації підлягали лише будинки, розташовані в містах та селищах міського типу і виникнення права власності на будинки у сільській місцевості не було пов'язано з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацію в бюро технічної інвентаризації.
Таким чином, з наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_3. за своє життя володів та користувався спірним житловим будинком, його право на цей будинок за його життя ніким не оспорювалося і визнавалося органом місцевого самоврядування - Ліснівською сільською радою , оскільки в довідці Ліснівської сільської ради від 24.10.2008 р. за № 2006 зазначено, що згідно записів в погосподарській книзі т.1 арк.2, спірний будинок належав ОСОБА_3 (а.с.20).
Матеріали справи свідчать про те, що компетентним органом влади - Ліснівською сільською радою Сакського району, право власності спадкодавця на спірний будинок визнавалося за життя і ніким не було оспорене. Відсутність у нього документів про право власності на жилий будинок відповідно до вимог законодавства, чинного з 1963 року і далі до моменту його смерті у 1996 році, не можна визнати відсутністю у нього прав власника на жилий будинок.
Таким чином, застосовуючи до спірних правовідносин, у частині набуття права власності ОСОБА_3., положень законодавства, яке було чинне на момент прийняття будинку в експлуатацію, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 набув право власності на спірний будинок ще у 1980 році, та за час його життя це право ніким не було оспорене та згідно до положень чинного законодавства не потребувало реєстрації в БТІ, оскільки домоволодіння розташоване у сільській місцевості.
Відповідно до статей 534,548,549 Цивільного кодексу Української РСР, Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
За таких обставин, враховуючі, що позивач є спадкоємцем померлого і вона позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину у внесудовому порядку позов підлягає задоволенню.
Враховуючі наведене, на підставі статей 534,548,549 Цивільного кодексу Української РСР, керуючись ст.ст. 5, 10, 11,14, 57,60, 208, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на: житловий будинок з господарчими спорудами, які розташовані за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1, Сакського району, АР Крим, та складаються із житлового будинку літер «А» - загальною площею 83,5 кв.м., житловою площею 56,5 кв.м.; літньої кухні літер «Б» площею 51,3 кв.м; гаражу літер «В» площею 22,4 кв.м.; уборної літер «У» площею 3 кв.м..
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі через Сакський міськрайонний суд АРК апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Асанов Е. Н.