Справа № 2-а-2259/11
14.07.2011 року м.Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого -Вдовіченка М.М.,
при секретарі -кігіМ.Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушен-
ня,-
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинною та скасування постанови серії ВА 1 № 017783 від 24.05.2011року,про накладення адміністративного стягненя посилаючись на її незаконність.
В судове засідання позивач не з”явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заперечення та просить суд розглядати справу у його відсутність. Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів. Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами. З Постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВА 1 № 017783 від 24.05.2011року, вбачається, що позивача ОСОБА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КупАП,з посиланням на те що він 24.05.2011 року о 13год.10 хв., в м. Кіровоград, на перехресті вул. Леніна та Чорновола, біля ОДА, керуючи транспортним засобом ГАЗ 3110 д/з НОМЕР_1 , порушив вимогу знаку 4.13 “ Дорожка для пішоходів”, чим порушив п 8.1 ПДР України.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектор ДПС ДАІ не прийняв до уваги той факт,що відповідно до п.26.3.ПДР України,у пішохідну зону в”їзд дозволяється лише транспортним засобам , що обслуговують громадян і підпрємства, які розташовані у зазначеній зоні,а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам),позначеним розпізнавальним знаком "Інвалід", якими керують водії-інваліди. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно посвідчення про відрядження від 23.05.2011 року та розпорядженням на відрядження , позивач 24.05.2011 року, відвозив до Фінансового управління в Кіровоградській області на ремонт системний блок від комп”ютера, отже позивач при в”їзді на вул. Леніна м. Кіровограда, керувався п.26. ПДР України, тобто діяв правомірно
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В своїх запереченнях відповідач не навів належних доказів правомірності свого рішення. Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є законними і обгрунтованими. А тому його позов підлягає задоволенню.
Таким чином, є законні підстави для визнання нечинною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Відповідно до ст.171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 159, 160, 161-163,171-2 КАС, -
Адміністративний позов задовільнити. С касувати постанову інспектора взводу ДПС м. Кіровограда, батальйону ДПС Степаненка Дмитра Дмитровича серії серії ВА 1 № 017783 від 24.05.2011року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, а адміністративну справу закрити. Постанова оскарженню не підлягає .
Суддя Вдовіченко М.М.