Рішення від 09.08.2011 по справі 2-628/11

09.08.2011Справа № 2 -628/2011р.

РІШЕННЯ

Іменем України

09 серпня 2011р. с.Леніне

Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого: Трубнікова Ю.Л.

при секретарі: Резяповій А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 третя особа приватний нотаріус про визнання договору застави недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно до рішення Ленінського районного суду від 24.12.2010р. на його користь з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто, з урахуванням змін внесених апеляційним судом 75896.44грн. Ухвалою Ленінського районного суду від 27.10.2010р. на майно ОСОБА_2 був накладений арешт. Цю ухвалу відповідач отримав та не оскаржив. Достовірно знаючи про арешт відповідач 12.05.2011р. уклав договір застави з ОСОБА_3 арештованого автомобіля «MITSUBIHI LFNCER»2007р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1 в забезпечення договору позики. Вважає, що договір застави був укладений з метою уникнути виконання рішення суду по поверненню боргу.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що відповідач договір позики з відповідачкою ОСОБА_3 не укладав. Оскільки вона є родичкою ОСОБА_3, з якою він проживає сумісно тривалий час фактично між ними існують шлюбні стосунки. ОСОБА_2 бажає таким чином повернення боргу. Про те, що його майно було арештовано він знав, оскільки особисто отримав ухвалу суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що з боку ОСОБА_2 була укладена угода, яка може бути визнана судом недійсною з мотивів не відповідності законам.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не прибув, був повідомлений своєчасно, неодноразово та належним чином. Про причини неявки суд не повідомив своїх заперечень суду не надав.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не прибула, була повідомлена своєчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідачки -ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що ніяких порушень законодавства при укладенні договору застави з її боку не існувало. Вважає, що її дії відповідають вимогам Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень».

Вислухавши пояснення сторін, та їх представників та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так судом встановлено, що 27.10.2010р. Ленінським районним судом АРК по справі № 2 - 1455/2010р. була постановлена ухвала, згідно до якої був накладений арешт на усе майно ОСОБА_2 / а.с. 9/. Ця ухвала до теперішнього часу не відмінена та не оскаржена. Відповідно до ухвали Апеляційного суду АРК в м.Феодосії рішення по справі № 2 -1455/2010р. згідно якого з ОСОБА_2 будл стягнуто на користь ОСОБА_4 75896.44грн. вступило до законної сили. ОСОБА_2 отримав текст ухвали та був ознайомлений з її змістом 29.10.2010р. та таким чином він достовірно знав про правове положення майна, яке йому належить та у тому числі автомобіля «MITSUBIHI LFNCER»2007р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі ( кузова, рами ) НОМЕР_2.

20.05.2011р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно до якого ОСОБА_2 отримав у борг 200000грн., та як вказано в договорі вказана сума була повинна передана під розписку після укладання договору / а.с. 27-28/. Одразу був укладений і договір застави / а.с. 29-30/, згідно до якого в заставу був переданий автомобіль «MITSUBIHI LFNCER»2007р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами ) НОМЕР_2, який належить відповідачу ОСОБА_2

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача ОСОБА_3, оскільки її посилання на Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень», оскільки судом у цієї справі розглядаються вимоги стосовно визнання угоди недійсною, а згідно до ст. 1 Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень»цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме ч.1 - зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як свідчить текст договору застави ОСОБА_2 попередньо був ознайомлений з вимогами чинного законодавства щодо недійсності право чинів. Та також п.5 вказаного договору свідчить про те, що ОСОБА_2 заявив, що Предмет застави є його власністю, не находиться в заставі ( в тому числі под арештом, не є предметом судового спору, не знаходиться в оренді/лізінгу у інших осіб, взагалі не обтяжений будь-якими зобов'язаннями; на нього не може бути звернено стягнення на підставах, передбачених законодавством України, не існує доручень на розпорядження Предмета застави.

Таким чином видно, що при укладенні договору застави ОСОБА_2 навмисно ввів в оману ОСОБА_3 стосовно правового положення Предмета застави - автомобіля «MITSUBIHI LFNCER»2007р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі ( кузова, рами ) НОМЕР_2.

Статтею 230 ЦК України передбачені правови наслідки вчинення правочину під впливом обману. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 ЦК України яка каже, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

На підставі ст.ст. 203, 215, 229, 230 ЦК України, ст. 1 Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень»та керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 88, 131, 174, 175, 179, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору застави недійсним задовольнити.

Визнати договір застави від 20.05.2011р. укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіля «MITSUBIHI LFNCER»2007р.в. реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами ) НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 недійсним з дня його укладення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ленінський районній суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Трубніков Ю.Л.