Рішення від 15.08.2011 по справі 2-558/11

15.08.2011Справа № 2 -558/2011р.

РІШЕННЯ

Іменем України

15 серпня 2011р. смт.Леніне

Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого: Трубнікова Ю.Л.

при секретарі: Резяповій А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення річних та заборгованість з урахуванням індексу інфляції, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.03.2010р. передав відповідачу гроші в розмірі 100000грн. які зобов'язалася повернути до 20 березня 2010р. До теперішнього часу відповідач гроші не повернув. 19.07.2010р. рішенням суду з відповідача була стягнута сума боргу з урахуванням 3% річних та індексу інфляції.

Позивач до судового засідання не прибув, був повідомлений завчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Від нього надійшла заява з наполяганням на позовних вимогах та проханням розглянути справу в його відсутність.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що гроші позичав не собі. Крім того він частково погасив заборгованість. Частково через ДВС, а частково направив особисто.

Всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів.

Судом встановлено, що згідно розписки від 13.03.2010 року був укладений договір позики, згідно до якого відповідач отримав від позивача в борг 100000грн., які зобов'язався повернути до 20.03.2010р.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Ч.2 ст. 1047 ЦК України встановлює, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язань є його невиконання або виконання с порушенням умов, встановлених змістом зобов'язань ( неналежне виконання ) у цьому випадку настають правові наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 625 ЦК України -боржник, який прострочив виконання грошевого, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми.

Задовольняючи позов частково суд виходить з наступного -так згідно до квитанцій відповідач частково погасив заборгованість через ДВС 15.09.2010р. 3000грн. та 23.09.2010р. 20000грн., а особисто 28.07.2011р. -6000грн., 05.07.2011р. 15000грн. та таким чином необхідно стягнути з урахуванням індексу інфляції яка перевищувала передбачений законом поріг тільки в листопаді 2010р., а тому сума склала 87.36грн., а з урахування 3% річних розмір стягуваної заборгованості буде складати 7міс. х 0.25% = 1.75% х 100000грн. = 1750грн. 8міс. х 0.25% = 2% х 77000грн. = 1540грн., 1міс.х0.25%х56000грн.=140грн.буде складати, де 7міс. це час з липня по жовтень 2010р. коли заборгованість складала 100000грн., 8міс. це час з листопада 2010р. по червень 2011р. коли заборгованість складала 77000грн., 1міс. це липень 2011р., коли заборгованість склала 56000грн., а всього 3430грн.

Таким чином розмір стягнення буде складати 3430грн. + 87.36грн. = 3517.36грн.

Вимоги стосовно стягнення судових витрат на думку суду обґрунтовані, підтверджені квитанціями, яки знаходяться в матеріалах справи, але в частині стягнення судових витрат підлягають задоволенню пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі ст. ст. 610, 625, 1046, 1047, 1051, 1053, ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 88, 131, 174, 175, 179, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРИШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок виплат з урахуванням 3% річних 3 430 ( три тисячі чотириста тридцять )грн. 00коп., в рахунок інфляції 87 ( вісімдесят сім )грн. 36коп. в рахунок відшкодування витрат на сплату державного мита 51 ( п'ятдесят одну )грн. 00коп., в рахунок відшкодування виплат за сплату ІТЗ 120 ( сто двадцять )грн.. 00коп., а всього 3688 ( три тисячі шістсот вісімдесят вісім )грн. 36коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ленінський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Трубніков Ю.Л.