18.07.2011
Справа № 2-529/2011
14 липня 2011 р.
Ленінський районний суд АРК в складі:
в складі головуючої судді Українець Л.І.
при секретарі Абдурамановій Л.І
з участю позивачки ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Леніне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Калинівської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання померлої особи батьком,
ОСОБА_1 у поданому до Ленінського райсуду АРК позові до відповідачів, третьої особи просить суд визнати ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Калинівка, Ленінського району, АРК її батьком.
Вимоги мотивує тим, що мама- ОСОБА_6, народила її коли батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому вона була записана на прізвище матері «ОСОБА_1»без зазначення батька. Після її народження у 1976 році батьки перестали разом проживати і батько забрав її від матері і переїхав до с. Калинівка Ленінського району АРК. Відомостей про місце знаходження мами вона не може встановити. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. При житті він визнавав її дочкою, однак в органи РАГСу заяви про визнання себе її батьком, не подавав. Після смерті батька залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку в с. Калинівка, Ленінського району АРК, тому визнання ОСОБА_5 - її батьком., має для неї юридичне значення для прийняття спадщини після його смерті. Посилаючись на норми ст. 128,130 СК України та на показання свідків, просить визнати ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - її батьком.
У судовому засіданні позивач та їх представник позов підтримали, просять його задовольнити.
Представник Калинівської сільської ради у судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві, просив справу розглянути в його відсутності, до попереднього судового засідання направив листа про згоду з позовом.
Під час судового розгляду від Калинівської сільради надійшли заперечення на позов, в яких сільрада повідомила, що не володіє достовірними відомостями про батьківство ОСОБА_5. щодо ОСОБА_1
Третя особа на стороні відповідача, він же притягнутий судом в якості співвідповідача - ОСОБА_3 у судовому засіданні з позовом не погодився та пояснив, що є племінником ОСОБА_7 -дружини ОСОБА_5.. Зазначив, що ОСОБА_5 став проживати з його тіткою та ОСОБА_1 з моменту одруження, потім через несу місність характерів з позивачкою, з допомогою ОСОБА_7, ОСОБА_5 за спільні кошти подружжя, придбали для ОСОБА_1 окреме житло в с. Калинвка. В останні роки життя ОСОБА_5. після смерті тітки, позивачка не доглядала за ОСОБА_5, а фактично догляд здійснював він та члени його сім,ї. Так само і похорони ОСОБА_5. організовував він. А після смерті ОСОБА_5. виявилось, що все тітчине майно, яке перейшло йому у спадщину по заповіту тітки , ОСОБА_5 заповів йому - ОСОБА_3 Просить у позові про визнання ОСОБА_5. батьком відмовити, оскільки позивачка хоче отримати у спадщину майно, яке не належало померлому, а було придбано ОСОБА_7. Так як у тітки дітей не було, вони дійсно утримували ОСОБА_1, як свою дитину. Однак остання після досягнення повноліття пиячила і продовжує пиячити. Зазначив, що ОСОБА_5 при житті не називав позивачку донькою, а кликав «дєвка». В обґрунтування своїх заперечень, посилається на показання свідків, про допит, яких заявив у попередньому судовому засіданні.
Представник відповідача з позовом не погодилася, просить відмовити у його задоволенні, оскільки ОСОБА_1 заявлені вимоги за нормами ст. 128,130 СК України, тоді як позивачка народилась у 1967 році, а тому мала посилатись на норми ст. 53 КпШС України. Оскільки позов не містить уточнень правових підстав визнання батьківства, вважає, що суд не вправі вийти за межі позовних вимог та повинен відмовити у задоволенні позову.
З показань свідків встановлено, що нині покійний ОСОБА_5 є батьком позивачки ОСОБА_1, який її виховав, водив до школи,матеріально забезпечував. Матері позивачки вони ніколи не бачили. Як пояснили свідки ОСОБА_8, її тітка вийшла заміж за ОСОБА_5., коли з ним вже проживала ОСОБА_1. Так як у ОСОБА_7 з ОСОБА_5 не було своїх дітей, вони вдвох проявляли до позивачки турботу як батьки, навчали її в школі, одягали. А коли позивачка досягла повноліття, тітка навіть окреме житло для неї купила. Дані обставини не заперечує і сам відповідач ОСОБА_3
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних мотивів..
Із свідоцтва про народження позивачки встановлено, що її дівоче прізвище ім,я та по батькові ОСОБА_1. В графі батько є прочерк. Мати позивачки зазначена у свідоцтві - ОСОБА_6, місце народження ОСОБА_1 зазначене в с. Успенівка, Курдайського району, Джамбульської області(а.с.5).
Судом встановлено, що позивачка з ОСОБА_5 жили однією сім'єю по АДРЕСА_1, як дочка і батько про що свідчать записи в будинковій книзі(а.с.6-13).
Батько-ОСОБА_5 займався її вихованням, матеріальним забезпеченням, навчав її в Калинівській сільській школі, вона відвідувала музичну школу, підтверджується показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні (а.57-62), фото сім,ї позивачки на якій видно позивачку - дитиною з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 (а.с.56).
Відповідно до ст. 130 СК факт батьківства дитини, якщо батьки не перебували в шлюбі може бути встановлено судом.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за яким при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання ОСОБА_5 батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства з дитиною після її народження, виховання та утримання ним дитини.
Стаття 53 КпШС України встановлює, що у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. В даному випадку суд приймає до уваги докази які підтверджуються визнання ним батьківства .
Стаття 57 КпШС України передбачає, що діти, походження яких встановлено, зокрема, за рішенням суду, мають ті ж права і обов'язки щодо батьків та їх родичів, що й діти, які народилися від осіб, які перебувають у шлюбі.
Відповідно до вимог чинного законодавства, якщо встановлення факту батьківства зачіпає інтереси спадкоємців померлого, справа має розглядатись в порядку позовного провадження.
Підставою звернення до суду позивач вказала захист спадкових справ.
Доводи,надані відповідачами в запереченнях на позов, щодо неналежної поведінки ОСОБА_1 як спадкоємниці батька, а саме зловживання спиртним, вчинення при житті батька, скандалів на грунті пияцтва, підтверджені свідком ОСОБА_9, а також відсутність, після досягнення повноліття належної поведінки позивачки щодо догляду за батьком, для даного спору значення не мають, а стосуються спору щодо усунення позивачки від права на спадщину. Тому суд їх до уваги не приймає. Та вважає, що слід визнати, що нині покійний ОСОБА_5 є батьком позивачки ОСОБА_1
Керуючись ст. 53 КпШС України, пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення»СК України ст.ст. 128, 130 СК України, ст.ст.3,7,10,179,88,208,212- 215 ЦПК України, суд-
Позовну заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Калинівка Ленінського району АРК батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки с. Успенівка, Курдайського району, Джамбульської області.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 18.07.2011 року
Суддя Українець Л.І.