2-а-3832/11
23.08.2011
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому посилається на те, що вона має правовий статус дитини війни, тому відповідач має виплачувати їй підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але оскільки таке підвищення виплачується не в повному обсязі, просить визнати дії УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області незаконними та зобов'язати здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 року з урахуванням здійснених виплат, та зобов'язати УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області виплачувати в подальшому (пожиттєво) підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.01.2010 року у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Від відповідача надійшло заперечення проти позову. Позовні вимоги не визнав, просив суд залишити їх без задоволення, надавши відповідні заперечення, в яких зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким встановлено, що у 2011 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року встановлено, що дітям війни підвищення виплачується у розмірі 49,80 грн. Тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось , що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, у 2007-2008 р.р. положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача при нарахуванні пенсії у 2009 році виплату підвищення до пенсії, як «дитині війни» здійснювати відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд зазначає , що ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2009 році діяла в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуюся на 30 % мінімальної пенсії за віком».
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (що має однакову юридичну силу, як і Закон України «Про соціальний захист дітей війни») у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто, у даному випадку застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб, а саме Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» ніяких змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось і дія її не зупинялася на 2011 рік. Проте 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання пункту 7 частини І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року № 3491-6 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року. Відповідно до зазначеної постанови дітям війни підвищення проводиться у розмірі 49,80 грн.
У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до 23 липня 2011 року застосовуються у порядку та розмірах встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволенню підлягають вимоги позивача щодо визнання незаконними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 22.07.2011 р. включно з урахуванням фактично здійснених виплат.
Відповідно до ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 4, 5, 9, 11, 17, 18, 87, 88, 94, 99 - 102, 122, 158-163, 183-2, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України; ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»; Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»; Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року; Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року; Постановою КМУ від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 22.07.2011 р. включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., та з 01.01.2010 р. по 22.07.2011 р. включно з урахуванням фактично здійснених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Строк подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
СУДДЯ Ж. І. КОРДЮКОВА