Справа № 2-а-604/11
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
«25»лютого 2011 року Перевальський районний суд Луганської області
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
при секретарі: Петрухіної А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Перевальську, Луганської області
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов*язання провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дружина померлого інваліда війни,-
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов*язання провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дружина померлого інваліда війни, посилаючись на наступне.
Вона пенсіонер та отримує пенсію й має статус члена сім'ї померлого інваліда війни.
Нормами ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено підвищення пенсії членам сім'ї померлого ветерана війни на 150 % мінімальної пенсії за віком.
Вона отримувала доплату до пенсії як член сім'ї померлого ветерана війни у значно меншому розмірі, ніж вищезазначеною нормою.
На підставі викладеного позивач, посилаючись на похилий вік, слабке здоров'я, постійні хвороби, а також правову необізнаність, просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії як дружині померлого інваліда війни в щомісячному розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2000 року та безстроково та виплатити утворену заборгованість.
Представник відповідача надав суду заперечення, в якому заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем вірно виплачувалося вказане підвищення відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції Закону України № 458/95-ВР від 23 листопада 1995 року в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому в позові необхідно відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і має статус як члена сім'ї померлого ветерана війни, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а.с.9), в зв'язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.
Відповідно до ухвали судді Перевальського районного суду Луганської області від 27 січня 2011 року позивачу відновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Згідно ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» /в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року/ членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 150 процентів мінімальної пенсії за віком, а в редакції Закону України № 2212-IV від 18 листопада 2004 року підвищуватися також повинна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.
У судовому засіданні встановлено, що виплата підвищеної пенсії позивачу здійснювалась з порушенням зазначених норм, тобто з розмірів, запроваджених постановами Кабінету Міністрів України, а не Законом, що є порушенням конституційного принципу верховенства законів над підзаконними нормативно-правовими актами.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки стаття 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»протягом 2000 -2004 років діяла в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року, з 01 січня 2005 року по 30 червня 2006 року -в редакції Закону України № 2212-IV від 18 листопада 2004 року, тобто підвищення до пенсії позивачу повинно було виплачуватися в той період в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача -Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити, за період часу -з 01 січня 2000 року по 30 червня 2006 року, відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.
Відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05 жовтня 2000 року, який набрав чинності 07 листопада 2000 року, та Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, який набрав чинності 18 серпня 1999 року, розмір мінімальної пенсії за віком не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст.ст. 22, 46, 48 Конституції України.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 216 грн. 56 коп.
Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 248 грн. 77 коп.
Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 268 грн. 00 коп. Дію даного Закону продовжено також на 2003 рік згідно Закону України «Про прожитковий мінімум на 2003 рік».
Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік»прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, встановлений в розмірі 284 грн. 69 коп.
Статтею 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»був затверджений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 332 гривні. Статтею 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірах: з 01 січня -350 гривень, з 01 квітня -359 гривень, з 01 жовтня -366 гривень.
Таким чином, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області повинно нарахувати та виплатити 150 відсотків мінімальної пенсії за віком позивачу, виходячи з розмірів: з 01 січня 2000 року -216 грн. 56 коп., з 01 січня 2001 року -248 грн. 77 коп., з 01 січня 2002 року -268 грн., з 01 січня 2004 року -284 грн. 69 коп., з 01 січня 2005 року -332 грн. 00 коп., з 01 січня 2006 року -350 грн. 00 коп., з 01 квітня 2006 року -359 грн. 00 коп.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 2939-IV від 05 жовтня 2005 року, який набрав чинності з 01 липня 2006 року, ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена в новій редакції, згідно якої членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В передбаченому законом порядку до Конституційного Суду України вказана норма не оскаржувалася й судом не розглядалася.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині зобов'язання здійснення перерахунку та виплати доплат до пенсії як члену сім'ї померлого ветерана війни, з 01 липня 2006 року є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.
Керуючись ст.ст.10, 11,71,72,159,161-163, 183-2, 256 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії як члену сім'ї померлого ветерана війни в щомісячному розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2000 року по 30 червня 2006 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя: _________________ Е.В. Женеску