Справа № 2-а/0913/2872/11
22 липня 2011 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бейка А.М.
секретаря судового засідання Луштва В.М.
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду в смт.Рожнятів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рожнятівської РДА про визнання неправомірними дій при виплаті разової щорічної допомоги до 5 травня та стягнення коштів, суд, -
позивачка звернулася до суду з вищенаведеним позовом в якому просить, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену щорічну допомогу до 5 травня згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність встановлених Законом України «Про державний бюджет»на відповідний рік на момент виплати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що її чоловік, ОСОБА_2, був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І, захворювання пов'язане з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, захворювання, що призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вона є дружиною померлого інваліда ІІ групи. Згідно ст.15 ч.5 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " чітко сказано: «Щорічно до 5 травня членам сімей, а також дружинам померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге виплачується разова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком»За 2011 рік відповідач виплату разової щорічної допомоги до 5 травня згідно чинного Закону не проводилось. Виплату проведено згідно Постанови КМУ № 341 від 4 квітня 2011 року в розмірі 245 грн., що вказано у листі відповідача. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і встановлюється щорічно у Законі України «Про Державний бюджет»і згідно ст.22 на 2011 р у період виплати із 26 квітня 2011 року по 1 липня 10 року становить 764 грн. Виплату проведено у розмірі: 245,00 грн.
Повинно бути нараховано: 5 х 764,00 грн. = 3 830,00 грн. Недоплата складає: 3 830,00 грн. - 245,00 грн. = 3 585,00 грн. Згідно ст.8 п.2 чітко сказано: „Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй ". Згідно ст.19 ч.2 Конституції України чітко сказано: „Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України." Кабінет Міністрів України має право видавати постанови, розпорядження та інші нормативно-правові акти, але знову же на основі Конституції України, законів і повинні відповідати їй. Частина ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає , що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу PCP , не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Згідно із ч.3 цієї статті цього Закону нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування , які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Винісши Постанову № 341 від 04.04.11 р. р. Кабінет Міністрів України вийшов за межі своїх повноважень і зменшив розміри допомоги, які встановлені ст. 13 ч.4 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ", чим грубо порушив норми Конституції України. Згідно ст.92 ч.1 п.6 Конституції України вбачається, що виключно законами визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види соціального забезпечення. Ст. 22 ч.2 чітко сказано: „Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані". Однак прийнявши постанову фактично скасував гарантовані Законом України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ". Згідно ст. 22 Конституції України чітко сказано: „Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Прийнявши постанову № 341 від 04.04.11 р. КМУ порушив вищевказані норми Конституції України, звузив зміст та обсяги існуючих прав і свобод встановленні Законом. Відповідно до п. 4 спи 9 КАС України чітко сказано: „У разі невідповідності правового акта (тут Постанова КМУ № 341) Закону України (тут ЗУ „Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту") або міжнародного договору, згода на обов"язковість дана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу". Посилання відповідача на те, що фінансування видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення громадян проводиться в межах коштів передбачених ЗУ „Про Державний бюджет" на відповідні роки, тобто виконання закону залежить від фінансових ресурсів дохідної частини державного бюджету є абсолютно неправомірне. Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Виходячи із практики Європейського суду прав людини справа „Кечко проти України" (справа про принцип визначеності), що зазначено у листі Верховного Суду України № 1 -5/400 від 07.06 р. де Вищий Суд України активував на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Згідно ст. З Конституції України: „Держава відповідає перед людиною за свою діяльність". Утвердження і забезпечення свобод і прав людини є головним обов'язком держави. Вважає дії відповідача незаконними, а тому вимушена звернутися з даним позовом до суду.
Представник позивачки ОСОБА_1 -ОСОБА_3 позов підтримав в повному об'ємі.
Представник відповідача Костюк Н.М. позов не визнала та просить відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у запереченні на позов.
Суд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачки чоловік ОСОБА_2 був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І, інвалід ІІ групи, захворювання пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що призвело до смерті, пов'язане з виконанням обов'язку військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою МСЕК №202542.
Копією посвідчення серія НОМЕР_2 підтверджено, що позивачка має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (потерпілих) ветеранів війни.
Згідно ст.15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій, щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування” та Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”мінімальна пенсія за віком становить 764 грн.
Позивачеві виплачено щорічну разову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2011 рік в сумі 245 грн.
Тому такі дії відповідача щодо недоплати позивачеві разової щорічної допомоги за 2011 рік, як учаснику бойових дій, є неправомірними та слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві разову щорічну допомогу за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком згідно ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з урахуванням виплачених сум.
Суд не бере до уваги позицію відповідача оскільки позиція Управління ґрунтується на підзаконних актах, зокрема на Постанові Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 р. №211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нациських переслідувань”, що суперечить ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”так і вимогам ст.22 Конституції України, якою не допускається при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу прав.
Зміни від 28.12.2007 року, які були внесені до ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, де йшлося про те, що “щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про державний бюджет України, рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року визнано неконституційною. Закон України “Про державний бюджет на 2011 рік” не встановив розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій. Натомість КМУ прийняв постанови №211 від 18.03.2009 року та №299 від 07.04.2010 року, що є підзаконними правовими актоми та мають меншу юридичну силу, ніж Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яким прямо передбачено розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій, а тому не може суперечити даному Закону. Таким чином на час виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій, розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій регулювався ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, якою передбачено виплату в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.22, 46, 55, 64, 124, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.10, 12-16, 17, 17-1, 22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 95 ЗУ “Про державний бюджет України”, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10 -рп/2008, ст.ст. 8, 9, 99, 100, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задоволити.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Рожнятівської РДА по відмові у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення неправомірними.
Зобов"язати УПтСЗН Рожнятівської РДА провести перерахунок разової щорічної грошової допомоги до 5-го травня в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд протягом десяти днів з часу отримання її копії.
Суддя: