Справа №2-1472/11
11.08.2011 р.
м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого-судді Гавриленко В.
секретаря Бандури Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 визнання права власності на спадкове майно
позивачка, ОСОБА_1, звернулася в суд з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилося після смерті її матері, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: на домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2884 га. Так як Калуська районна державна нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, просить визнати за нею право власності на спадкове майно у судовому порядку.
Позивачка подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, подавши до суду письмові заяви про розгляд справи у їхній відсутності, не заперечуючи проти задоволення позову.
Суд, проаналізувавши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла гр. ОСОБА_4, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с.10), яка постійно проживала і була зареєстрований до дня смерті в спадковому будинку в АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою (а.с.9).
З даної довідки вбачається, що до дня смерті останньої у даному господарстві були зареєстровані і проживають: ОСОБА_1 -дочка спадкодавці, ОСОБА_5 -зять, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 -онуки, ОСОБА_8 -зять та ОСОБА_9 -правнук .
Як вбачається з свідоцтва про право власності на житловий будинок від 30.06.2000 р. на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 належав в цілому житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.15).
Дане домоволодіння складається із: житлового будинку (літера «А»), стайні (літера «Б»), стодоли (літера «В»), сараю (літера «Г»), літньої кухні з підвалом і верандою (літера «Д», «Д1», «д»), убиральні (літера «Е»), сараю (літера «Є»), сараю (літера «Ж»), ворота (літера «№1»), огорожі (№2,3), криниці (№4), згідно технічного паспорта (а.с. 20-23).
Крім вищенаведеного нерухомого майна спадкодавці, ОСОБА_4, належала земельна ділянка площею 1,2884 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що свідчить копія державного акта на право на земельну ділянку серії ЯЖ №162611 виданого на підставі розпорядження Калуської РДА № 452 від 08.08.2008 року (а.с.10).
14.03.1996 р. спадкодавця склала заповіт на позивачку, ОСОБА_1, якій заповіла все належне їй на час смерті майно (а.с. 73). Належність даного заповіту ОСОБА_4 підтверджено довідкою Завадківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 25.05.2011 р. (а.с.9).
Калуська районна державна нотаріальна контора відмовила позивачці у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом після смерті гр. ОСОБА_4 на тій підставі, що є розбіжності в імені спадкодаця «ОСОБА_4», «ОСОБА_4», а також не визначено частки кожного співвласника майна у парві спльної часткової власності (а.с.4).
Суд вважає, що розбіжності в імені спадкодаця «ОСОБА_4», «ОСОБА_4»допущені механічно, так як встановлено в судовому засіданні та вбачається з поданих до суду письмових доказів, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 одна й та ж особа.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У відповідності до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Як встановлено, спадкоємців, які б в силу ст.1241 ЦК України мали право на обов'язкову частку у спадщині немає.
Так як позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері, про що подала заяву в нотаріальну контору, інші спадкоємці, відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, спадщини не прийняли, заяв в нотаріальну контору не подавали, претензій до спадкового майна не мають, тому суд вважає, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на вищезгадане спадкове майно.
На підставі наведеного та згідно ст.ст. 1222, 1223, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215, 226 ЦПК України,
.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме на:
- домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з : житлового будинку (літера «А»), стайні (літера «Б»), стодоли (літера «В»), сараю (літера «Г»), літньої кухні з підвалом і верандою (літера «Д», «Д1», «д»), убиральні (літера «Е»), сараю (літера «Є»), сараю (літера «Ж»), ворота (літера «№1»), огорожі (№2,3), криниці (№4);
- земельну ділянку площею 1,2884 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Завадківської сільської ради Калуського району ( Державний акт на право на земельну ділянку серії ЯЖ №162611 виданий 24.11.2008 р. на підставі розпорядження Калуської РДА № 452 від 08.08.2008 року, кадастровий номер земельної ділянки: 2622882400:02:002:0073).
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя