Справа № 2-а-6741/11
Номер рядка звіту 98
11.08.2011 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гавриленко В. Г. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради простягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику війни ,
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що належить до категорії сім'ї загиблого учасника війни, і відповідно до ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на разову щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Однак дана грошова допомога до 05 травня 2011р.р. відповідачем в порушення Закону була виплачена не в повному обсязі. Так, з 1 квітня 2011 року мінімальна пенсія встановлена Законом України від 23.12.2010 р. №2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік»і становить 764 грн. Щорічна разова грошова допомога, яку нею отримано до 05 травня 2011 року становить 245 грн., як члену сім'ї загиблих (померлих) ветеранів війни. Вважає, що Управління праці та соціального захисту населення, посилаючись на Постанову КМУ № 341 від 04.04.2011 року, недооплатило 3575 грн.
Відповідачем 08.08.2011 року до суду подано заперечення (відзив на позов), в якому останній позов заперечив посилаючись на те, що Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради усі виплати передбачені Законом здійснює в межах бюджетних асигнувань у розмірах, що передбачені видатковою частиною державного бюджету на фінансування конкретної програми, зокрема ОСОБА_1 провело виплату одноразової грошової допомоги до 05 травня 2011 року в розмірах відповідно до чинного законодавства.
Справа розглядається з урахуванням положень ст.1832 КАС України в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач згідно посвідчення є членом сім'ї загиблого загиблого (померлого) ветерана війни, а тому відноситься до категорії осіб, на яких поширюються норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та яким щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах встановлених цим Законом.
Згідно ч. 5 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.17 вищевказаного Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. З огляду на викладене правовідносини, які виникають при призначені та виплаті вищевказаних допомог є бюджетними відносинами (ст. 4 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до Закону України № 3551 -ХІІ від 22.10.1993 року “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
У Законі України “Про державний бюджет України на 2011 рік” Кабінетом Міністрів України не визначено розміру разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", а з цього приводу прийнято Постанову № 341 від 04.04.2011 року.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року, Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал -соціалістським режимом у тилу ворога -120 гривень.
Вищевказана сума позивачу була виплачена в строки, передбачені чинним законодавством, тобто до 5 травня. Дані обставини визнаються, як відповідачем, так і позивачем, тому згідно ч.3 ст.72 КАС України факт виплати позивачам разової допомоги, передбаченої ч. 5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та суми виплачених допомог, доказування не потребують.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача при виплаті допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»є правомірними, та такими, що повністю відповідають вимогам Конституції та іншого законодавства України, а розмір виплат -належним.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, як встановлено відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня, та, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, вищезазначена грошова допомога не могла бути виплачена позивачу у розмірі, що перевищує суму, зазначену в Постанові Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року, Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та «Про жертви нацистських переслідувань».
Жодних інших доказів протиправності дій відповідача позивачем у позовній заяві не наведено.
Виходячи з того, що позивач отримав зазначену виплату в розмірі, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року, «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань, відповідач правомірно керувався нормами, якими врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому позовні вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і задоволенню не підлягають.
Суд вважає, що доводи позивача є не суттєвими і складають підстави для відмови в задоволенні позову.
На підставі ст. ст. 3, 8, 22 п. 3, 55 Конституції України, 17 -122 Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”, Постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року, Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань», Закону України № 3551 -ХІІ від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», й керуючись ст.ст.99, 100, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
у за
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради про стягнення недоотриманої разової грошової допомоги, відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Відповідно до ч.9 ст.1832 КАС України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з часу отримання її копії через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області та набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.