Справа № 0907/2-а-511/2011 року
09 червня 2011 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської областів складі:
головуючого -судді: Руденка Д.М.
секретаря Мендик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС ВДАІ м.Івано-Франківська Куриляка Володимира Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АТ№216041 від 01.09.2010 року, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ІДПС ВДАІ м.Івано-Франківська Куриляка Володимира Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АТ№216041 від 01.09.2010 року,
Позивач в судове засідання не прибув, подав суду заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, свої позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з”явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З урахуванням положень ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив розглядати справу у відсутності відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із постанови серії АТ№216041 від 01.09.2010 року вбачається, що 01.09.2010р. о 09 год. 55 хв. в м.Івано-Франківську водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Фіат д.н.з. НОМЕР_1 порушив правила проїзду перехрестя, а саме повертаючи праворуч не надав переваги в русі пішоходам, які переходили проїзну частину дороги на яку він повертав, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Як слідує із змісту ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із матеріалів справи не вбачається, а відповідач не надав жодного доказу у підтвердження того, що позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. ч.2 122, 247 ч.1 п.1, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.71, 159, 161, 162, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову серії АТ№216041 від 01.09.2010 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Руденко