Справа № 0907/2-а-1194/2011 року
04 березня 2011 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської областів складі:
головуючого -судді: Руденка Д.М.
секретаря: Мендик Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДАІ УМВС в Тернопільській області, інспектора ОР ДПС ДАІ в Тернопільській області сержанта міліції Гейко Ярослава Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 19.09.2010 року, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАІ УМВС в Тернопільській області, інспектора ОР ДПС ДАІ в Тернопільській області сержанта міліції Гейко Я.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач в судове засідання не прибув, подав суду заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, свої позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З урахуванням положень ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із постанови серії ВО№177522 від 19.09.2010 року вбачається, що 19.09.2009 року о 19 год. 36 хв. в смт. Дружба Теребовлянського району Тернопільської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем “Хюндай” д.н.з.НОМЕР_1 порушив п.п.11.10, 1.1.р.34 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як слідує із змісту ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із матеріалів справи не вбачається, а відповідач не надав жодного доказу у підтвердження того, що позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.126 ч.1, 247 ч.1 п.1, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.71, 159, 161, 162, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову серії ВО№177522 від 19.09.2010 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 450 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Руденко