Справа № 2-а-1378/11
Категорія 100
15 липня 2011 року cуддя Печерського районного суду Кирилюк І. В. , розглянувши в порядку скороченого провадження, відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з зазначеним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ у м. Києві), Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві (далі - відповідач-2, Управління), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач-3, Центр), в якому просить:
- зобов'язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату пенсії позивачу як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ групи інвалідності), основної пенсії, згідно вимог ст. 152 Конституції України, ст. 1175, ст. 268 ЦК України та ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - за період з 19.12.2010 року по момент винесення рішення з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати відповідача-1 усунути порушення, а саме, призначити позивачеві як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ групи інвалідності), основну пенсію в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і виплачувати щомісячно в подальшому, починаючи з 01.07.2011 року по момент дії нормативно-правових актів, які регулюють дане питання виплати пенсії, а саме, згідно ч. 1 ст. 28 та ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача-2 усунути порушення і провести перерахунок згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік;
- зобов'язати відповідача-3 виплатити, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік;
- зобов'язати відповідача-2 та відповідача-3 призначити позивачеві як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ групи інвалідності), щорічну допомогу на оздоровлення, згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і виплачувати, починаючи з 2011 року до моменту припинення дії закону, який регулює дане питання виплат щорічної допомоги на оздоровлення постраждалому від аварії на ЧАЕС;
- не відкладати розгляд справи у разі неприбуття відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, а також у разі відсутності позивача розглядати справу за його відсутності;
- стягнути на користь позивача кошти, затрачені на правову допомогу в розмірі 500,00 грн.;
- не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення надіслати вказане рішення на адресу позивача;
- зобов'язати відповідачів утриматись від самостійного відходу від встановленого судом порядку нарахування пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково та він є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та віднесений до 1 категорії. Позивач має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та на основну пенсію не нижче 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Однак, вказані виплати відповідачами здійснюються з порушенням норм чинного законодавства. На звернення позивача здійснити перерахунок пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення йому в такому було відмовлено.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача-1 перерахувати та виплатити основну та додаткову пенсії за 19.12.2010 року та зобов'язання відповідача-2 та відповідача-3 перерахувати та виплатити позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік залишено без розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок пенсії.
ГУ ПФУ у м. Києві у письмових запереченнях на позовну заяву, які надійшли на адресу суду 01.07.2011 року, просить в задоволені позовних вимог відмовити та зазначає, що відповідачем-1 нарахування та виплата основної та додаткової пенсій здійснюється відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України в межах чинного законодавства.
Управління у письмових запереченнях на позовну заяву, які надійшли на адресу суду 04.07.2011 року, просить в задоволені позовних вимог відмовити повністю та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Управлінні з 2006 року та йому нараховується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, відповідач-2 звертає увагу, що Управління праці та соціального захисту населення Печерського району м. Києва, яке ліквідовано діє Комісія з припинення управління праці та соціального захисту населення, здійснює лише призначення даного виду допомоги, а виплату здійснює Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, до того ж відповідач-2 не є розпорядником коштів Державного бюджету України.
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у письмових запереченнях від 11.07.2011 року просить відмовити в позові, оскільки відповідач-3 діяв в межах наданих йому повноважень, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1.є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та одержав посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1). Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії, позивачеві з 01.03.2007 року встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із здійсненням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, безстроково.
ОСОБА_1. призначена та виплачується пенсія відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак не в повному обсязі.
У відповідь на звернення позивача до ГУ ПФУ у м. Києві щодо перерахунку пенсії, йому було відмовлено в такому, зважаючи на те, що пенсії виплачуються відповідно до норм чинного законодавства, порушень щодо призначення пенсії позивачеві не вбачається.
Крім того, ОСОБА_1. призначена та виплачується щорічна допомога на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак не в повному обсязі.
У відповідь на звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення йому було відмовлено в такому, зважаючи на те, що допомога виплачується відповідно до норм чинного законодавства, порушень щодо призначення такої допомоги позивачеві не вбачається.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до абз. 4 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону України від 06.06.1996 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам IІI групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону України від 06.06.1996 року), в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по IІI групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року були внесені зміни у ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року).
Так, згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 28.12.2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам IІI групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 28.12.2007 року), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по IІI групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року визнані неконституційними.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 1: інвалідам IІI групи - 15 відсотків, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче 870 гривень.
Разом з тим, як визначено у ст. 71 Закону № 796-XII, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а Постанова Кабінету Міністрів України є лише підзаконним нормативно-правовим актом, який може виключно роз'яснювати порядок застосування закону, а не визначати конкретні суми виплат, відмінні від тих, які визначені чинним законодавством.
Відтак, при визначені розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою необхідно застосовувати розміри, визначені ст. 50, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року, відповідно.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що розрахунок та виплата додаткової пенсії та пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, позивачу була здійснена відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України уповноважено приймати виключно роз'яснення порядку застосування Закону, а не визначати сам порядок.
Таким чином, статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на Кабінет Міністрів України покладена функція роз'яснення порядку застосування цього закону, а не встановлення нових розмірів державної та додаткової пенсії даній категорії осіб.
Згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України на адміністративні суди покладено обов'язок, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності норм Закону України, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії та пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, позивачу необхідно застосовувати норми ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року), а не положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Суд також зазначає, що згідно ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком залежить від розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-14. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, для позивача як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір додаткової пенсії та державної пенсії повинен розраховуватися, виходячи із розміру прожиткового мінімуму.
Разом з тим, згідно внесених змін Законом України від 14.06.2011 року № 3491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», які набрали чинності 19.06.2011 року, Прикінцеві положення доповнено п. 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
На виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 р. № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», згідно п. 1 та п. 3 якої установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 1 інвалідам III групи - 15 відсотків; у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році інвалідів III групи - 980 гривень.
Вказана Постанова Кабінету Міністрів станом на 15.07.2011 року не набрала чинності.
Отже, на даний час такий порядок та розмір, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, Кабінетом Міністрів України не встановлено.
Відтак, враховуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1. за період з 20.12.2010 року по 15.07.2011 року, основну та додаткову пенсії, визначені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року № 230/96-ВР), слід рахувати з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року № 230/96-ВР), компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника, - щорічна допомога на оздоровлення інваліду ІІІ групи виплачується в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно ст. 73 Закону України «Про Державний Бюджет на 2008 рік», ст.. 71 Закону України «Про Державний Бюджет на 2009 рік», ст. 70 Закону України «Про Державний Бюджет на 2010 рік», у 2008 та 2009 роках Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» текст ст. 48 Закону № 796- XII викладено у новій редакції, згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інвалідам ІІІ групи установлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення - 90 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині нової редакції ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
Крім того, у вказаному Рішенні Конституційного Суду України було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони і інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнані неконституційними втрачають свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на Кабінет Міністрів України покладена функція роз'яснення порядку застосування цього закону, а не встановлення нових розмірів державної та додаткової пенсії даній категорії осіб.
Проте, в порушення наведеної норми Закону, Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, не роз'яснює порядок застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а встановлює новий розмір, при чому в меншому розмірі, тобто звужує обсяг гарантованих Конституцією України прав позивача,
Відтак, при визначені щорічної допомоги на оздоровлення необхідно застосовувати розміри визначені ст. 48 відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року.
Отже, враховуючи викладене, суд зазначає, що при нарахуванні та виплаті позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік слід виходити з розміру 4 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року).
При цьому, суд звертає увагу, що позивач просить провести перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. На виплату допомоги в такому розмірі позивач немає права.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача-2 та відповідача-3 перерахувати та виплатити позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік, виходячи з розміру 4 мінімальних заробітних плат.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, дії відповідача-2 та відповідача-3 щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення з порушенням вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року) є незаконними.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1. зобов'язати відповідача-1 провести перерахунок та виплату пенсії позивачу як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ групи інвалідності), основної пенсії, згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - за період з 20.12.2010 року по 15.07.2011 року з урахуванням проведених виплат та зобов'язати відповідача-2 та відповідача-3 перерахувати та виплатити позивачеві як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ групи інвалідності), щорічну допомогу на оздоровлення, згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2011 рік є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1. призначити пенсію та щорічну допомогу, то вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачеві пенсія та щорічна допомога уже призначені, проте, виплачувались в меншому розмірі, тобто права позивача не порушені.
Позовні вимоги виплачувати пенсію та допомогу в подальшому не підлягають задоволенню, оскільки судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.
Позовні вимоги ОСОБА_1. не відкладати розгляд справи у разі неприбуття відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, а також у разі відсутності на судовому засіданні позивача - розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів; не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення направити на адресу позивача вище вказане рішення; зобов'язати відповідача утриматись від самостійного відходу від встановленого судом порядку нарахування пенсії не підлягають задоволенню, оскільки ці питання визначено чинним законодавством та не можуть бути позовними вимогами.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1. є частково обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
При цьому, згідно Постанови Кабінету Міністрів України Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави № 590 від 27.04.2006 року, витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
За таких обставин, з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 47,05 грн.
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.
Статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 19, 22, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 48, 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 9, 21, 71, 87, 90, 94, 99, 102, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ групи інвалідності), основної пенсії, згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - за період з 20.12.2010 року по 15.07.2011 року з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перерахувати та виплатити ОСОБА_1 як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ групи інвалідності), щорічну допомогу на оздоровлення, згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2011 рік.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 50 (п'ятдесят) грн. 45 коп. у відшкодування судових витрат. Допустити негайне виконання постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя І. В. Кирилюк