Справа № 4-4030/11
25.08.2011 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Підпалий В. В. ,
при секретарі - Полтавець А. І.,
за участю прокурора - Березіна М.Г.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на повідомлення Генеральної прокуратури України № 04\2\1\2-12199-02 від 24.06.2011 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на повідомлення Генеральної прокурора України № 04\2\1\2-12199-02 від 24.06.2011 року, відповідно до якого його скарга перенаправлена до прокуратури Одеської обл. для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України.
В судовому засіданні прокурор просив суд залишити скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення в порядку ст. 97 КПК України Генеральною прокуратурою України не приймалось, у зв'язку з чим відсутній предмет судового оскарження.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали судової справи № 4-4030/11, дійшов до наступного висновку.
Нормами КПК України передбачено лише порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи (ст.ст. 236-1, 236-2, 236-5, 236-6, 236-8 КПК України).
Окрім цього, до контрольних функцій суду відносяться застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку, прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
Отже, у відповідності до чинного законодавства, судовому оскарженню в порядку гл. 22 КПК України підлягають постанова про порушення кримінальної справи щодо певної особи (за фактом, якщо таке порушення безпосередньо стосується інтересів певних осіб), постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, постанова про закриття справи.
Інших винятків з цього приводу КПК України не передбачає.
Відповідно до ст. 236 КПК України, дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Крім того, відповідно до ст. 236 КПК України, скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК.
Як вбачається зі змісту скарги, скаржник оскаржує повідомлення Генеральної прокуратури України № 04\2\1\2-12199-02 від 24.06.2011 року, відповідно до якого його скарга перенаправлена до прокуратури Одеської обл. для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України.
Таким чином, ці дії прокурора, в порядку судового контролю оскарженню не підлягають, а тому в суду відсутні правові підстави для розгляду скарги по суті та її слід вважати такою, що залишена без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 236 КПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на повідомлення Генеральної прокуратури України, - залишити без задоволення.
На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя В. В. Підпалий