Справа № 2-а-1534/11
Категорія 99
22 серпня 2011 року cуддя Печерського районного суду Крижанівська Г. В. , розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом 13.07.2011, просить визнати діяння (бездіяльність та відмову в перерахунку пенсії) відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої, як дитині війни підвищеної 30% надбавки з 9.07.2007року по теперішній час протиправними; зобов'язати відповідача протягом п'яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності здійснити перерахунок пенсії, підвищивши її на 30% надбавку як дитині війни, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 9.07.2007 року по день винесення постанови судом, виплатити в повному обсязі заборговані кошти (пенсію) з урахуванням проведених виплат; нараховувати і виплачувати підвищену на 30% надбавку пенсію як дитині війни у повному розмірі в подальшому.
Ухвалою суду від 25.07.2011 позов в частині вимог за період з 9.07.2007 року по 13.01.2011 року - залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском встановленого ч.2 ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Представник відповідача направив до суду свої заперечення та вказав, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, відповідач зазначив про безпідставність застосування визначеного ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком при встановленні надбавки дітям війни згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яким передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України. Разом з тим, п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» було зупинено на 2006, 2007, 2008 роки дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними, зокрема положення п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008, визнано неконституційними, зокрема положення п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік», разом з цим, рішеннями КСУ та законом не визначено величину мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитини війни». За період з 01.01.2008 відповідачем позивачу здійснювалось нарахування та виплата надбавки у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на підставі абз.4 п.20 ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». З 22 травня 2008 року відповідач здійснює нарахування та виплату позивачу 10% надбавки на підставі Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 у таких розмірах з 22.05.2008 - 48,1 гривні, з 1.07.2008 - 48,2 гривні та з 1.10.2008 і по теперішній час - 49,8 гривень. За вказаних вище обставин, відповідач вважає свої дії правомірними, а вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Також відповідач посилається на безпідставність вимог в частині захисту прав позивача на майбутнє шляхом зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати пенсію в подальшому та порушення позивачем встановленого ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, встановив.
ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, має статус «Дитина війни», отримує пенсію за віком. З 01.01.2008 і по 22.05.2008 відповідачем на виконання ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в порядку, врегульованому шляхом внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та на підставі абз.4 п.20 ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу здійснювалось нарахування та виплата надбавки у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 22 травня 2008 року відповідач здійснює нарахування та виплату підвищення до пенсії на підставі Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 у таких розмірах з 22.05.2008 - 48,1 гривні, з 1.07.2008 - 48,2 гривні та з 1.10.2008 і по теперішній час - 49,8 гривень.
Нарахування та виплата позивачу на підставі ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем за період з липня 2009 року і по даний час не здійснювалось, що не заперечує відповідач. 8.06.2011 позивач звернулася до відповідача з заявою провести перерахунок та здійснити виплату пенсії, разом з тим листом відповідача від 22.06.2011 позивачу було відмовлено, у зв'язку з відсутністю на те законодавчо обґрунтованих підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно ст.7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Поряд з цим, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом, а тому вважає в цій частині доводи відповідача безпідставними.
Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ч.3 цієї статті вказаний мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Разом з тим, відповідно до п.7 Прикінцеві положення ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Відповідно до ст.6 Постанови КМУ від 06.06.2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23.07.2011, установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Таким чином, позивач має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 14 січня 2011 року по 22 липня 2011 року.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, зокрема щодо виплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі меншому, ніж це встановлено законом та відмови у нарахуванні та виплаті, позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 14 січня 2011 року по 22 липня 2011 року виходячи з встановлених обставин справи, а тому вважаю наявними законні підстави для часткового задоволення вимог, а саме щодо перерахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням проведених виплат за вищевказаний період.
Таким чином, вимоги позивача за період з 23.07.2011 та зобов'язання здійснювати дану соціальну виплату в подальшому задоволенню не підлягають.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.
Статтею 256 КАС України визначено, що негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Керуючись ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.7 Прикінцеві положення ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік», ст.6 Постанови КМУ від 06.06.2011 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, 128, ст.160, 167, 184-186 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням проведених виплат за період з 14 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно.
У задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання постанови суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду подається Київському апеляційному адміністративному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Г. В. Крижанівська