Справа № 4-3894/11
25 серпня 2011 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючий - суддя Смик С. І. ,
при секретарі - Орлова М. І.,
з участю прокурора - Конакової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1. на бездіяльність Генеральної прокуратури України , -
ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка виразилася в невиконанні Генеральною прокуратурою України обов»язку по розгляду і належній перевірці його заяв про скоєння злочину від 08.09.2010 року, 28.12.2009 року та 07.05.2008 року в строк передбачений діючим законодавством та в ненаданні йому постанови про порушення кримінальної справи або постанови про відмову в порушенні кримінальною справи , посилаючись на те, що 07.05.2008 року за № 12, 28.12.2009 року за № 425 та 08.09.2010 року за № 238-10 він звертався до Генеральної прокуратури з заявами про скоєння злочину, однак до теперішнього часу постанови в порядку ст. 97 КПК України з Генеральної прокуратури України за цими заявами він не отримав.
В судове засідання ОСОБА_1. не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та судом визнано можливим розглянути справу у його відсутності.
Представник Генеральної прокуратури України в судовому засіданні надала письмові пояснення, проти задоволення скарги заперечувала , посилаючись на те, що протягом травня-червня 2008 року до Генеральної прокуратури України надійшло декілька звернень ОСОБА_1., які за належністю направлено до прокуратури Луганської області для розгляду по суті та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Так 20.05.2008 року до Генеральної прокуратури України надійшла заява ОСОБА_1. від 07.05.2008 року, яка листом від 21.05.2008 за № 19-р направлена за належністю до прокуратури Луганської області. Також до Генеральної прокуратури України 22.01.2010 року надійшло звернення ОСОБА_1. від 28.12.2009 року № 425, яке 05.02.2010 року за № 05/1/2-8776-10 направлено за належністю до прокуратури Луганської області та 08.09.2010 року № 238-10 заява ОСОБА_1. , яка надійшла до Генеральної прокуратури України 23.09.2010 року, а 24.09.2010 року за належністю була направлена також до прокуратури Луганської області листом за № 19-р.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1. подав скаргу в порядку КПК, а тому справа підлягає розгляду саме в порядку кримінального судочинства.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1. 07.05.2008 року за №12 направив до Генеральної прокуратури України скаргу щодо дій працівників податкової міліції, неналежного розгляду звернень прокуратурою Луганської області та з інших питань, яка отримана Генеральною прокуратурою України 20.05.2008 року. Листом від 21.05.2008 за № 19-р зазначену скаргу та направлено за належністю до прокуратури Луганської області, про що повідомлено заявнику .
Крім того, до Генеральної прокуратури України ОСОБА_1. 28.12.2009 року за № 425 звернувся до Генеральної прокуратури України зі зверненням у якому просив Генеральну прокуратуру України та інші державні органи і юридичні особи, зокрема, взяти до уваги інформацію про прийняття суддями Верховного Суду України завідомо неправосудної ухвали.
Окрім того, ОСОБА_1. просив Генерального прокурора України провести перевірку законності дій директора ТОВ «ЛЕО», надати допомогу у відновленні постачання електроенергії на будівлю, дати оцінку фактам, викладеним у зверненні.
При цьому питання про порушення кримінальної справи ОСОБА_1. у заяві не ставив. Листом Генеральної прокуратури України від 05.02.2010 року № 05/1/2-8776-10 зазначене звернення ОСОБА_1. для організації перевірки наявності підстав щодо ініціювання питання про оскарження у зв'язку з винятковими обставинами ухвали Верховного Суду України від 18.11.2009 та з інших питань направлено за належністю до прокуратури Луганської області, про що повідомлено заявнику.
Також 08.09.2010 року за № 238-10 ОСОБА_1. звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою щодо тяганини при розгляді Ленінським районним судом м. Луганська кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та з інших питань, яка надійшла до Генеральної прокуратури України 23.09.2010 року та 24.09.2010 року за належністю була направлена до прокуратури Луганської області листом за № 19-р, про що повідомлено заявнику.
У відповідності до ч.2 ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання, або суддя зобов»язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2)відмовити в порушенні кримінальної справи;
3)направити заяву або повідомлення за належністю.
Таким чином дії Генеральної прокуратури України при розгляді заяв ОСОБА_1. відповідають вимогам ч.3 ст. 97 КПК України, а тому скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.236 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення в порядку ст.97 КПК України по його заявам від 07.05.2008 року, 28.12.2009 року та 08.09.2010 року - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через районний суд, протягом 15 діб з дня її винесення.
Суддя С. І. Смик