Справа № 4-3637/11
25.08.2011 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Підпалий В. В. ,
при секретарі Полтавець А. І.,
за участю прокурора Кокоши М.М.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії прокурора м. Києва,-
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236 КПК України на незаконні, на його думку, дії службових осіб прокуратури м. Києва, посилаючись на те, що останньою не прийнято рішення у відповідності до ст. 97 КПК України щодо його заяви про злочин від 08.12.2010 року.
В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу та просив її задовольнити, з підстав наведених в ній.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що провадження з розгляду скарги слід закрити, посилаючись на її безпідставність.
Суд, вислухавши думку прокурора, пояснення скаржника, дослідивши матеріали судової справи № 4-3637/11, вивчивши матеріали наглядового провадження, дійшов до наступного висновку.
Так, зі змісту скарги ОСОБА_1 вбачається, що останній оскаржує дії службових осіб прокуратури м. Києва з приводу не прийняття рішення по заяві про злочин від 08.12.2010 року щодо наявності в діях працівників прокуратури Оболонського району м. Києва ознак злочину, передбаченого ст. 367 КК України у відповідності до ст. 97 КПК України, тобто прокуратурою м. Києва, не проводилося досудове слідство та не вчинялися окремі слідчі дії, які можуть бути оскаржені в порядку ст. 236 КПК України.
Також, скаржник ставить питання про зобов'язання прокуратури м. Києва провести належну перевірку його заяви про злочин від 08.12.2010 року в порядку ст. 97 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 236 КПК України скарга на дії прокурора при проведенні досудового слідства або окремих слідчих дій подається вищестоящому прокурору, який її розв'язує в порядку та строки, передбачені ст.ст. 234, 235 КПК України.
Крім того, відповідно до ст. 236 КПК України дії прокурора можуть бути оскаржені до суду та скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК.
Разом з цим, оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури розглядаються у межах кримінального, а не адміністративного судочинства, то суд не наділений правом визнавати бездіяльність прокурора неправомірною та незаконною, а також зобов'язувати його вчиняти певні дії, оскільки це не передбачено чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Крім того, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, а саме ст.ст. 97, 98 КПК України, суддя не вправі доручати прокурору порушувати кримінальну справу.
Чинним КПК України, відповідно до ст. 235 КПК України, передбачено можливість оскарження рішення прокурора, які вчинені ним при здійсненні своїх службових обов'язків, вищестоящому прокуророві, тому суд вважає, що скарга не може бути розглянута судом в порядку КПК України і враховуючи викладене дану скаргу слід направити до Генеральної прокуратури України для розгляду по суті та прийняття відповідного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 97, 98, 234, 235, 236 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії прокурора м. Києва щодо неприйняття рішення у відповідності до ст. 97 КПК України по його заяві про злочин від 08.12.2010 року для перевірки доводів скаржника та розгляду по суті, а також для перевірки та вирішення, за наявності до того підстав, в порядку ст. 97 КПК України, - направити до Генеральної прокуратури України.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Підпалий