26 серпня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді: Хилевича С.В.
суддів: Григоренка М.П.. Ковалевича С.П.
при секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.
за участю ОСОБА_2, його представника - адвоката ОСОБА_3; представника Рівненської обласної державної адміністрації -Чеховської Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського районного суду від 24 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської обласної державної адміністрації про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням,
Рішенням Рівненського міського суду від 24 травня 2011 року ОСОБА_2 у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, позивач подав апеляційну скаргу, де покликався на порушення норм процесуального і матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
На її обґрунтування зазначав про відсутність мотивів, з яких суд взяв до уваги або відхилив ті чи інші докази, відсутність фактичних даних про надання ОСОБА_2 пропозицій з працевлаштування на іншій посаді чи відмови у їх прийнятті. Показання свідків щодо цієї обставини вважав суперечливими і такими, що не заслуговують на увагу.
Судом не надано відповідної оцінки представленим доказам, а саме копії Статуту Рівненської обласної філармонії, довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації, а мотивувальна частина оскаржуваного рішення повністю збігається із запереченнями відповідача в судовому засіданні.
Вважав, що суд порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та не врахував роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів”, а тому прийшов до неправильного висновку про наявність змін в організації праці через запровадження контрактної форми трудового договору.
На його думку, при вирішенні спірних правовідносин виявляється конкуренція норм права, а саме хибність застосування п. 1 ст. 40 КЗпП України замість належного п. 6 ст. 36 цього Кодексу.
Будь-яких дій на виконання розпорядження Управління культури та туризму обласної державної адміністрації здійснено не було, тобто змін до Статуту
Справа №22-1355-11 Головуючий у 1 інстанції: Красовський О.О.
Суддя-доповідач в апеляційному суді: Хилевич С.В.
філармонії щодо порядку призначення директора не було ані розроблено, ані затверджено, як і не було розроблено проекту контракту.
З цих міркувань просив скасувати рішення Рівненського районного суду від 24 травня 2011 року повністю і ухвалити нове, яким визнати недійсними та скасувати розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації „Про звільнення ОСОБА_2” від 04.03.2011 року №54-к, „Про внесення зміни до розпорядження голови облдержадміністрації від 04.03.2011 року №54-к” від 21.03.2011 року №59-к, поновити позивача на посаді директора Комунального закладу „Рівненська обласна філармонія”, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10 000 гривень моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач та його представник, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надали пояснення в межах її доводів.
Представник відповідача, заперечуючи проти апеляційної скарги, посилалася на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладення роботодавцем контракту з раніше прийнятим працівником виявляється одним з різновидів змін в організації виробництва та праці, що зумовлює зміну в організації праці, а тому вивільнення позивача при відмові власника укласти з ним контракт провадиться на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Погоджуючись з правильністю досягнутих районним судом висновків, колегія суддів виходила з такого.
Спірні правовідносини виникли з приводу вивільнення головою Рівненської обласної державної адміністрації 21 березня 2011 року позивача з посади директора Комунального закладу „Рівненська обласна філармонія” Рівненської обласної ради.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Рівненської обласної ради від 14 травня 2010 року №1603 „Про управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад області” майно, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, передано в управління Рівненської обласної державної адміністрації без права ліквідації, відчуження, надання в заставу та інших видів забезпечення, передачі в концесію, здійснення операції уступки вимоги, переведення боргу, прийняття переведення боргу, визначення методики розрахунку, пропорції розподілу між орендодавцем і балансоутримувачем та порядку використання орендної плати.
Таким чином відповідачу було делеговано повноваження з управління майном спільної власності територіальних громад області, в т.ч. і щодо Комунального закладу „Рівненська обласна філармонія” з правом здійснювати призначення та звільнення керівника.
Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації „Про попередження про наступне вивільнення ОСОБА_2” від 21.12.2010 року №254-к позивача попереджено про наступне звільнення через зміни в організації праці внаслідок запровадження контрактної форми трудового договору на підставі ст. 36 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, ст. 49 (2) КЗпП України, п.п. 3, 5 постанови Кабінету Міністрів України „Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності” від 19.03.1993 року №203, рішення Рівненської обласної ради від 14.05.2010 року №1603 „Про управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад”.
24 грудня 2010 року ОСОБА_2 ознайомився з наведеним розпорядженням, що повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 49 (2) КЗпП України.
4 березня 2011 року головою Рівненської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження „Про звільнення ОСОБА_2” з 10 березня 2011 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позаяк позивач на той час знаходився у стані тимчасової непрацездатності, тому 21 березня 2011 року розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації внесено зміни у попереднє розпорядження в частині дати звільнення і визначено датою звільнення 21 березня 2011 року.
Колегія суддів, не згоджуючись з доводами апеляційної скарги, знаходить правильним та обґрунтованим твердження місцевого суду про вжиття роботодавцем заходів до працевлаштування ОСОБА_2. Так, у зв'язку з цим було внесено зміни на 2011 рік до штатного розпису щодо введення посади заступника директора Комунального закладу „Рівненська обласна філармонія”, які були засвідчені особистим підписом позивача. Також ця обставина підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Натомість ОСОБА_2 відмовився від пропозиції з працевлаштування на посаду заступника директора Комунального закладу „Рівненська обласна філармонія”.
Помимо того, на відповідача не покладався обов'язок запропоновувати ОСОБА_2 нове місце роботи, оскільки Рівненська обласна державна адміністрація наділена повноваженнями призначати і звільняти виключно директора Комунального закладу „Рівненська обласна філармонія”, однак жодним чином не вправі приймати і звільняти інших працівників цього закладу.
За змістом постанови Кабінету Міністрів України „Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності” від 19.03.1993 року №203, власник вправі відмовитися укласти контракт з раніше прийнятим керівником, а тому останній підлягає звільненню за п. 1 ст. 40 КЗпП України. У разі відмови керівника від укладення контракту трудовий договір з ним припиняється на підставі п. 6 ст. 36 цього Кодексу.
Тому наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про неправильність застосування правової підстави для звільнення ОСОБА_2 та відсутність змін в організації праці.
Отже, районний суд умотивовано і вірно встановив відсутність обставин для визнання вивільнення позивача незаконним, а тому й необґрунтованість вимоги про його поновлення на посаді директора Комунального закладу „Рівненська обласна філармонія” Рівненської обласної ради.
Так як вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням, виявляються похідними від первісної, тому місцевим судом правильно відмовлено у їх задоволенні.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність оцінки суду представленим доказам, неналежність показань свідків та інші процесуальні порушення, то вони на увагу апеляційного суду заслуговувати не можуть, адже не спростовують правильності висновків суду попередньої інстанції і виявляються необґрунтованими.
Решта покликань скарги на порушення норм матеріального права та невідповідність досягнутих висновків обставинам справи також не можуть бути прийняті колегією суддів, адже таких фактів при вирішенні справи об'єктивно не було встановлено.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду. Тому підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Рівненського районного суду від 24 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий: Судді: