Справа № 2-а-2907/11
Номер рядка звіту 100
"28" липня 2011 р.
Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Котик Л.O., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Володимирець справу за позовом: ОСОБА_1 -в інтересах
неповнолітньої дочки ОСОБА_2; ОСОБА_3 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4; ОСОБА_5 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6; ОСОБА_7 - в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_8; ОСОБА_9 -в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_10; ОСОБА_11 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_12; ОСОБА_13 -в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_14; ОСОБА_15 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_16; ОСОБА_17 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_18 до Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі про призначення державної та додаткової пенсій, -
встановив:
Позивачі: ОСОБА_1 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2; ОСОБА_3 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4; ОСОБА_5 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_6; ОСОБА_7 - в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_8; ОСОБА_9 -в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_10; ОСОБА_11 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_12; ОСОБА_13 -в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_14; ОСОБА_15 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_16; ОСОБА_17 -в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_18 звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати протиправною відмову відповідача здійснити призначення і виплату дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, державну та додаткову пенсії в розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Ухвалою Володимирецького районного суду від 26.05.2011 року позовні вимоги вказаних осіб об'єднані в одне провадження.
Представник відповідача проти позову заперечив, в письмових запереченнях зазначив, що позивачі не є отримувачами державної та додаткової пенсій, і підстав для призначення таких пенсій немає. Просив справу розглянути в його відсутності.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Так, судом встановлено, що малолітні: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 народження, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_4, в інтересах яких законними представниками пред'явлено позов, є дітьми, які належать до потерпілих, від Чорнобильської катастрофи і визнані інвалідами, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується оглянутими в суді посвідченнями із вкладками встановленого зразка та відповідними експертними і медичними заключеннями, відповідно до ст.14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” діти-інваліди віднесені до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” -Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розділ VІІІ Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорії -1.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до категорії-1 у вигляді: а) державної пенсії (по інвалідності), б) додаткової пенсії (за шкоду, заподіяну здоров'ю), яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Нормами статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені підстави, умови призначення та розміри державних пенсій особам, віднесеним до категорії -1 та у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 4 цієї статті - в усіх випадках розміри пенсії (по інвалідності) для дітей-інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - 3 мінімальних пенсій за віком.
Нормами статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначені умови призначення та розміри додаткової пенсії (за шкоду, заподіяну здоров'ю), згідно якої дітям-інвалідам призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.5 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Кабинет Міністрів України Постановою від 30.05.1997 року № 523, яка є чинною на час спірних правовідносин, визначив «ПОРЯДОК обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», і його положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зі змісту статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру державної пенсії (по інвалідності) та додаткової пенсії (за шкоду, заподіяну здоров'ю), за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не існує.
Положення частини 3 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком залежить від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом “Про державний бюджет України” на відповідний рік.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії (по інвалідності), визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії (за шкоду, заподіяну здоров'ю), особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_17 мають право на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Як вбачається з письмових доказів, наданих позивачами, законні представники малолітніх дітей-інвалідів звернулись до відповідача -управління ПФУ в Володимирецькому районі із заявами з наданням необхідних документів про призначення державної та додаткової пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_17, однак вказані заяви відповідачем не задоволені.
Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. ( рішення Конституційного Суду України: від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005, від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року N10-рп/2008, від 27 листопада 2008 року N 26-рп/2008, від 30 листопада 2010 року N 22-рп/2010 ).
Відповідно до п.6 резолютивної частини цих рішень, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, визнаних неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України та викладені в них правові позиції є обов'язковими для суддів, під час розгляду ними справ.
В правовій позиції, викладеній в рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України (абзац перший 5). Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів (абзац перший 5.4). Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок -скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина (абзац другий 5.4).
Крім того, як вбачається зі ст.71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»фінансування виплат, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. У зв'язку з викладеним, відповідач за відсутності фінансування з Державного бюджету України, вважає свої дії правомірними.
Разом з тим, пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р., до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат.
Враховуючи, що позивачі звернулись за отриманням пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001р. та зазначеної вище Постанови КМУ № 1261 від 24.10.2007 р., приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачам має виплачуватись пенсія, як дітям-інвалідам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги.
Так, у справах «Кечко проти України»та «Бурдов проти Росії»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що відсутній нормативно-правовий акт, який визначав би порядок реалізації ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наявність права щодо отримання пенсій (державної та додаткової) у розмірах, які визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є визначальним, оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку пенсійні органи, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті пенсій саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі. Крім того, це право гарантується Конституцією України.
Керуючись принципом верховенства права, суд з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, зазначає, що правовідносини, які виникають в процесі реалізації права на отримання пенсії певного розміру, що встановлений Законом, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, а саме в даному випадку - це надання особам, що постраждали від аварії на ЧАЕС відповідних їх статусу соціальних гарантій, то така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
За таких обставин суд вважає, що відмова відповідача здійснити призначення і виплату державної та додаткової пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_13, ОСОБА_15 , ОСОБА_17 у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, є неправомірною, позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Враховуючи, що дане право позивачів порушується посадовими особами відповідача, у відповідності до ч.3 ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне для гарантування дотримання і захисту прав та свобод позивачів у сфері їхнього соціального захисту винести постанову про визнання оспорюваного права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 19, 21 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 63, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст..ст. 183-2, 256 КАС України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату дітям-інвалідам: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_17 державної та додаткової пенсій відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправною.
Визнати право ОСОБА_1 на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій відповідно до вимог статтей 50, 54 67 (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01 березня 2011 року до настання обставин, з якими пов'язано припинення виплати пенсій конкретній особі або до зміни чинного законодавства, яке регулює виплату цих пенсій, державної пенсії у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму.
Визнати право ОСОБА_3 на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату ОСОБА_3 державної та додаткової пенсій відповідно до вимог статтей 50, 54 67 (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01 березня 2011 року до настання обставин, з якими пов'язано припинення виплати пенсій конкретній особі або до зміни чинного законодавства, яке регулює виплату цих пенсій, державної пенсії у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму.
Визнати право ОСОБА_5 на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату ОСОБА_5 державної та додаткової пенсій відповідно до вимог статтей 50, 54 67 (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01 березня 2011 року до настання обставин, з якими пов'язано припинення виплати пенсій конкретній особі або до зміни чинного законодавства, яке регулює виплату цих пенсій, державної пенсії у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму.
Визнати право ОСОБА_7 на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату ОСОБА_7 державної та додаткової пенсій відповідно до вимог статтей 50, 54 67 (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01 березня 2011 року до настання обставин, з якими пов'язано припинення виплати пенсій конкретній особі або до зміни чинного законодавства, яке регулює виплату цих пенсій, державної пенсії у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму.
Визнати право ОСОБА_9 на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату ОСОБА_9 державної та додаткової пенсій відповідно до вимог статтей 50, 54 67 (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01 березня 2011 року до настання обставин, з якими пов'язано припинення виплати пенсій конкретній особі або до зміни чинного законодавства, яке регулює виплату цих пенсій, державної пенсії у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму.
Визнати право ОСОБА_11 на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату ОСОБА_11 державної та додаткової пенсій відповідно до вимог статтей 50, 54 67 (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01 березня 2011 року до настання обставин, з якими пов'язано припинення виплати пенсій конкретній особі або до зміни чинного законодавства, яке регулює виплату цих пенсій, державної пенсії у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму.
Визнати право ОСОБА_13 на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату Сад Руслану Миколайовичу державної та додаткової пенсій відповідно до вимог статтей 50, 54 67 (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01 березня 2011 року до настання обставин, з якими пов'язано припинення виплати пенсій конкретній особі або до зміни чинного законодавства, яке регулює виплату цих пенсій, державної пенсії у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) мінімальної пенсії за віком,
виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму.
Визнати право ОСОБА_15 на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату ОСОБА_15 державної та додаткової пенсій відповідно до вимог статтей 50, 54 67 (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01 березня 2011 року до настання обставин, з якими пов'язано припинення виплати пенсій конкретній особі або до зміни чинного законодавства, яке регулює виплату цих пенсій, державної пенсії у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму.
Визнати право ОСОБА_17 на отримання державної та додаткової пенсій у відповідності до вимог статтей 50, 54, 67 (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області здійснити призначення і виплату ОСОБА_17 державної та додаткової пенсій відповідно до вимог статтей 50, 54 67 (в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року) Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 01 березня 2011 року до настання обставин, з якими пов'язано припинення виплати пенсій конкретній особі або до зміни чинного законодавства, яке регулює виплату цих пенсій, державної пенсії у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків) мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму.
У відповідності до ст.ст. 183-2, 256 КАС України постанову допустити до негайного виконання.
Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі звільнити від сплати судового збору на підставі п.34) ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Постанова суду, крім випадків її апеляційного оскарження, є остаточною.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Котик Л.О.