08.08.2011
Справа № 2-1110/11
08 серпня 2011 року
Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Воронкова Д.В
при секретарі Рябцеві О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, у інтересах якого діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, -
Позивач, у інтересах якого діє ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, у обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 24.05.2008 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір позики, відповідно до якого він передав у борг ОСОБА_3 380 460 грн. У той же день відповідачем складено розписку про отримання суми. Пунктом 2.1. вказаного договору передбачено, що позичальник зобов'язується передати частку у недобудованому нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, у строк до 01.09.2009 року, що буде доказом повернення суми займу. До теперішнього часу відповідач зобов'язань не виконав, не зважаючи на вимогу про повернення сум боргу від 27.05.2011 року. За таких обставин просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики, три проценти річних від простроченої суми за час прострочення у межах одного року та індекс інфляції, що взагалі складає 428809,69 грн, а також витрати на правову допомогу та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача суму боргу в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 до суду не з'явився, хоча йому направлялися судові повістки, які повернулися до суду з відміткою про повернення у зв'язку із закінченням строку зберігання. Суд розцінює вказаний факт як ухилення відповідача від явки до суду, у зв'язку з чим, за згодою позивача суд, відповідно до правил частини 1 статті 224 ЦПК України, розглядає справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.
Договором позики від 24.05.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 передає ОСОБА_3 у позику 381 460 грн, а останній зобов'язується у рахунок передачі у подальшому квадратних метрів у двохповерховому магазині, що будується, за адресою М.Макіївка, м-н. Зелений, бул. 60 річчя СРСР без стягнення відсотків за користування позикою. (а.с. 9)
Позивач виконав умови договору, фактично передавши ОСОБА_3 суму у розмірі 380 460 грн,, про що свідчить розписка ОСОБА_3 від 24.05.2008 року (а.с. 10)
У судовому засіданні встановлено, що відповідач умови договору позики не виконує, до теперішнього часу суму боргу не сплатив. Вимога про повернення сум боргу від 27.05.2011 року була залишена без відповіді (а.с. 11)
Відповідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачується щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за договором позики відповідачем не виконувалися, у наслідок чого утворилася заборгованість, яка складається з суми кредиту -380 460 грн., проценти за час прострочення у межах одного року -11 445,07 грн., індекс інфляції у розмірі 36 904,62 грн.
Розрахунок сум, що підлягають стягненню, наданий позивачем, судом перевірено та визнано вірним (а.с. 8)
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про можливість їх задоволення.
Згідно зі ст. 84 ЦПК України втрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвально рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Питання щодо розміру оплати правової допомоги врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ...», де у додатку до вказаної постанови йдеться про те, що витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються і граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_2, яка надавала правову допомогу ОСОБА_1, приймала участь у розгляді справи, була присутньою у судових засіданнях і витратила 33 хвилини робочого часу: судові засідання від 28.07.2011 року, 08.08.2011 року.
З урахуванням наведеного та розміру мінімальної заробітної плати, який становить 960 грн. на момент ухвалення рішення, апеляційний суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу, який підлягає відшкодуванню, повинен становити 960/100 х40 /60 х 33= 211,2 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 1046, 1048, 1049,1050 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 215, 218 ЦПК України,
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по договору позики у розмірі 380 460 грн., три відсотки за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 11 445,07 грн., інфляційні нарахування у розмірі 36 904,62 грн., а також 1700 грн. судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., та втрати на юридичну допомогу у розмірі 211,2 грн., а всього стягнути 430 840 (чотириста тридцять тисяч вісімсот сорок) гривень 89 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Червоногвардійський районний суд м. Макіївки протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: