Справа № 22-ц-424/2008р. Головуючий по 1-ій інстанції: Жмурченко В.Д.
Категорія: 34 Суддя-доповідач: Ільченко О.Ю.
іменем України
29 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого: Смирнової Т.В.
суддів: Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.
та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1, відповідачаОСОБА_2. та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Недригайлівського районного суду від 30 січня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою та стягнення моральної шкоди, -
Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.
Стягнуто зОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 1749 грн. 81 коп. матеріальних збитків завданих ДТП, 500 грн. моральної шкоди, 81 грн. судових витрат, а всього 2330 грн. 81 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
У апеляційній скарзі представникОСОБА_2. - ОСОБА_3 не погоджується з рішенням суду, посилається на його необгрунтованість, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.
Зокрема, не погоджується з висновками суду з приводу того, що відповідач мав технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів, та вважає, що його вина у скоєнні ДТП відсутня.
Крім того, вказує на те, що ОСОБА_2. є неналежним відповідачем, оскільки власником мотоцикла був ОСОБА_4, а тому відповідальність після його смерті повинні нести його спадкоємці.
Не погоджується з висновком суду щодо спричинення діями відповідача моральної шкоди позивачу, а також вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання і не зупинив провадження у цій справі до розгляду його скарги на постанову органу досудового слідства.
З цих підстав, прсить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди винен відповідач, який допустив порушення Правил дорожнього руху. Суд поклав відповідальність по відшкодуванню шкоди на відповідача з підстав, що він керував транспортним засобом без законних на те підстав. Судом вирішено питання і про часткове задоволення вимог по стягненню моральної шкоди у сумі 500 грн., враховуючи обставини справи та наслідки ДТП.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, які підтримав апелянт та його представник, заслухавши заперечення позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
З матеріалів цивільної та кримінальної справи №05130096, порушеної по факту дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 31 липня 2005 року у селі Вільшана, вбачається, що зіткнення мотоцикла ІЖ-П-2 під керуваннямОСОБА_2. з автомобілем ГАЗ сталось в момент коли водій автомобіля розпочав розворот і фактично змістився на середину дороги. Це вбачається, із схеми протоколу огляду місця події (а.с.9 кримінальної справи). Відповідач ОСОБА_2. зазначив, що він заздалегідь за 100 м. бачив, як в попутному напрямку з невеликою швидкістю рухався автомобіль ГАЗ, а сам рухався зі швидкістю 60 км. маючи намір його об'їхати. Як встановлено в суді апеляційної інстанції відповідач за 30-35 м. виявив дорожню небезпеку щодо здійснення автомобілем маневру розвороту.
Таким чином, відстань 30-35 м. - це відстань, яка давала відповідачу можливість запобігти зіткненню транспортних засобів шляхом своєчасного гальмування, коли б він діяв у відповідності з вимогами п.31.4.1 Правил дорожнього руху, так як при швидкості 60 км/год гальмівний шлях складав би 15 м. І, оскільки, відповідач не зміг своєчасно загальмувати на відстані 30 м., то свідчить про те, що він не впорався з керуванням мотоцикла.
В апеляційному суді встановлено, що мотоцикл ІЖ-П-2 не проходив технічний огляд, та не був обладнаний ручним тормозом, а крім того відповідач в суді пояснив, що він не міг справитись з мотоциклом, так як він був для нього занадто важкий в керуванні.
Із висновку автотехнічної експертизи від 20.10.2005 року, наданого експертом науково-дослідного економічно-кримінального центру, вбачається, що водій мотоцикла мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п.п.2.3 “б» і 12.3 Правил дорожнього руху, а водій автомобіля не мав можливості запобігти зіткненню (а.с.88-90 кримінальної справи №05130096). Цей висновок експертизи є одним із доказів в даній справі, який не спростований відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, і клопотання щодо неспроможності висновку при розгляді цієї цивільної справи не подавались.
Стосовно доводів відповідача щодо необхідності зупинення розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, де є його скарга на постанову слідчих органів, то вони не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі настає у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку судочинства.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду щодо покладення відповідальності по відшкодуванню шкоди на відповідачаОСОБА_2., як на заподіювача шкоди відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, оскільки з матеріалів справи та поясненнь самого відповідача вбачається, що він використав мотоцикл без дозволу осіб, які мали право на керування. В своєму поясненні, що відображені в протоколі допиту від 26 вересня 2005 року, в кримінальній справі ОСОБА_2. підтвердив той факт, що на мотоцикл було видано доручення на право керування і розпорядження його брату, проте 31 липня 2005 року в вечірній час він не маючи водійського посвідчення у відсутність брата взяв мотоцикл щоб поїхати до своїх знайомих (а.с.49 кримінальної справи). Ці обставини він підтвердив і в суді апеляційної інстанції, а тому за таких умов суд обгрунтовано вирішив питання щодо покладення обов'язку відповідальності наОСОБА_2.
Колегія суддів вважає, що за обставин, коли позивач тривалий час повинен захищати свої права, то суд обгрунтовано вирішив питання і про стягнення моральної шкоди у розмірі 500 грн., тому в цій частині доводи апелянта є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим та таким, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 30 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: