Справа № 2-а- 1734/08
«24» квітня 2008 року 14 год. 01 хв. м.Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Паршутич С.Л. та сторін, і інших осіб, які беруть участь у справі:
органу прокуратури: Гіліс І.В.
позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" - особі представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (копії довіреностей в матеріалах справи);
відповідача: Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція в особі представника - Красовського А.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 18.02.2008 року № 0000102341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року у сумі 100840 грн., за червень 2007 року в сумі 89014 грн., за липень 2007 року в сумі 76244 грн., за серпень 2007 року в сумі 61913 грн., за вересень 2007 року в сумі 168768 грн., разом - 496779 грн., суд, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної податкової інспекції від 18 лютого 2008 року №0000102341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007року у сумі 100840грн, червень 2007року в сумі 89014грн, за липень 2007року в сумі 76244грн., за серпень 2007року в сумі 61913грн., за вересень 2007 року у розмірі 168768грн., разом 496 779 грн..
Свої позовні вимоги позивач детально обґрунтовує в позовній заяві. Вимоги зводяться до того, що податковим органом зроблено незаконний висновок відносно зменшення ПДВ, оскільки спірним в даній справі є питання про право позивача на податковий кредит, а норма п.1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту -іменовано Закон 168) дає визначення лише терміну «бюджетне відшкодування»; законодавство визначає єдиний випадок неможливості включення витрат зі сплати ПДВ до податкового кредиту - у разі не підтвердження цих витрат податковими накладними.
Відповідач - Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція позов заперечує. Свої заперечення обґрунтовує тим, що норма пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168 в редакції, яка була чинною на час існування спірних правовідносин, крім зазначених позивачем обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Доводить, що відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 Закону № 168 суми податку на додану вартість зараховуються до державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету України.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів державного бюджету України (п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону N 168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону N 168).
Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом N 168 встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
За змістом Закону N 168, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.
Перевіркою виявлено взаємовідносини ТОВ «Свиспан Лімітед» з суб'єктами господарювання у другій ланці ланцюга постачання, місцезнаходження якого не встановлено та яке зареєстроване на підставну особу.
Так, на підтвердження включення до складу податкових зобов'язань ТОВ «Торгбуд-7», ТОВ «Атлантика Україна», ПП «Агротекс», суми ПДВ з реалізованих товарів для посередників (ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія», ТзОВ «Кано-Миколаїв», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Інгрід Південь ЛТД», ТОВ «Украгропромресурси-2006»), які в свою чергу були постачальниками ТОВ "Свиспан Лімітед", було надіслано до відповідних податкових інспекцій запити на проведення зустрічних перевірок.
В результаті наданих відповідей з податкових інспекцій було встановлено, що відносно ПП «Агротекс» 15.05.2007р. Господарським судом Миколаївської області у справі про банкрутство №10/86/07 було винесено ухвалу про ліквідацію даного підприємства та затверджено ліквідаційний баланс, юридичну особу ліквідовано; ТОВ «Атлантика Україна» жодних господарських відносин з посередником -ТОВ «Кано Миколаїв» не мало. Окрім цього свідоцтво платника ПДВ ТзОВ «Атлантика Україна» анульовано у лютому 2007 року; ТОВ «Торгбуд-7» взаєморозрахунків з ТОВ «Украгропромресурси-2006» у серпні 2007 р. не мало.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд встановив.
Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією у період з 11.02.2008 р. по 15.02.2008 р. проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед» (код за ЄДРПОУ 32358806) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень, липень, серпень, вересень 2007року, за наслідками якої складено акт №154/23-32358806р. (далі за текстом -акт перевірки).
На підставі складеного акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2008 року №0000102341/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007року у сумі 100840грн, червень 2007року в сумі 89014грн, за липень 2007року в сумі 76244грн., за серпень 2007року в сумі 61913грн., за вересень 2007 року у розмірі 168768грн., разом 496 779 грн. (далі за текстом постанови іменовано - спірне податкове повідомлення-рішення).
В ході проведення перевірки до ДПІ у Жидачівському районі Львівської області було надіслано запити 30.07.2007року за № 4671/23-33, 28.08.2007року за № 5527/23-3, 26.09.2007року № 6483/23-33, 05.10.2007року № 6883/23-033 щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» (код 31579043 з питань правових відносин з ТОВ «Свиспан Лімітед». 03.09.2007року, 26.10.2007року, 02.11.2007року, 19.10.2007року було отримано відповідь згідно з якою було встановлено, що ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» є посередником з реалізованих для ТОВ «Свиспан Лімітед» тріски технологічної, балансів та дров.
Постачальниками даних товарів для ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» були також посередники ТзОВ «Кано-Миколаїв», ТОВ «Інгрід Південь ЛТД», СПД ОСОБА_3, ТОВ «Торгбуд-7».
Також відповідачем були надіслані запити відповідно до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва та ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, де зареєстровані вищеназвані постачальники. За результатами отриманих відповідей постачальниками для вказаних посередників відповідно були ПП «Агротекс», ТОВ «Атлантика Україна», ТОВ «Украгропромресурси-2006». При цьому, ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва 13.12.2007року повідомила, що 17.04.2007року ТОВ «Атлантика Україна» було закрито, фінансово -господарська діяльність не проводилась, в лютому 2007року свідоцтво платника ПДВ було анульовано. Поряд з обумовленим, ДПІ у Заводському районі 29.12.2007року, яка повідомила, що провести перевірку ПП «Агротекс» неможливо, так як Господарським судом Миколаївської області 15.05.2007року винесено ухвалу у справі № 10/86/07 про ліквідацію ПП «Агротекс». Декларація з ПДВ червень 2007року названим підприємством подана з нульовим показниками. Крім того, листом від 22.01.2008року ДПІ у Заводському районі повідомила, що ТОВ «Украгропромресурси-2006» (згідно наданого ним листа) не мало взаєморозрахунків із ТОВ «Торгбуд-7» в серпні 2007року.
У висновку акта перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, вказано на порушення ТзОВ «Свиспан Лімітед» пункту 6 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних (затв. Наказом ДПА України від 30.06.2005року № 244, зареєстров. Мін'юстом 18.07.2005року за № 770/11050), пункту 1.8. статті 1, підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) шляхом завищення суми бюджетного відшкодування на суму 496779 грн. ( втому числі за травень- вересень 2007року)
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.
Суд виходив з такого.
Сума податкового кредиту ТзОВ «Свиспан Лімітед» за квітень місяць 2007 року в розмірі 100840 грн. підтверджено 3 податковими накладними: №264 від 11.04.2007 р., №265 від 23.04.2007 р., №415 від 30.04.2007 р.; за травень місяць 2007 року в розмірі 89014 грн. підтверджено 3 податковими накладними: №416 від 14.05.2007 р., №417 від 23.05.2007 р., №418 від 31.05.2007 р.; за червень місяць 2007 року в розмірі 76244 грн. підтверджено 4 податковими накладними: №419 від 11.06.2007 р., №420 від 18.06.2007 р., №665 від 22.06.2007 р., №666 від 30.06.2007 р.; за липень місяць 2007 року в розмірі 61913 грн. підтверджено 3 податковими накладними: №667 від 10.07.2007 р., №669 від 26.07.2007 р., №670 від 31.07.2007 р.; за серпень місяць 2007 року в розмірі 168768 грн. підтверджено 4 податковими накладними: №6760 від 13.08.2007 р., №761 від 22.08.2007 р., №762 від 31.08.2007 р., №763 від 31.08.2007 р. виписаними контрагентом - ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» (ІПН 315790413188) - платником ПДВ (свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ №18402228, видане ДПІ у Жидачівському районі Львівської області 06.08.2001 р.); вартість придбаного товару (тріски технологічної, тріски шпона, тирси, балансів та дров) віднесено позивачем до складу валових витрат; суму ПДВ в розмірі 100840 грн. фактично сплачено позивачем на банківський рахунок ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» у складі ціни придбаного товару (тріски технологічної, тріски шпона, тирси, балансів та дров). Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються матеріалами справи.
Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №1268/97 3.04.1997 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон про ПДВ) податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначено згідно з цим Законом.
Відповідно до пп.7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
-або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 (чинної редакції) визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпункт 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином податкова накладна є документом, що підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
Згідно пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Отже, Закон про ПДВ визначає єдиний випадок неможливості включення витрат із сплати ПДВ до податкового кредиту звітного періоду - у разі не підтвердження витрат зі плати ПДВ податковими накладними. А податкова накладна є єдиним документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
Між ТзОВ «Свиспан Лімітед» та ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» на 2007 рік укладено 2 договори: договір №УПК/ТС-07 від 01.01.2007 р. на поставку деревини дров'яної, балансів, тріски технологічної, тріски технологічної з відходів фанерного виробництва; договір №УПК/ФС-07 від 01.01.2007 р. на поставку фансировини;
ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» протягом квітня - серпня 2007 фактично поставила позивачу Товар на загальну суму 4833482,2 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується реєстром видаткових накладних, поясненнями представників позивача, які не заперечуються відповідачем та прокурором, а ТзОВ «Свиспан Лімітед» провів оплату за Товар, що підтверджується платіжними дорученням про оплату. Придбаний товар у подальшому використовувався позивачем при здійсненні основних видів господарської діяльності - виробництва ДСП, ламінованої ДСП.
Податкові накладні №264 від 11.04.2007 р., №265 від 23.04.2007 р., №415 від 30.04.2007 р., №416 від 14.05.2007 р., №417 від 23.05.2007 р., №418 від 31.05.2007 р., №419 від 11.06.2007 р., №420 від 18.06.2007 р., №665 від 22.06.2007 р., №666 від 30.06.2007 р., № 667 від 10.07.2007 р., №669 від 26.07.2007 р., №670 від 31.07.2007 р., №6760 від 13.08.2007р., №761 від 22.08.2007 р., №762 від 31.08.2007 р., №763 від 31.08.2007 р. складені ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» відповідно до вимог п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону про ПДВ та наказу ДПАУ від 30.05.97 р. №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення». ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» на момент їх складання було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, що вказує на правомірність видачі ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» вказаних податкових накладних.
Таким чином, сума податкового кредиту за квітень-вересень 2007 р. позивача у розмірі 496779грн. сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія», який зареєстрований платником ПДВ.
Суд не погоджується з доводами податкового органу на порушення ТзОВ «Свиспан Лімітед» п.1.8 ст. 1 Закону про ПДВ, оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначена у п.1.8 норма дає лише визначення терміна «бюджетне відшкодування» і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначається, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняття «бюджетне відшкодування» і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядку визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм вказаного Закону про ПДВ.
Іншою такою нормою Закону про ПДВ є пп.7.7.1 ст. 7, який передбачає, що суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні такої суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті до бюджету. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з названим підпунктом, така сума враховується у зменшення податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди, а при відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На підставі пп.7.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.
Закон про ПДВ, а також інші законодавчі акти з питань оподаткування, не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ, сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Із акта перевірки вбачається, що такий обов'язок фактично покладений податковим, органом на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Відповідач, всупереч вимогам закону, переклав на позивача обов'язок здійснювати контроль за сплатою третіми особами (ТзОВ «Кано-Миколаїв», ТОВ «Інгрід Південь ЛТД», СПД ОСОБА_3, ТОВ «Торгбуд-7», ПП «Агротекс», ТОВ «Атлантика Україна», ТОВ «Украгропромресурси-2006»), з якими останній не мав жодних господарських операцій, суми ПДВ безпосередньо до державного бюджету.
Жодним нормативним актом не встановлено обов'язку одного платника податку нести відповідальність за дії іншого суб'єкта господарювання. Стаття 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Судом відхиляються доводи проте, що податок на додану вартість не сплачений до бюджету контрагентами позивача. З досліджених судом доказів вбачається, що постачальник товарів, якому позивач сплатив податок на додану вартість в ціні товару, ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» є платником податку на додану вартість. Сплачений позивачем у складі вартості податок на додану вартість в сумі 496779грн. постачальник сплатив до бюджету, віднісши суму ПДВ до складу податкових зобов'язань відповідного звітного періоду. Вказані обставини підтверджуються деклараціями з ПДВ поданими ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» до податкового органу та не заперечуються відповідачем.
Стосовно ж покликань представника відповідача щодо повідомлень позивача та його засновника про те, що повідомлень ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» має правовідносини підприємствами, які мають ознаки фіктивності, то з матеріалів справи вбачається, що такі повідомлення направлялись в період листопад , грудень 2007року та січень, лютий, березень 2008року. Господарські операції здійснені позивачем з ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» у період квітень-серпень 2007року. А відтак, відповідач не надав суду доказів того, що станом на дату проведення названих господарських операцій позивачу було відомо про те, що ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» має правовідносини підприємствами, які мають ознаки фіктивності.
За таких обставин, позовні вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства про оподаткування і підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі в сумі 3,40 грн. слід присудити на користь позивача з Державного бюджету.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної податкової інспекції від 18 лютого 2008 року № 0000102341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року у сумі 100840 грн., за червень 2007 року в сумі 89014 грн., за липень 2007 року в сумі 76244 грн., за серпень 2007 року в сумі 61913 грн., за вересень 2007 року в сумі 168768 грн., разом - 496 779 грн.
3. Присудити позивачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Свиспан-Лімітед"
(поштова адреса: вул.Степанська, буд. 9, м.Костопіль, Рівненська обл., 35000, п/р 260074054 в РОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м.Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 32358806) з державного бюджету 3 (три) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М. Шевчук
Повний текст постанови складено 25.04.2008року.