Справа № 2-а-1306/08
«24» квітня 2008 року
17год. 32хв.
м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: Юрчука М.І. (головуючий), суддів Шарапи В.М., Боймиструка С.В., за участю секретаря судового засідання Шульги О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Гуз С.Б.
відповідача1: представник Корнєва Т.В.
відповідача2: представник Гнатишин К.В.
органу прокуратури: представник Квятковський Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" до відповідача1 Рівненської митниці; відповідача 2 Головного управління державного казначейства України в Рівненській області про визнання рішень про відмову в прийнятті декларації №204000002/2007/000531 від 11.12.2007 року протиправними,
Позивач - відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот" - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання рішень Рівненської митниці в частині відмови в прийнятті декларації №204000002/2007/000531 від 11.12.2007 року протиправними. До участі у справі позивач також залучив у якості відповідача 2 Головне управління державного казначейства України в Рівненській області, оскільки первісні позовні вимоги містили вимоги про стягнення збитків з державного бюджету, а також судових витрат.
В обгрунтування позовних вимог про визнання рішення Рівненської митниці в частині відмови в прийнятті декларації №204000002/2007/000531 від 11.12.2007 року протиправними зазначає таке.
29 листопада 2007 року, відповідно до контракту №1141 від 27.07.2007 року, укладеного між Umicore AG & Co. KG та ВАТ „Рівнеазот", відповідно до авіа накладної №2740 020РКА 7545 3512 останнім отримано каталітичні системи типу МКS/ТМ в кількості 2 шт.
На виконання вимог митного законодавства, 11 грудня 2007 року, позивачем до Рівненської митниці подано декларації ІМ 40. До декларації додано всі документи визначені Переліком документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №80 від 01.02.2006р., в тому числі, передбачений п.21, податковий вексель на суму 1 793 934,47 грн. серії АА 0542831 від 03.12.2007р.
11 грудня 2007р. відповідачем згідно картки відмови в прийнятті митної декларації. митному, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. №204000002/2007/000531, прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації. Рішення про відмову в прийнятті митної декларації відповідач обґрунтовує тим, що позивачем неподані документи та відомості про те, що раніше платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1104 від 01.10.1997р. (далі - Порядок).
Відповідач - Головне управління державного казначейства України в Рівненській області у письмовій формі заперечень на адміністративний позов не подав, у судовому засіданні як представник Гнатишин так і представник Демянчук позовні вимоги заперечили з підстав, які наводить Рівненська митниця у своїх запереченнях.
Відповідач - Рівненська митниця подала заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує.
В заперечення позовних вимог (а.с.46-49) та доповненнях до заперечень зазначає, що Картка відмови була винесена в порядку здійснення митної справи та забезпечення на території закріпленій за Рівненською митницею комплексного контролю за додержанням законодавства України, здійснення митної справи, на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Митним кодексом України, Законами України "Про Державний бюджет на 2007 рік", "Про податок на додану вартість", Порядком випуску, обігу та погашення, векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженим постановою КМ України від 01.10.97 р. № 1104 (зі змінами), Порядком здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим наказом ДМСУ від 20.04.05 р. № 314.
Відповідно до пункту 11.5. ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.
Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України, згідно пункту 11.5 Закону.
На виконання пункту 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" постановою Кабінету Міністрів України 01.10.97 р. № 1104 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України.
Відповідно до пункту 4 Порядку, податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає всім наведеним у даному пункті вимогам.
Частиною 3 ст. 34 Конституції України встановлено, що держава прагне до збалансованості бюджету України, тобто, витрати бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний рік.
Згідно п.1.16 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель являється письмовим безумовним грошовим зобов'язанням сплатити до бюджету відповідну суму коштів, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. Податковий вексель видається платником на відстрочення сплати ПДВ.
В той же час ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" заборонено у 2007 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами.
Так як податковий вексель видається платником податку на відстрочення оплати ПДВ, то розрахунок за його допомогою є відстрочкою оплати податкового зобов'язання позивачем як суб'єктом господарювання, і відповідно, підпадає під дію ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Тобто у даному випадку двома різними законами України запроваджено різні правила щодо регулювання одного питання - можливості сплати при ввезені товарів на територію України ПДВ шляхом видачі податкового векселя.
На підставі поданої заяви (а.с.28) судом до участі у справі, з метою захисту інтересів держави в особі Рівненської митниці, допущено прокуратуру Рівненської області.
Представником прокуратури у заяві зазначено, що оскільки визнання нечинним картки відмови, виданої Рівненською митницею, стягнення збитків за рахунок Державного бюджету України перешкоджає зазначеному державному органу в здійсненні покладених на нього завдань і може завдати шкоди економічним інтересам держави, прокуратура області вважає за необхідне захистити інтереси держави в особі Рівненської митниці в судовому порядку.
Будь-яких інших обгрунтувань та обставин, в чому полягає порушення інтересів держави, прокуратурою у письмовій формі не викладено.
По даній справі здійснено технічну фіксацію судового процесу на комплексі "Камертон", інвентарний номер SN125327 та SN125318. Для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер A2931.
Головуючий доповів про зміст позовних вимог, які представник позивача у судовому засіданні підтримав.
Представник відповідача - Рівненської митниці Корнєва Т.В. надала пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на позовну заяву та доповненнях на заперечення.
Представник відповідача - Головного управління державного казначейства України в Рівненській області надав пояснення, в яких зазначає, що оскільки митним органом правомірно прийнято оспорюване рішення, підстав для відшкодування збитків та судових витрат не має.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані відповідачем одночасно із запереченнями на адміністративний позов. Додатково представником митного органу надано суду клопотання про долучення у якості письмових доказів роз'яснення Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 21 квітня 2008 року №21-7/2008 та копію ВМД від 18.12.07р.
Клопотання ВАТ "Рівнеазот", які подані до суду у письмовій формі, судом розглянуті та по них прийняті відповідні процесуальні рішення: задоволено клопотання про залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення з державного бюджету на користь ВАТ "Рівнеазот" збитків в сумі 54 347,89 грн.
Клопотання Рівненської митниці, які подані до суду у письмовій формі, судом розглянуті, та по них прийняті відповідні процесуальні рішення: задоволено клопотання про колегіальний розгляд справи; відмовлено у клопотанні про залишення позовної заяви в частині визнання рішення Рівненської митниці протиправним без розгляду, а відтак і щодо закриття провадження у справі; задоволено клопотання про оголошення перерви; задоволено клопотання про долучення до матеріалів справи роз'яснення Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 21 квітня 2008 року №21-7/2008.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд
Відповідачем - Рівненською митницею 11 грудня 2007 року прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 204000002/2007/000531, про що було винесено однойменну Картку.
На думку посадової особи митного органу Калінчука М.В. (відділ митного оформлення №2 Рівненської митниці), після вивчення вантажної митної декларації, товаросупровідних та інших документів, митна декларація не може бути прийнята з наступних причин: "Декларантом не подані документи та відомості про те, що раніше платник податку чи пов'язані з ним особи, які є були або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України. Стаття 45, 88 Закону від 11.07.2002 №92-IV "Митний кодекс України", ПКМУ №1344 від 21.11.2007р."
Такий висновок відповідача-1 є помилковим.
По-перше.
Відповідно до статті 45 Митного кодексу України (частини 1-2) особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.
Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Перелік документів-80), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. N 80 (з подальшими змінами та доповненнями) є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає. Лише ці документи є обов'язковими для подання.
Окрім того постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 р. N 80 зобов'язано Державну митну службу України на підставі законодавчих актів з урахуванням митного режиму скласти перелік документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Такий Перелік був затверджений наказом Державної митної служби від 20 березня 2006 року N 202, який втратив свою чинність з 1 січня 2007 року згідно з наказом Державної митної служби України від 24 листопада 2006 року N 1046.
Таким чином єдиним нормативним актом щодо подання документів необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України є Перелік документів-80.
У Переліку документів-80 не передбачено подання документів відомостей про те, що раніше платник податку чи пов'язані з ним особи, які є були або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України.
Відтак митний орган не вправі вимагати будь-які інші документи, які відсутні у Переліку документів-80.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
По-друге.
Відповідно до абзацу 1 пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які видаються платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання визначаються Порядком.
За змістом пункту 4 Порядку, податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає всім наведеним нижче вимогам, зокрема є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо раніше такий платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 Порядку.
Обов'язок здійснення обліку податкових векселів покладено на органи митного контролю та державні податкові адміністрації (інспекції) (п.21 Порядку). Відповідно до Порядку обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки, затвердженого наказом Державної митної служби України і Державної податкової адміністрації України №494/383 від 08.07.2004р. та спільного листа Державної податкової адміністрації України і Державної митної служби України №20297/7/16111 7, №11/2-15/10057-ЕП від 03.10.2007р. обов'язок інформування на центральному рівні Державної митної служби України щодо суб'єктів господарювання, які на момент митного оформлення товарів мають непогашені в строк податкові векселі покладено на Державну податкову адміністрацію України. В подальшому Державна митна служба України зобов'язана надавати вищезазначену інформацію підпорядкованим митним органам. Відповідно до пп. 1.4, 2.2 Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України та Державною митною службою України здійснюється з 01 вересня 2004 року кожної доби в електронному вигляді. На платника податків, відповідно до пунктів 19, 24 Порядку покладено обов'язок здійснювати погашення податкових векселів та вести їх облік відповідно до порядку бухгалтерського обліку податку на додану вартість, встановленого Мінфіном.
Що стосується вимог про надання відомостей (а не документів) в частині переліку пов'язаних осіб по відношенню до платників, які не здійснюють погашення векселів у спосіб, визначений пунктом 19 Порядку, то такий перелік, в зв'язку з можливістю непередбачених і не прогнозованих змін кола таких осіб, не може бути визначений органами податкової служби ні на рівні ДПА України, ні на регіональному чи районному рівнях, а тому органи податкової служби не можуть надавати зазначену інформацію митним органам.
Окрім того, Державна митна служба України листом № 15/1749 від 29.12.2007 року (а.с.21) проінформувала митниці про те, що митне оформлення товарів із застосуванням податкових векселів необхідно здійснювати за умови коли назва платника податків відсутня в інформації про суб'єктів господарювання, які здійснювали погашення векселів за рахунок інших джерел, розміщеної в ЄФІС Держмитслужби.
По-третє.
Твердження митного органу з посиланням на статтю 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", що заборонено у 2007 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами, оскільки податковий вексель є відстрочкою оплати податкового зобов'язання позивачем як суб'єктом господарювання, є безпідставним та необгрунтованим.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.16 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" подання податкового векселю органам митного контролю - це є право платника податків при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації.
Позивач у даному випадку скористався таким правом.
Дана норма (пункт 11.5 статті 11) Закону України "Про податок на додану вартість" у 2007 році була чинною, жодними нормативними актами, в тому числі Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", не зупинялася, за винятком в частині застосування цього пункту для операцій з ввезення на митну територію України товарів за товарною позицією 2711 згідно УКТ ЗЕД - Гази нафтові та інші вуглеводні у газоподібному стані.
Поданий аналіз застосування двох різних законів України щодо регулювання одного питання - можливості сплати при ввезені товарів на територію України ПДВ шляхом видачі податкового векселя є власною думкою представників Рівненської митниці.
У даному випадку відсутні однопредметні нормативні акти.
Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету (преамбула) та є постійно діючим нормативно-правовим актом в часі.
За змістом частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Законом України "Про систему оподаткування" визначено принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
За змістом статті 1 (частини 1, 3) Закону України "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" є нормативно- правовим актом тимчасової дії у часі (діє в межах календарного року з 01 січня по 31 грудня).
Складання його проекту, розгляд та прийняття є стадіями бюджетного процесу України (стаття 19 Бюджетного кодексу України).
В силу частини 2 статті 38 Бюджетного кодексу України законом про Державний бюджет України визначаються:
1) загальна сума доходів і загальна сума видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди, а також з розподілом видатків на поточні і капітальні);
2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюджету України в наступному бюджетному періоді і державного боргу на кінець наступного бюджетного періоду, повноваження щодо надання державних гарантій, а також обсягу цих гарантій відповідно до статті 17 цього Кодексу;
3) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України за бюджетною класифікацією;
4) доходи бюджету за бюджетною класифікацією;
5) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;
51) розмір оборотної касової готівки Державного бюджету України;
52) розмір мінімальної заробітної плати на плановий бюджетний період;
53) рівень забезпечення прожиткового мінімуму на плановий бюджетний період;
6) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.
За змістом статті 7 Закону України "Про систему оподаткування" ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.
Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, як вбачається із зазначеного в ієрархічній системі нормативно-правових актів України Закон України "Про податок на додану вартість", як спеціальний Закон, знаходиться вище, ніж Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (у даному випадку).
По-четверте.
Посилання представника Рівненської митниці на роз'яснення Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 21 квітня 2008 року №21-7/2008 є необгрунтоване та безпідставне, оскільки воно стосується правовідносин, які виникли після 01 січня 2008 року. У даному випадку правовідносини виникли до 01 січня 2008 року.
Також судом не приймається заперечення представника Рівненської митниці в обгрунтування правомірності винесення Картки з підстав невідповідності зазначених відомостей до ВМД щодо номеру податкового векселя та його суми, оскільки така підстава у Картці відсутня.
З огляду на вищевикладене позов позивача - Рівненської митниці про визнання рішення Рівненської митниці в частині відмови в прийнятті декларації №204000002/2007/000531 від 11.12.2007 року протиправними, що виразилося у прийнятті Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України підлягає до задоволення.
Витрати по сплаті судового збору присуджуються позивачу із Державного бюджету України пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити в повному обсязі.
Визнати незаконною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №204000002/2007/000531 від 11.12.2007р.
Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача - Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот" витрати по сплаті судового збору в сумі
3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Юрчук
Суддя В.М.Шарапа
Суддя С.В.Боймиструк
Постанова законної сили не набрала
Суддя Юрчук М.І.