Справа № 2-а-1221/08
«29» березня 2008 року
15год. 04хв.
м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Шульги О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Тарасюк Т.М.
відповідача: представник Мельничук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго" до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області про скасування припису №4 від 11.01.2008 про усунення порушення та рішення №4 від 11.01.2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,
Позивач - Закрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго" - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про скасування припису №4 від 11.01.2008 про усунення порушення та рішення №4 від 11.01.2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін які прийняті відповідачем - Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області.
В обґрунтування поданого позову зазначає, що на підставі посвідчення, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Рівненській області від 7 листопада 2007 року № 323, проведено перевірку дотримання порядку застосування тарифів на електроенергію для всіх категорій споживачів в Здолбунівському РЕМ, закритого акціонерного товариства «ЕЙ-І-ЕС Рівнеенерго», про що складено акт від 05.12.2007 року (а.с.16-22).
Проведеною перевіркою встановлені факти невірного визначення ЗАТ «ЕЙ-І-ЕС Рівнеенерго» розрахункового періоду, вказаного в договорах. За рахунок порушення державної дисципліни цін в частині визначення розрахункового періоду та завищення плати за спожиту електроенергію Здолбунівським РЕМ, за період з 01.01.2007 року по 01.12.2007 рік ЗАТ «ЕЙ-І-ЕС Рівнеенерго» була необґрунтовано отримана виручка в сумі 2841,62 грн.
11 січня 2008 року на підставі складеного акту відповідачем прийнято рішення №4 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. Вказане рішення та припис №4 вручено позивачу.
Позивач вважає вказані припис № 4 та рішення № 4 від 11.01.2008 року безпідставними, такими, що не відповідають вимогам чинного в Україні законодавства та підлягають скасуванню. Свою позицію позивач обґрунтовує порушенням відповідачем пунктів 1.4., 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519 (надалі - Інструкція).
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує.
В заперечення адміністративного позову зазначає, що проведеною перевіркою розрахунків плати за спожиту електричну енергію встановлено, що товариство рахувало кількість днів починаючи з дати, що є наступною після дати початку розрахункового періоду. Таким чином в результаті вільного тлумачення умов договору позивачем допущено нарахування тарифів в завищеному розмірі за розрахунковий період. Відповідно до умов договору про постачання електричної енергії, нарахування за розрахунковий період з 15 числа поточного місяця по 15 число наступного місяця повинно було проводитися: за період з 15 числа по 30 (31 ) числа поточного місяця - 16 (17)днів - тариф поточного місяця 1 число - 14 число наступного місяця - 14 днів - тариф наступного місяця.
Окрім того звертає увагу суду, що під час перевірки знайшло своє відображення також завищення цін для релігійних культових установ: Українською греко-католицькою церквою, Релігійною громадою римсько-католицької церкви, Церквою Адвентистів сьомого дня. З приводу цієї обставини позивач в цій частині (а це завищення становить 180грн.83коп.) ні припис, ні рішення не оспорює.
По даній справі здійснено технічну фіксацію судового процесу на комплексі "Камертон", інвентарний номер SN125318. Для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск, серійний номер 06228102.
Головуючий доповів про зміст позовних вимог, які представник позивача у судовому засіданні підтримала.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Позивачем додатково подано копію договору на постачання електричної енергії №5/10 від 12.09.2005 року, копію наказу від 3 березня 2007 року №129, копію витягу з журналу реєстрації перевірок.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані відповідачем одночасно із запереченнями на адміністративний позов. Додатково відповідачем подано копію посвідчення №323 від 7 листопада 2007 року.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачу в позові слід відмовити.
Судом встановлено таке.
Правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами електричної енергії - юридичними особами та фізичними особами (крім населення), регламентуються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910) (далі - Правила).
Відповідно до п.1.6. Правил, з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом укладається договір про постачання електричної енергії.
Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.
Проведеною перевіркою встановлені факти невірного визначення позивачем розрахункового періоду, вказаного в договорах.
У відповідності до п. 6.12. Правил споживач оплачує величину коштів за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію. Розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов укладеного договору.
В розумінні п.1.2. Правил, розрахунковий період - період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач застосовує такий механізм розрахунків:
- розрахунковий період з 15 числа кожного місяця і триває до 15 числа наступного місяця;
- 15 числа кожного місяця о 9 год. споживач фіксує покази приладів обліку з метою фіксації обсягу фактично спожитої електроенергії протягом розрахункового періоду;
- вказані покази споживач надає Позивачу;
- позивач, на підставі отриманої від споживача інформації про покази, формує рахунок на оплату фактично спожитої електроенергії за розрахунковий період.
- о 9 годині 15 числа кожного місяця завершується розрахунковий період попереднього місяця і з цього ж моменту, з нульового споживання, починається розрахунковий період наступного місяця.
З наведеного слідує, що обрахунок позивачем спожитої електроенергії нового періоду починається після зняття показника приладу обліку, тобто після 9:00 15 числа кожного місяця. Законодавець не визначає поняття нульового періоду споживання, відтак суд дійшов висновку, що першим днем розрахункового періоду є 15 (а не 16 як це стверджує позивач) число кожного місяця. Отже, спожита 15 числа електроенергія має обраховуватись за тарифом, що діяв станом на цей день і включатись до відповідного розрахункового періоду, що почався 15 числа.
Зазначена позиція суду кореспондується із частиною 1 статті 251, статтею 253, частиною 3 статті 254 Цивільного кодексу України. Під строком у цивільному праві визнається певний період у часі, із закінченням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного після календарної дати дня або настанням події, якою визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року, а якщо строк обчислюється місяцями - то відповідного числа останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. Коли останній день строку припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається перший робочий день. Якщо строк встановлено для виконання певної дії, то він закінчується о 24-й год останнього дня строку. Але коли така дія повинна бути вчинена в певній організації, то строк закінчується в той час, коли в цій організації закінчується робочий день.
У даному випадку слід застосовувати визначення «строк», оскільки, як зазначалося вище, зі сплином (закінченням) його пов'язана дія чи подія - проводиться розрахунок вартості відпущеної електроенергії.
Оскільки сторони визначили, що розрахунковий період триває до 15 числа наступного місяця, то цей строк закінчується саме 14 числа. Новий строк розпочинається з 15 числа.
Таким чином суд погоджується із відповідачем, що відповідно до умов договору (як приклад проаналізовані договірні правовідносини між позивачем та КП «Здолбунівкомуненергія» - а.с.75-82) нарахування за розрахунковий період з 15 числа поточного місяця по 15 число наступного місяця повинно було проводитися за період з 15 числа по 30 (31 ) числа поточного місяця - 16 (17)днів - тариф поточного місяця; 1 число - 14 число наступного місяця - 14 днів - тариф наступного місяця.
За таких обставин контролюючим органом в акті перевірки правомірно встановлено факт невірного визначення позивачем розрахункового періоду, винесені ними оспорюваний припис та рішення - відповідають вимогам законодавства.
Покликання позивача на ту обставину, що оскільки перевіркою було охоплено структурний підрозділ - Здолбунівський РЕМ, існування якого позивачем оспорюється, і результати перевірки надані не були, то має місце порушення вимог п. 3.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519.
Така позиція позивача спростовується власне актом перевірки, який представником суб'єкта, що перевірявся, не підписаний, однак міститься підпис представника про отримання одного примірника акту.
Також твердження позивача спростовується і витягом із Журналу реєстрації перевірок контролюючими органами: керівник позивача була повідомлена і обізнана про початок проведення державної дисципліни цін.
Окрім того, як зазначалося вище, під час перевірки знайшло своє відображення завищення цін для релігійних культових установ: Українською греко-католицькою церквою, Релігійною громадою римсько-католицької церкви, Церквою Адвентистів сьомого дня. З приводу цієї обставини позивач в цій частині (а це завищення становить 180грн.83коп.) ні припис, ні рішення не оспорює.
З огляду на вищевикладене, позивачу у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - Закритому акціонерному товариству "Ей-І-Ес Рівнеенерго" - в позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Юрчук
Постанова законної сили не набрала
Суддя Юрчук М.І.