"26" липня 2011 р. справа № 2а-2136/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2010 року у справі № 2-а-2136/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій по відмові у виплаті щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язання нарахувати та виплатити цю допомогу, -
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі по тексту відповідач), в якому просив поновити термін позовної давності для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав. Свобод та інтересів, визнати відмову відповідача відносно виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, стягнути із відповідача на користь позивача недоплачену позивачу щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за 2006-2010 роки в сумі 6638 грн. 10 коп.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 грудня 2010 року суд дійшов висновку, керуючись положеннями ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позов поданий у строк, установлений законом, оскільки суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком.
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2010 року у справі № 2-а-2136/10 (суддя Кір'як А.В.) позов задоволено частково. Дії відповідача по відмові в перерахунку та виплаті позивачу щомісячного підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано протиправними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, за період: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 грудня 2010 року, виходячи з мінімальної пенсії за віком на час виплати та виключивши при нарахуванні вже нараховану та виплачену за зазначений час суму щомісячного підвищення до пенсії. В останній частині в задоволенні позову відмовлено.
Відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пільг.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась та зміни до неї не вносилися.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів та механізму виплати колегією суддів до уваги не приймається, оскільки відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Суд першої інстанції в описовій частині рішення , керуючись положеннями ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»поновив позивачу строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити з цього приводу, що не підлягають застосуванню до спірних правовідносин норми статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до яких суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Так, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, яка встановлена у вигляді підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Згідно із визначенням, яке міститься у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. З урахуванням цього, державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді підвищення до пенсії, яка за своєю правовою природою є окремим джерелом доходу пенсіонера та бюджетним фінансуванням відрізняється від пенсії, що сплачується за рахунок внесків осіб, застрахованих в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, не може розцінюватись як її складова частина, а тому підстави для застосування статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутні.
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р., в якому міститься роз'яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, з урахуванням застосування шестимісячного строку звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає, що в період з 03 червня 2010 року по 03 грудня 2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, через помилкове застосування норм матеріального та процесуального права було невірно визначено період для здійснення вищезазначених виплат.
Керуючись викладеним колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова суду першої інстанції має бути скасована, як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Однак, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З вищезазначених підстав, колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього коштів, оскільки він не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення подальшого виконання своїх зобов'язань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 грудня 2010 року у справі № 2-а-2136/2010 - скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 03 червня 2010 року по 03 грудня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 03 червня 2010 року по 03 грудня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко