Іменем України
23.08.11 о 15 год. 50 хв.Справа №2а-1903/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді: Лотової Ю.В.,
при секретарі: Бартиші В.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,
представників відповідачів:
Начальника управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_2 та управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя - ОСОБА_3, довіреність від 05.07.2011 року та довіреність № 4759/07-07 від 25.08.2010 року;
Начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі ОСОБА_4 та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі - ОСОБА_5, довіреність № 4259/08 від 04.07.2011 року та довіреність № 2942/08-04 від 28.04.2011 року;
Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);
до відповідачів:
- Начальника управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_2 (АДРЕСА_2);
- Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (пр-т Гер. Сталінграду, буд. 59, м. Севастополь, 99059);
- Начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі ОСОБА_4 (АДРЕСА_3);
- Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі (АДРЕСА_3);
- Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі (вул. Балаклавська, буд. 9, м. Севастополь, 99011).
про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Обставини справи:
09.06.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до начальника Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач 1) та начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі ОСОБА_4 (далі по тексту відповідач 2) про зобов'язання начальника Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_2 надати повну та достовірну відповідь на інформаційний запит від 20.05.2011 року та компенсувати позивачу матеріальну та моральні шкоди у розмірі 850,00 грн., що спричинена ненаданням своєчасної та повної відповіді на вказаний інформаційний запит, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та зобов'язання забезпечити відповідно до посадових обов'язків належне та своєчасне виконання Указу Президента «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» від 05.05.2011 року № 547/2011; зобов'язання начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі ОСОБА_4 надати повну та достовірну відповідь на інформаційний запити від 27.05.2011 року, від 07.06.2011 року та компенсувати позивачу матеріальну та моральні шкоди у розмірі 850,00 грн., що спричинена ненаданням своєчасної та повної відповіді на вказаний інформаційний запит, притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та зобов'язання забезпечити відповідно до посадових обов'язків належне та своєчасне виконання Указу Президента «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» від 05.05.2011 року № 547/2011.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 10.06.2011 року цей адміністративний позов залишено без руху до усунення позивачем недоліків.
21.06.2010 року до суду, через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Севастополя, надійшло клопотання, яким позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.06.2011 року позивачу відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог заявлених до начальника Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_2 та начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративного штрафу відповідно до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів за порушення ст.ст. 3, 5, 13, 14, 15, 16, 20, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та притягнення ОСОБА_4 до адміністративного штрафу відповідно до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів за порушення ст.ст. 3, 5, 13, 14, 15, 16, 20, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.06.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1903/11/2770.
Ухвалою від 22 червня 2011 року закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Під час розгляду справи до участі у справі з ініціативи суду залучені відповідачі: управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (далі по тексту відповідач 3 або УПФУ) та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі (далі по тексту відповідач 4 або ГУ ПФУ) та за клопотанням представників відповідачів - Головне управління Державного казначейства України у місті Севастополі (далі по тексту відповідач 5).
Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Позовні вимоги позивач обґрунтував порушенням відповідачем Закону України «Про доступ до публічної інформації» під час розгляду його інформаційних запитів від 19.05.2011 року, 27.05.2011 року та 07.06.2011 року.
Представники відповідачів 1, 2, 3, та 4 з позовом не згодні, вважають його таким, що задоволенню не підлягає, надали суду заперечення, у яких зазначили, що усі звернення позивача були ними розглянуті в установленому законом порядку, зокрема звернення від 19.05.2011 року та 27.05.2011 року в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», а 07.06.2011 року в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», заподіяння шкоди позивачу відповідачами 1 та 2 не доведено. (арк.с. 76-78)
Представник відповідача 5 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду телефонограму про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд
19 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до начальника управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_2 з інформаційним запитом, в якому просив відповідача надати виписку з офіційних пояснень к застосуванню пенсійного законодавства (2003 року видання) та копію протоколу засідання комісії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі № 5/03 від 13.01.2010 року, на якій було посилання у протоколі засідання комісії начальника управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя № 10 від 27.01.2011 року. (арк.с. 44)
30.05.2011 року на адресу відповідача була направлена відповідь за підписом заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя Здор Н.Є, у якій зазначено, що запит розглянутий відповідно до Закону України «Про звернення громадян», надано роз'яснення щодо обчислення льотного стажу, а також вказано, що позивач може ознайомитись з поясненнями в Управління, а копію протоколу отримати в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Севастополі. (арк.с. 45)
27 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_4 з інформаційним запитом, в якому просив відповідача надати виписку з офіційних пояснень к застосуванню пенсійного законодавства (2003 року видання) та копію протоколу засідання комісії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі № 5/03 від 13.01.2010 року, на якій було посилання у протоколі засідання комісії начальника управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя № 10 від 27.01.2011 року. (арк.с. 46)
08.06.2011 року на адресу відповідача була направлена відповідь за підписом заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі Носікова О.І., у якій зазначено, що запит розглянутий відповідно до Закону України «Про звернення громадян», оскільки він не може бути розглянутий згідно із Законом «Про доступ до публічної інформації», надано роз'яснення щодо обчислення льотного стажу направлена копія рішення Управління від 13.01.2011 року № 05/03. (арк.с. 50)
07 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_4 з інформаційним запитом, в якому просив відповідача надати певну інформацію щодо виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації». 09.06.2011 року вказаний інформацій запит був розглянутий, інформація надана, відповідь направлена заявнику електронною поштою. (арк.с. 90)
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України від 28.06.1996 року органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації визначений Законом України від 13.01.2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі по тексту Закон України № 2939).
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 19 Закону України № 2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Статтею 20 Закону України № 2939 встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З урахуванням вказаних норм права та обстави справи суд вважає, що відповідачі повинні були розглянути інформаційні запити позивача у порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» з дотриманням строків, встановлених цим законом. Але, у цьому порядку був розглянутий лише інформаційний запит від 07.06.2011 року.
Суд не може прийняти до уваги посилання представників відповідачів на те, що інформаційні запити від 19.05.2011 року та 27.05.2011 року були розглянуті у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України № 2939, цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Таким чином, законодавець розмежував дію вказаних Законів, тобто звернення громадян не можуть розглядатись у порядку, передбаченому Законом України № 2939, а інформаційні запити - у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».
Суд не може прийняти до уваги посилання представників відповідачів, що інформаційні запити від 19.05.2011 року та 27.05.2011 року не оформлені належним чином, запитування інформація є службовою, інформацією про особу та належить іншому розпоряднику інформації.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 5 ст. 22 Закону України № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Таким чином, зазначені вище обставини у разі підтвердження їх належними доказами могли бути підставою для відмови у наданні інформації або направлення інформаційного запиту до належного розпорядника, але не підставою для розгляду інформаційних запитів відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України № 2939 відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
З урахуванням зазначених норм права, суд вважає, що під час розгляду інформаційних запитів від 19.05.2011 року та 27.05.2011 року розпорядниками інформації були порушені вимоги діючого законодавства, зокрема Законом України «Про доступ до публічної інформації», та вони за суттю не розглянути. А тому у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Але, позовні вимоги щодо зобов'язання розглянути вказані інформаційні запити заявлені позивачем до начальника Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя ОСОБА_2 та начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 12 Закону України № 2939 суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Статтею 13 цього Закону України встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до 14 Закону України № 2939 розпорядники інформації зобов'язані:
1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення;
2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
3) вести облік запитів на інформацію;
4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;
6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
З урахування змісту вказаних норм права розпорядниками інформації, зобов'язаними її надавати є, перед усім, державні органи.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає за можливим з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя й Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі розглянути інформаційні запити ОСОБА_1 від 19.05.2011 року та від 27.05.2011 року і надати відповіді запитувачу інформації у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання начальника Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі ОСОБА_4 надати повну та достовірну відповідь на інформаційний запит від 07.06.2011 року, то як було зазначено вище, вказаний інформаційний запит розглянутий у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації". 09.06.2011 року електронною поштою ОСОБА_1 надана запитування інформація. Вказані обставини позивачем у судовому засіданні не заперечувались. Тому, у задоволенні позову в цій частині повинно бути відмовлено.
Щодо позовних вимог до відповідачів 1 та 2 про стягнення з них матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ними позивачу, то суд зазначає, що вказані особи інформаційні запити від 19.05.2011 року та 27.05.2011 року не розглядали, відповіді на них не давали.
Згідно зі ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не надано доказів, що саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідачів 1 та 2 йому була завдана матеріальна та моральна шкода.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів 1 та 2 про зобов'язання забезпечити відповідно до посадових обов'язків належне та своєчасне виконання Указу Президента «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» від 05.05.2011 року № 547/2011, у суду відсутні підстави вважати, що зазначені відповідачі не будуть виконувати вимоги діючого законодавства.
За таких обставин суд вважає, що вказані позовні вимоги є передчасними та у цій частині позову повинно бути відмовлено.
З урахуванням зазначеного адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Постанова складена у повному обсязі 29.08.2011 року.
Керуючись ст. 6, 11, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 19.05.2011 року та надати відповідь запитувачу інформації у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".
3. Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 27.05.2011 року та надати відповідь запитувачу інформації у порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".
4. Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 3,40 грн.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя
Суддя