Іменем України
15.08.11 об 15 год. 20 хв.Справа №2а-1917/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лотової Ю.В.;
при секретарі - Барташі В.О.,
з участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність від 12.06.2011 року;
відповідача - не з'явився;
третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1); до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі (вул. Демидова, буд. 13, м. Севастополь, 99011);
Управління Державної інспекції по контролю за охороною та використанням земель при головному управлінні Держкомзему у м. Севастополі (вул. Демидова, буд. 13, м. Севастополь, 99011);
про визнання недійсним припису,
Обставини справи:
15.06.2011 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до головного управління Держкомзему у м. Севастополі про визнання недійсним припису державного інспектору з контролю за охороною та використанням земель в м. Севастополі Циба Андрія Миколайовича № 000180 від 31.05.2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.06.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1917/11/2770.
Ухвалою суду від 16.06.2011 року закінчено підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Припис Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 31.05.2011 року виданий ОСОБА_2 державним інспектором з контролю за охороною та використанням земель в м. Севастополі Цибою Андрієм Миколайовичем за № 000180 вважає необґрунтованим та таким, що виданий з порушенням норми діючого законодавства.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.06.2011 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.06.2011 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд
Відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 17.12.2001 року № 1142-р ОСОБА_2 надана земельна ділянка № 269 площею 0,6955 га, що розташована на землях ЗАТ «С. Перовськой» (далі по тексту земельна ділянка № 269). На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 174753 (арк.с.21) за позивачем зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.
11.04.2011 року за вих. № 77\34\1297 Управління Служби безпеки України у м. Севастополі звернулось до Начальнику Головного Управління Держкомзему у м. Севастополі Виноградова В.Б. з проханням провести перевірку дотримання земельного законодавства з боку осіб, що є власниками земельних ділянок ПП «Совхоз-завод ім. П. Осипенко», у тому числі земельної ділянки № 269.
31.05.2011 року державним інспектором з контролю за охороною та використанням земель в м. Севастополі Цибою Андрієм Миколайовичем була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства на ділянці, що належить позивачу. За результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка № 269 використовується з порушенням ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», про що був складений акт № 447 від 31.05.2011 року (далі по тексту акт)(арк.с.17) За наслідками перевірки та на підставі акту відповідачем видано припис № 000180 від 31.05.2001 року (далі по тексту припис)(арк.с.18), відповідно до якого позивачу необхідно усунути порушення діючого земельного законодавства у 30-денний строк. Вказаний припис одержаний позивачем 31.05.2011 року.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 року № 962-IV (далі по тексту Закон України № 962) та ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» 19.06.2003 року № 963-IV (далі по тексту Закон України №963) охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Відповідно до ст. 2 Закону України № 963 основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, крім іншого, є забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
Згідно зі ст.ст. 5 та 6 цього Закону державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям.
Відповідно до п. 1 та пп. 7 п. 4 Положення «Про Державний комітет України із земельних ресурсів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 року № 224 Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та інших законів, а також державний геодезичний нагляд за виконанням топографо-геодезичних і картографічних робіт відповідно до Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель» від 25.12.2002 року № 1958 утворено в складі Державного комітету по земельних ресурсах Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель як урядовий орган державного управління та затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель (далі по тексту Положення).
Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Держкомзему і йому підпорядковується.
Пунктом 4 Положення встановлено, що Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань зокрема організує і здійснює державний контроль за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами земельного законодавства.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач має повноваження на здійснення державного контролю за дотриманням громадянами земельного законодавства.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка дотримання позивачем вимог діючого законодавства було проведена державним інспектором з контролю за охороною та використанням земель в м. Севастополі Цибою Андрієм Миколайовичем на підставі звернення Управління Служби безпеки України у м. Севастополі з проханням провести перевірку дотримання земельного законодавства з боку осіб, що є власниками земельних ділянок.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року № 312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України затверджений 25.12.2003 року за № 1223/8544 затверджений Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (далі по тексту Порядок № 312).
Відповідно до п.п. 2, 3 цього Порядку та вимог ст. 9 Закону України «Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, крім іншого, шляхом проведення перевірок. Держземінспекція та її територіальні органи (далі - інспекційні органи Держкомзему) проводяться такі види перевірок: - планові; - позапланові; - оперативні.
Планові перевірки з питань додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства проводяться не частіше одного разу на календарний рік. Планові перевірки проводяться у відповідності до квартальних планів робіт, затверджених керівниками інспекційних органів Держкомзему. Інспекційний орган Держкомзему не пізніше десяти днів до початку проведення перевірки надсилає письмово (з повідомленням) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичній чи фізичній особі, яких планується перевірити, повідомлення про проведення перевірки. У повідомленні зазначаються дата початку проведення перевірки, перелік документів, які необхідно надати інспекційному органу Держкомзему до початку проведення перевірки, та визначається порядок їх надання (згідно з п. 3.1 Порядку № 312 ).
Позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин:
- отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції;
- отримання заяв, скарг чи звернень громадян, що подані в установленому законодавством порядку, у яких наведена інформація про порушення земельного законодавства чи можливість виникнення аварійних ситуацій, що можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів;
- проведення перевірки виконання заходів з ліквідації наслідків аварій, інших надзвичайних ситуацій, що призвели до забруднення чи знищення родючого шару ґрунту;
- виявлення недостовірності даних, поданих юридичними чи фізичними особами на запит інспекційного органу Держкомзему;
- за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів;
- при поданні юридичними чи фізичними особами письмової заяви до відповідного інспекційного органу Держкомзему про бажання проведення позапланової перевірки;
- у разі публікацій у засобах масової інформації матеріалів, що свідчать про порушення земельного законодавства;
- за ініціативи інспекційного органу Держкомзему, якщо ним виявлені факти, що свідчать про порушення земельного законодавства (згідно з п. 3.2 Порядку № 312 ).
Оперативні перевірки проводяться у разі:
- виявлення аварійних забруднень земельних ресурсів;
- здійснення контролю за станом виконання раніше виданих приписів;
- знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних насаджень, межових знаків(згідно з п. 3.3 Порядку № 312 ).
Таки чином, звернення Управління Служби безпеки України у м. Севастополі з проханням провести перевірку дотримання земельного законодавства з боку осіб, що є власниками земельних ділянок не є підставою для проведення жодної з вказаних перевірок. А тому перевірка, що проведена 31.05.2011 року державним інспектором з контролю за охороною та використанням земель в м. Севастополі Цибою Андрієм Миколайовичем з питання дотримання позивачем вимог земельного законодавства на ділянці, що йому належить є такою, що проведена без наявності законних обставин. Крім того, відповідно до акту перевірки взагалі не зрозуміло, що саме за перевірка була проведена відповідачем 31.05.2011 року.
На підставі вказаної перевірки позивачем був складений акт та видано припис. В акті перевірки вказано, що позивачем було порушено ст. 35 Закону України № 962 та ст.1 Закону України № 963.
Згідно зі ст. 35 Закону України № 962 власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані:
- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;
- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;
- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;
- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;
- надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;
- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;
- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;
- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;
- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;
- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям;
- уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Статтею 1 Закону України № 963 встановлено, що псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.
Але, відповідачем в акті перевірки не зазначено яке саме порушення було допущено позивачем.
Статтею 10 Закону України № 963 встановлено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель зокрема мають право:
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Згідно з п. 5 Положення Держземінспекція та державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель в межах своїх повноважень також мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та таке інше.
Відповідно до п. 4 Порядку № 314 державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків. При проведенні перевірки державний інспектор: - установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; - при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; - установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; - перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; - перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; - уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.
При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: - з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; - установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; - установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; - обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п. 5 Положення при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі - акт) складається за результатами перевірки: - якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства; - при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах); - при неможливості встановити особу порушника. В акті державний інспектор, крім іншого, зазначає: обставини порушення земельного законодавства та суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені. Крім того, в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, акт перевірки є єдиним належним доказом, на підставі якого суд може встановити порушення законодавства про охорону земель.
В акті перевірки відповідачем не зазначено жодної обставини порушення земельного законодавства та його суті, також немає плану-схеми, на якою відповідачем мала бути вказана загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення. Отже, суд не може прийняти вказаний акт як належний доказ по справі, оскільки він був складений відповідачем з порушенням норм діючого законодавства.
Положенням про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 9.03.2004 року № 67, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18.03.2004 року за № 340/8939 встановлено, що припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків.
Відповідно до п. 3.1 цього Положення у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор діє відповідно до вимог пунктів 6.1 - 6.3 Порядку.
Підпунктом 6.2. Порядку № 314 встановлено, що з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення (додаток 2). Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.
У приписі, що був виданий відповідачем 31.05.2011 року на підставі перевірки та акту, взагалі не зазначено які самі порушення земельного законодавства були допущені позивачем та які самі порушення мають бути усунуті ним у 30-денний термін.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не надано жодних доказів правомірності виданого ним припису, а сам припис є таким, що прийнятий з порушенням норм діючого законодавства позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а припис Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 31.05.2011 року виданий ОСОБА_2 державним інспектором з контролю за охороною та використанням земель в м. Севастополі Цибою Андрієм Миколайовичем за № 000180 скасуванню.
Постанова викладена у повному обсязі 19.08.2011 року.
Керуючись ст.ст. 6, 11, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 31.05.2011 року виданий ОСОБА_2 державним інспектором з контролю за охороною та використанням земель в м. Севастополі Цибою Андрієм Миколайовичем за № 000180.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Суддя Ю.В. Лотова
Судді:
Суддя Ю.В. Лотова
Судді: