ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 серпня 2011 року 12:22 № 2а-11166/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 09.02.2011 р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (від 26.07.2011 р. № 4621/9/10-008)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2011 № 0001351730,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2011 № 0001351730, яким позивачці збільшено на 73 243,13 грн. суму податкового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності і незалежної професії».
Позивач зазначає помилковими висновки відповідача, які покладені в основу оскаржуваного рішення, які, як вказує позивач, ґрунтуються на тому, що підприємець будучи платником єдиного податку у 2008-2010 р.р., всупереч визначених у свідоцтвах платника єдиного податку видах діяльності (70.20.0 «здавання в оренду власного нерухомого майна»; 70.31.0 «діяльність агентств нерухомості»; 74.40.0 «рекламна діяльність»), надавала перукарські послуги та отримала від них дохід у сумі 651050,00 грн., а відтак такий дохід не підпадає під дію спрощеної системи оподаткування і повинен, на думку податкового органу, бути оподаткований податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах.
Позивач вважає вказані висновки такими, що суперечать приписам Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", оскільки він не передбачає обов'язок суб'єкта малого підприємництва обирати і визначати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися, а відтак здійснення позивачем іншого виду діяльності ніж зазначений у свідоцтві платника єдиного податку не є підставою для оподаткування доходу від такої діяльності податком з доходів фізичних осіб, зобов'язання по якому і визначено позивачу в оскаржуваному податковому повідомленні -рішенні.
В судовому засіданні представник позивачки просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач, виходячи з наведених вище мотивів вважає, що висновки в акті перевірки відповідають законодавству, а оскаржуване рішення таким, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України.
Разом з цим, відповідач зазначає, що суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування та одержує протягом року інші доходи від діяльностей, ніж визначені у свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи підпадають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Крім того, відповідач стверджує, якщо при виплаті такого доходу особою не було утримано податок з доходів фізичних осіб, то така особа повинна подати річну декларацію із зазначенням в ній суми доходу від діяльності, яка не вказана у свідоцтві про сплату єдиного податку, чого позивачем не було здійснено та порушено у зв'язку з цим статтю 13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.1992.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець Оболонської районною у місті Києві Державною адміністрацією 24.03.2003.
ОСОБА_3 в період з 2008 по 2010 роки перебувала на спрощеній системі оподаткування, про що свідчать свідоцтва про сплату єдиного податку № 522002 від 01.01.2008, № 636398 від 01.01.2009 та № 506445 від 01.01.2010. Як вбачається із вказаних свідоцтв позивачка обрала такі види діяльності: 70.20.0 «здавання в оренду власного нерухомого майна»; 70.31.0 «діяльність агентств нерухомості»; 74.40.0 «рекламна діяльність».
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва, на підставі заяви за формою № 8-ОПП ОСОБА_3 про знаття з обліку платника податків, проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 24.06.2011. Перевірка проводилась у період з 31.05.2011 по 07.06.2011.
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки № 295-17-3-2607007381 від 24.06.2011 (далі Акт перевірки).
Перевіркою встановлені порушення статті 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 в результаті чого позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 73243,13 грн., в тому числі по періодам: в 2 кварталі 2008 на суму 8814,38 грн., в 3 кварталі 2008 на суму 9405 грн., в 4 кварталі 2008 на суму 5051,25 грн., в 1 кварталі 2009 на суму 16897,50 грн., в 2 кварталі 2009 на суму 7762,50 грн., в 3 кварталі 2009 на суму 4837,50 грн., в 4 кварталі 2009 на суму 5962,50 грн., в 1 кварталі 2010 на суму 5062,50 грн., в 2 кварталі 2010 на суму 3487,50 грн., в 3 кварталі 2010 на суму 3262,50 грн. та в 4 кварталі 2010 на суму 2700,00 грн.
Зокрема, висновки податкового органу стосовно виявлених порушень викладених в Акті перевірки мотивовані тим, що ОСОБА_3, як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, одержувала протягом 2008-2010 років доходи від інших діяльностей, ніж визначені у свідоцтвах про сплату єдиного податку, а саме здійснювала надання перукарських послуг, у зв'язку з чим отримала неоподаткований дохід у сумі 651050,00 грн.
Таким чином, висновки відповідача полягають у тому, що оскільки такий вид діяльності як надання перукарських послуг не був зазначений у свідоцтвах про сплату єдиного податку позивача, сума виручки від такої діяльності не може бути включена до складу доходу, отриманого в порядку спрощеної системи оподаткування, а повинна бути віднесена до складу річного оподаткованого доходу з якого повинен утримуватися податок з доходів фізичних осіб.
Позивачка не погодилась з вищевикладеними висновками податкової служби та подала заперечення на Акт перевірки від 24.06.2011 до ДПІ у Оболонському районі міста Києва та скаргу до Державної податкової адміністрації у місті Києві, про що листом № 5854/5/17302 від 14.07.2011 ДПІ у Оболонському районі міста Києва повідомила ОСОБА_3 про залишення її заперечень без задоволення, а скарги до ДПА у м. Києві - без розгляду.
На підставі вказаного вище Акту перевірки № 295-17-3-2607007381 від 24.06.2011 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва ухвалено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0001351730 від 19.07.2011, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 73 243,13 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі -Указ) у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Ставка, за якою сплачується єдиний податок таким суб'єктом малого підприємництва, визначається з урахуванням абзацу третього пункту 2 Указу і максимальний її розмір становить 200 грн.
Останнім абзацом п. 2 Указу встановлено, що доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Порядок переходу суб'єкта малого підприємництва на спрощену систему оподаткування врегульовано пунктом 4 Указу, згідно з абзацом другим якого форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Згідно з Порядком видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 №599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №752/4045, підставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до зазначеного Порядку.
У рядку 2 вказаної заяви зазначається вид (види) діяльності, яким суб'єкт підприємницької діяльності передбачає займатися.
Зазначені суб'єктом малого підприємництва види діяльності записуються податковим органом у свідоцтві про сплату єдиного податку.
При цьому, нормами Указу не передбачено обов'язку суб'єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися.
У свою чергу, вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені пунктом 1 Указу. Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.
Разом з цим, обмеження ж у застосуванні спрощеної системи щодо деяких видів підприємницької діяльності встановлені Законом України від 25.03.2005 № 2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України». Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень цього Закону з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України «Про спрощену систему оподаткування»Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»застосовується з урахуванням таких особливостей.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:
суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;
суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;
суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Інших обмежень щодо видів підприємницької діяльності, під час здійснення яких може застосовуватися спрощена система оподаткування, чинне законодавство не містить.
Таким чином, у взаємозв'язку із вищенаведеним суд зазначає, що суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.
За таких обставин режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.
При цьому, наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не може слугувати таким обмеженням, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про систему оподаткування»механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України К-31767/10 від 28.04.2011 в якій визначено, що норми Указу поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.
Крім того, аналогічну позиціє займає і ДПА України у листі від 18.04.2011 р. № 3579.
Щодо посилання відповідача в акті перевірки на позицію ДПА України, викладену у листі від 23.09.2004 р. № 477/4/15-1210 «Про оподаткування діяльності платника єдиного податку, що не зазначена в Свідоцтві», суд зазначає, що відповідно до листа ДПА України від 01.02.2010 р. № 1886/7/17-0717, вищезгаданий лист від 23.09.2004 р. № 477/4/15-1210 -відкликаний. Застосування приписів цього листа, у той час коли вищий контролюючий орган відкликав цього листа, свідчить про неналежне ставлення працівників податкової служби до виконання своїх функцій та обов'язків.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм, суд дійшов до висновку, що позивачка в період з 2008 по 2011 роки, займаючись у т.ч. наданням перукарських послуг та будучи платником єдиного податку та сплачуючи його у розмірі, що відповідає максимальній ставці податку -200 грн. щомісяця, не порушувала законодавство з питань спрощеної системи оподаткування, займаючись іншими видами діяльності, ніж зазначені у свідоцтві та щодо яких відсутні обмеження для оподаткування за спрощеною системою оподаткування.
Відтак, покладені в основу Акта перевірки висновки відповідача про те, що дохід отриманий від зайняття не зазначеними в свідоцтвах про сплату єдиного податку видами діяльності повинен бути віднесений до складу річного оподаткованого доходу, з якого утримується податок з доходів фізичних осіб не ґрунтуються на нормах законодавства.
Більш того, враховуючи наведені обставини у взаємозв'язку із пунктом 5 Постанови КМУ "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727" від 16.03.2000 № 507, яким визначено, що на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 "Про прибутковий податок з громадян" (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу), а відтак ухвалене на підставі Акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 19.07.2011 № 0001351730, яким на підставі ст. 13 розділу IV зазначеного Декрету визначено позивачу суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 73 243,13 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідачем не доведено правомірності своїх висновків, викладених в Акті перевірки, на підставі яких ухвалено оскаржуване позивачем рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Виходячи з вищенаведеного та положень ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва від 19.07.2011 № 0001351730.
Керуючись вимогами ч. 2 ст. 11, статей 69-71, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (адреса: 04205, АДРЕСА_1; реєстраційний номер НОМЕР_2) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва від 19.07.2011 № 0001351730.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А.Кармазін
Повний текст постанови складено та підписано 29.08.2011 р.