Справа №2-13/2007 p.
(заочне)
17 квітня 2006 р.
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Гайдур А.Ю.,
при секретарі Царь О.В.,
з участю: позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Міжгірї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна та стягнення заборгованості за договором оренди, -
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами про витребування майна та стягнення заборгованості за договором оренди від ОСОБА_2
В заяві зазначала, що 19 жовтня 2001 року був укладений договір оренди частини приміщення пекарні у с.Синевир для здійснення підприємницької діяльності між Синевирським сільським споживчим товариством та відповідачем ОСОБА_2
31.01.2003 року за рішенням Міжгірського райсуду орендодавцем за цим договором як новим власником орендованого майна визнано її. Рішення набрало законної сили.
Посилаючись на те, що відповідачу відомо про зміну власника орендованого майна і що з лютого місяця 2003 року відповідач не виконує умови договору по сплаті їй орендованої плати за цим договором чим допустив заборгованість в сумі 4500 грн., що строк дії договору закінчився 19.10.2006 року і, що на її вимогу відповідач не звільняє орендоване приміщення, то просила стягнути з відповідача суму боргу 4500 грн., зобов'язати відповідача звільнити і повернути їй об'єкт нерухомого майна-нежитлове приміщення пекарні площею 153,23 кв.м та судові витрати по справі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити.
Вислухавши пояснення позивачки та дослідивши матеріали в справі суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
Як убачається із встановлених судом належними доказами обставин справи, що 19 жовтня 2001 року між Синевирським ССТ та відповідачем по справі ОСОБА_2 був укладений договір оренди на частину приміщення пекарні у с.Синевир. За рішенням Міжгірського райсуду від 31.01.2003 року , яке набрало законної сили, орендодавцем за цим договором оренди, як новим власником орендованого майна, визнано позивачку ОСОБА_1 Про зміну власника ОСОБА_2 було відомо, оскільки був стороною в даній справі. Ніяких дій про відмову чи зміну договору оренди ОСОБА_2 не вчиняв, продовжував і продовжує на даний час використовувати приміщення пекарні не дивлячись нате, що строк дії договору оренди цього приміщення зікінчився 19.10.2006 року.
За умовами договору оренди ОСОБА_2 повинен був сплачувати орендну плату по 100 грн. щомісячно (п. З.1. Договору), однак відповідач з лютого місяця 2003 року по 19 жовтня 2006 року не проводив оплату орендної плати ОСОБА_1 як новому орендодавцю, внаслідок чого заборгував позивачці ОСОБА_1 суму 4500 грн.
Відповідачем порушено умови договору оренди, а саме п. 4.1.2. Договору. 14 та 27 жовтня 2006 р. позивачкою ОСОБА_1 надсилалися ОСОБА_2 повідомлення письмові про припинення з ним орендних відносин та прохання звільнити займане приміщення, однак відповідач на це не реагує, продовжує займати приміщення пекарні.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання....
Згідно статті 611 цього Кодексу уразі порушення зобов'язання постають правові наслідки, встановлені договором, зокрема розірвання договору та відшкодування збитків.
За правилами статтей 386 і 387 цього Кодексу власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди та має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За вищевстановлених обставин суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 грунтуються на законних правових підставах і ці вимоги підлягають до повного задовольнення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по сплаті держмита та витрати на І.-Т.З. розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213-215,226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, задовльнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором оперативної оренди основних засобів від 19 жовтня 2001 року у сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн., судові витрати по сплаті держмита в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) грн., всього на загальну суму 4581 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одна) грн.
Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити і повернути ОСОБА_1 нежитлове приміщення частини пекарні площею 153,23 кв.м, що розташоване ус.Синевир і належить останній на праві власності згідно Свідоцтва на право власності № 3 від 21.06.2002 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеяційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви та скарги.