Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" серпня 2011 р. Справа № 5023/4085/11
вх. № 4085/11
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. за довіреністю № б/н від 26.01.2011 р.
відповідача - не з'явився
3-ї особи - не з'явився
розглянувши справу за позовом ДСП "ОБЕРІГ", м. Харків; 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Українська універсальна біржа, м. Харків
до ТОВ "ХАРКІВКНИГА", м. Харків
про визнання недійсними результатів аукціону
Державне сільсько - господарське підприємство "ОБЕРІГ" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВКНИГА" (відповідач) про визнання результату аукціону від 16.03.2010 р. недійсним, а саме визнати недійсним Протокол № 2 проведення аукціону від 16.03.2010 р.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідно до протоколу № 2 проведення аукціону ТОВ «ХАРКІВКНИГА» стало переможцем аукціону. Кошти в розмірі 10 % від вартості купленого майна були внесені переможцем, як гарантійний внесок на розрахунковий рахунок Української універсальної біржі та зараховані в рахунок сплати вартості придбаного майна. Згідно умов укладеного протоколу решта загальної суми мала бути внесена переможцем на розрахунковий рахунок ДСП "ОБЕРІГ" як плата за придбане на аукціоні майно на протязі тридцяти календарних днів з моменту підписання протоколу проведення аукціону. Проте, переможець аукціону порушив прийняте зобов'язання та не сплатив залишок коштів за придбане майно.
Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 09.08.2011 р. за вх. № Д1460, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Відповідач та 3-я особа про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання їх представники не з'явилися, витребуваних судом документів до суду не надали, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 09.08.2011 р. за вх. № 19246, надав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача, яка господарським судом залучається до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
Постановою господарського суду Харківської області від 03.04.2009 р. по справі № Б-24/158-07 Державне сільськогосподарське підприємство "Оберіг" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Саутенко С.О.
У позові позивач зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, ліквідатором було розпочато продаж майна ДСП "Оберіг" на відкритих торгах. 09.02.2010 р. ліквідатором була укладена угоду з Українською універсальною біржею на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону), які відбулися 16.03.2010 р.
Згідно протоколу № 2 від 16.03.2010 р. переможцем аукціону стало ТОВ "ХАРКІВКНИГА", яким було внесено 10% від початкової ціни об'єкта (лот №2) - 2956,80 грн., як гарантійний внесок на р/р Української універсальної біржі, який було зараховано в рахунок сплати вартості придбаного майна та є винагородою за організацію та проведення аукціону. Кінцева вартість лоту №2, згідно протоколу № 2 проведення аукціону від 16.03.2010 р. склала 47308,80 грн.
Згідно умов протоколу № 2 від 16.03.2010 р., решта вартості проданого об'єкта - 44352,00 грн. мала бути внесена відповідачем на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 календарних днів з моменту підписання протоколу проведення аукціону.
Як стверджує позивач, відповідач вказану суму не сплатив, на вимоги комітету кредиторів та неодноразові письмові звернення ліквідатора про здійснення оплати за придбане нерухоме майно не відреагував.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
У відповідності до ст. 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" та ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизація державного майна здійснюється шляхом продажу об'єктів приватизації на аукціоні.
Згідно ст. 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", підготовка та проведення аукціону здійснюється уповноваженою особою, яка діє на підставі договору на організацію та проведення аукціону.
Згідно ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", між покупцем та продавцем - уповноваженим представником органу приватизації, протягом 5 днів з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, укладається договір купівлі-продажу майна, до якого включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, зокрема, зобов'язання з проведення кінцевого розрахунку за продане майно.
Згідно ч. 5 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок, як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів, за умови сплати не менш ніж 50% ціни продажу об'єкта.
Частиною 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" передбачено, що органи приватизації зобов'язані здійснювати контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання можуть застосовувати санкції, передбачені чинним законодавством та порушувати, у встановленому порядку, питання про розірвання договору.
Позивачем не надано суду доказів укладання договору купівлі-продажу майна, проданого за результатами аукціону, що відбувся 16.03.2010 р., згідно протоколу № 2 від 16.03.2010 р. та додатку № 1 до даного протоколу.
Крім того, суд зазначає, що ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Зокрема, статтею 20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів:
- визнання наявності або відсутності прав;
- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;
- визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
- присудження до виконання обов'язку в натурі;
- відшкодування збитків;
- застосування штрафних санкцій;
- застосування оперативно-господарських санкцій;
- застосування адміністративно-господарських санкцій;
- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин тощо;
- іншими способами, передбаченими законом.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
- визнання права;
- визнання правочину недійсним;
- припинення дії, яка порушує право;
- відновлення становища, яке існувало до порушення;
- примусове виконання обов'язку в натурі;
- зміна правовідношення;
- припинення правовідношення;
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Також, ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З огляду на те, що вищезазначений перелік способів захисту прав і законних інтересів не містить такого способу захисту, як визнання недійсним протоколу проведення аукціону, та враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається доказів укладання між сторонами договору купівлі-продажу майна, проданого за результатами аукціоні, господарський суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.
За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 13, 17, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Доленчук Д. О.
Рішення підписано 15.08.2011 р.