Іменем України
09 серпня 2011 року справа № 5020-891/2011
Господарський суду міста Севастополя Харченко І.А., розглянувши матеріали справи №5020-891/2011
за позовом: Прокурора Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Севспецстрой”
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії у розмірі 6 244,19 грн,
за участю представників:
прокурора - не з'явився;
позивача -не з'явився;
відповідача -ОСОБА_1., довіреність №91 від 27.07.2011;
Суть спору:
07.06.2011 Прокурор Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Севспецстрой” про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії у розмірі 6 244,19 грн, у тому числі суми основного боргу -5 959,25 грн, 3% річних -28,43 грн, пені -146,89 грн, інфляційного відшкодування - 109,62 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.06.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.
У судовому засіданні 27.07.2011 представник позивача надав суду заяву, у який просить у зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу у повному обсязі, провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити, також просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 146,89 грн, інфляційне відшкодування у розмірі 109,62 грн, а також 3% річних у розмірі 28,43 грн.
08.08.2011, у судовому засіданні, суд вийшов у нарадчу кімнату для прийняття судового рішення. Негайно після виходу з нарадчої кімнати 09.08.2011 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
У судове засідання 09.08.2011 на оголошення судового рішення прокурор не з'явився, позивач явку уповноваженого представника не забезпечив.
Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача,
07.06.2006 між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №1331 (далі -Договір), згідно з умовами якого Комунальне підприємство “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (Продавець) зобов'язується передати теплову енергію Товариству з обмеженою відповідальністю “Севспецстрой” (Покупець) до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а Покупець - прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами. Договір укладений строком на три року та набирає чинності з 01.07.2006. Договір є продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання або необхідність перегляду Договору (арк.с.7-9).
Відповідно до пункт 3.1 Договору облік гарячій води проводиться водоміром. Дані про прилади обліку гарячій води зазначаються в Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що Покупець щомісячно до 20 числа розрахункового місяця подає Продавцю довідку про кількість споживаної гарячій води.
Розділом 4 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за теплову енергію розраховується виходячи із займаної площі, що опалюється (Додаток №1) у відповідності з нормативами споживання. Плата за гарячу воду при наявності водоміру здійснюється за його показниками у відповідності до пунктів 10-11 „Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодною та гарячою водою і водовідведенню” на підставі поданої довідки.
Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового періоду може проводити авансові платежі по всіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, на підставі виставленого Продавцем рахунку у сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком за фактичну відпущену теплову енергію.
Остаточний розрахунок за теплову енергію проводиться в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з тарифами, що діяли на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим, якщо Продавець не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.
Як зазначив прокурор, відповідач належним чином не провів розрахунок за отриману теплову енергію за січень-березень 2011 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 5 959,25 грн.
Дана обставина обумовила звернення прокурора до господарського суду з відповідними вимогами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до рахунків-фактури №1331 від 28.01.2011 на суму 4 060,13 грн, №1331 від 16.02.2011 на суму 2 030,06 грн, №1331 від 04.03.2011 на суму 1899,10 грн загальна вартість спожитої відповідачем теплової енергії за січень-березень 2011 року складає 7 989,29 грн (арк.с. 12-14).
Відповідач заборгованість оплатив частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 5 959,25 грн.
У судовому засіданні 27.07.2011 представник позивача надав суду заяву, у який просить у зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу у повному обсязі, провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити, також просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 146,89 грн, інфляційне відшкодування у розмірі 109,62 грн, а також 3% річних у розмірі 28,43 грн.
У судовому засіданні 08.08.2011 представник відповідача подав суду докази оплати суми основного боргу в розмірі 5 959,25 грн (копії платіжних доручень №265 від 25.05.2011, №345 від 11.07.2011) та акт звірення взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 по 27.07.2011, підписаний сторонами, відповідно до якого станом на 27.07.2011 заборгованість за теплову енергію у відповідача відсутня (арк.с.46-48).
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 5 959,25 грн підлягають припиненню за відсутністю предмету спору.
Крім того, прокурором заявлені позовні вимоги про стягнення пені за період з 16.02.2011 по 13.05.2011 у сумі 146,89 грн, інфляційного відшкодування у розмірі 109,62 грн та 3% річних в сумі 28,43 грн.
Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Покупець несе відповідальність у відповідності до діючого законодавства та Договору за несвоєчасне внесення платежів за теплову енергію -шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки від суми простроченого платежу.
Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем /арк.с.17/, встановив, що відповідно до пункту 4.7 Договору строк перерахування плати за отриману теплову енергію у січні, лютому та березні 2011 року закінчився 15.02.2011, 15.03.2011, 15.04.2011 відповідно, а оплата проведена відповідачем лише 25.05.2011 та 11.07.2011, тому вимоги щодо стягнення пені за період з 16.02.2011 по 13.05.2011 заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 146,89 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунки позивача інфляційного відшкодування за березень-квітень 2011 року та 3% річних за період з 16.02.2011 по 13.05.2011 /арк.с.18-19/ визнаний судом правильним, тому 3% річних в сумі 28,43 грн та інфляційне відшкодування в розмірі 109,62 грн підлягають стягненню.
Щодо клопотання прокурора про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Севастопольської міської Ради, суд зазначає наступне.
Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Таким чином, підставою для залучення до участі у справі в якості третьої особи є вплив рішення з господарського спору на права або обов'язки Севастопольської міської Ради щодо однієї з сторін.
Оскільки рішення з цього спору жодним образом не впливає на права або обов'язки Севастопольської міської Ради щодо однієї з сторін, суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Севастопольської міської Ради.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 525, 526, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 20, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, статтями 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Севспецстрой” (вулиця Героїв Бресту, місто Севастополь, 99059, ідентифікаційний код 22324714, п/р 260053013337 в УСБ в м. Севастополі, МФО 324195) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (вул. Павліченко, 2, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, п/р 26030945206831 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії №1331 від 07.06.2006 у розмірі 284,94 грн, у тому числі 3% річних -28,43 грн, пеня -146,89 грн, інфляційне відшкодування -109,62 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Севспецстрой” (вулиця Героїв Бресту, місто Севастополь, 99059, ідентифікаційний код 22324714, п/р 260053013337 в УСБ в м. Севастополі, МФО 324195) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 102,00 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Севспецстрой” (вулиця Героїв Бресту, місто Севастополь, 99059, ідентифікаційний код 22324714, п/р 260053013337 в УСБ в м. Севастополі, МФО 324195) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. В частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 5 959,25 грн провадження у справі припинити.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 ГПК України
і підписано 15.08.2011.