36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.08.2011 Справа № 18/1665/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан-М", 37602, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Шевченка, 13/1
до Миргородської міської ради, 37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Незалежності, 17
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.03.2007 р. по вул. Кашинського, 4 та 6 в м. Миргороді
Суддя Ківшик О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № б/н від 25.10.2008 р., ОСОБА_2., довіреність № 05/1 від 11.01.2011 р.;
від відповідача: ОСОБА_3., довіреність № 320/01-16 від 20.06.2011 р..
У судовому засіданні 07.07.2011 р. в порядку ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 25.08.2011 р. до 11 год. 00 хв..
25.08.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Талан-М", м. Миргород до Миргородської міської ради, м. Миргород про визнання недійсним укладеного між сторонами Договору оренди земельної ділянки від 26.03.2007 р. по вул. Кашинського, 4 та 6 в м. Миргороді в порядку ст. 21 Земельного Кодексу України.
Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позов № 01-13/1656 від 30.06.2011 р. (вх. № 20869д від 06.07.2011 р.), посилаючись на пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні з даним позовом та неправомірність позовних вимог. Останнім подана до суду заява № 01-13/1766 від 30.06.2011 р. (х. № 10868д від 06.07.2011 р.) про застосування строків позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,
встановив :
Рішенням 10 сесії 5 скликання Миргородської міської ради від 05.01.2007 р. "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки за адресами м. Миргород, вул. Кашинського, 4 та вул. Кашинського, 6 ТОВ фірма "Талан - М" (а.с. 9) позивачеві надано відповідний дозвіл.
Рішенням 11 сесії 5 скликання Миргородської міської ради від 06.03.2007 р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду ТОВ "Талан -М" земельної ділянки загальною площею 1 662 кв.м. за адресою : м. Миргород, вул. Кашинського, 4 та 6, для житлової забудови і комерційного використання терміном на три роки" (а.с. 35) :
- затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування ТОВ "Талан - М" на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою : м. Миргород, вул. Кашинського, 4 та 6, розроблену ТОВ "Консультаційний центр "Землемір" (а.с. 29);
- надано в оренду ТОВ "Талан - М" земельну ділянку за адресою : м. Миргород, вул. Кашинського, 4 та 6 площею 1 662 кв.м. для житлової забудови і комерційного використання терміном на три роки;
- зобов'язано ТОВ "Талан - М" в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки та провести його реєстрацію.
На виконання цього рішення 26.03.2007 р. між Миргородською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талан-М" (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди земельної ділянки, а.с. 4-6), відповідно до умов якого орендодавець на підставі зазначеного вище рішення зобов'язувався передати, а орендар зобов'язувався прийняти в строкове платне користування зазначену земельну ділянку.
При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку Миргородського міського відділу земельних ресурсів № 552 від 19.03.2007 р. становить 151 599,06 грн. за земельну ділянку площею 1 466 кв.м., зайняту поточним будівництвом, та 101 341,80 грн. за земельну ділянку площею 196 кв.м. комерційного використання (ч. 3 п. 2 Договору оренди земельної ділянки);
- договір укладено терміном на три роки (п. 3 Договору оренди земельної ділянки);
- орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі не пізніше 30 числа наступного місяця, щомісячний розмір орендної плати за земельну ділянку встановлюється в розмірі восьми відсотків від її нормативної грошової оцінки за площу 196 кв.м. комерційного використання та двох відсотків від її нормативної грошової оцінки за площу 1 466 кв.м., зайняту поточним будівництвом (п. 4 Договору оренди земельної ділянки);
- земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки -комерційне використання (1.11) та для житлової забудови (п. 5 Договору оренди земельної ділянки);
- передача земельної ділянки в орендарю здійснюється в день державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (п. 6 Договору оренди земельної ділянки);
- дія договору припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 11 Договору оренди земельної ділянки);
- договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації (п. 14 Договору оренди земельної ділянки).
Згідно відмітки на Договорі оренди земельної ділянки останній зареєстровано 26.03.2007 р. у Миргородському районному відділі Полтавської регіонально філії ДП "Центру ДЗК" за № 040754500029.
07.05.2007 р., 14.12.2007 р. та 01.01.2008 р. між сторонами було укладено додаткові угоди до Договору оренди земельної ділянки, відповідно до яких змінено розмір орендної плати (а.с.26-28). Зазначені додаткові угоди згідно відмітки на них зареєстровано у Миргородському районному відділі Полтавської регіонально філії ДП "Центру ДЗК" відповідно 07.05.2007 р. за № 040754500195, 14.12.2007 р. за № 040754500339 та 24.01.2008 р. за № 040854500018.
06.06.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Талан-М" звернулося до суду з даним позовом з вимогою про визнання недійсним укладеного між сторонами Договору оренди земельної ділянки від 26.03.2007 р. по вул. Кашинського, 4 та 6 в м. Миргороді в порядку ст. 21 Земельного Кодексу України.
В обґрунтування підстав позову останній посилається на порушення процедури при зміні цільового використання земельної ділянки, що була об'єктом оренди за спірним договором, про що позивач дізнався при отриманні податкового повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ № 1839/10/25-011 від 16.02.2010 р..
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст.ст. 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Ст. 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (п. 1, п. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Визнання правочину недійсним відноситься до способів захисту цивільних прав та інтересів, встановлених ст. 16 Цивільного кодексу України. За захистом свого майнового права та інтересу особа має право звернутися до суду.
За приписами п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В силу п. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує дійсність правочину на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
06.06.2011 р. згідно відбитку маркувальної машини на конверті (а.с. 24) Товариство з обмеженою відповідальністю "Талан-М" звернулося до господарського суду Полтавської області з даним позовом.
Спірна угода була укладена між Миргородською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Талан-М" (орендар) 26.03.2007 р. та цією ж датою зареєстрована у Миргородському районному відділі Полтавської регіонально філії ДП "Центру ДЗК".
Згідно ст. 256 Цивільного Кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до ст. 260 Цивільного Кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного Кодексу України).
Таким чином, строк звернення з позовом закінчився 26.03.2010 р., тобто на момент звернення з позовом - 06.06.2011 р. - строк позовної давності у даному випадку сплив, що є підставою для відмови у позові відповідно до ст. 267 Цивільного Кодексу України.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню правила про позовну давність, оскільки про її застосування, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного Кодексу України, відповідачем було заявлено до прийняття рішення у справі. Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного Кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Твердження позивача про дотримання строку звернення з даним позовом до суду судом не приймаються, оскільки :
- початок обчислення строку позовної давності законодавець пов'язує з моментом, коли особа повинна довідатися про порушене право, позивач як під час виготовлення технічної документації із землеустрою, так під час укладання спірного договору оренди земельної ділянки повинен був дізнатися про цільове призначення орендованої ним землі;
- момент отримання податкового повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ № 1839/10/25-011 від 16.02.2010 р. не може свідчити про зміну цільового призначення землі, оскільки за даним актом до позивача застосовано штрафну санкцію відповідно до приписів пп.. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 діючого на той час Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу. При цьому згідно із пп.. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. В свою чергу, у податковій декларації платник самостійно визначає розмір плати за землю відповідно до договору оренди земельної ділянки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 11 постанови від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Крім того, посилання позивача на інше цільове призначення земельної ділянки до моменту укладання спірного договору оренди землі документально не підтверджено, позивачем не враховано, що згідно з п. 2 ст. 236 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 207 Господарського кодексу України зобов'язання за договорами оренди при визнанні їх недійсними можуть бути припинені лише на майбутнє.
Оскільки договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 26.03.2010 р. відповідно до п. 11 Договору оренди земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку його дії, визнання його недійсним на майбутнє є неможливим.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено вище, позов пред'явлено за межами строку позовної давності, позовні вимоги неправомірними у зв'язку з їх недоведеністю, а тому суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Заперечення відповідачем позовних вимог з огляду на пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні з даним позовом суд визнає обґрунтованим виходячи з вищевикладеного.
Судові витрати, понесені при поданні позову, покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
У позові відмовити.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Повне рішення складене 29.08.2011 р..
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.